 |
|
Г) маятникову та кільцеву.
137. Матеріальні склади – це склади для зберігання:
а) напівфабрикатів власного виготовлення;
б) запасів сировини, матеріалів, палива, комплектувальних виробів та інших матеріальних цінностей, що надходять на підприємство ззовні;
в) готової продукції та відходів виробництва, що підлягають реалізації;
г) сировини та матеріалів, призначених для забезпечення безперебійного виробничого процесу.
138. За призначенням матеріальні склади поділяються на:
а) постачальницькі, виробничі, збутові;
б) універсальні та спеціальні;
в) автоматизовані, механізовані, з переважанням ручних процесів;
г) закриті, відкриті, напівзакриті.
139. Матеріальні склади за номенклатурою матеріальних ресурсів, що зберігаються поділяються на:
а) постачальницькі, виробничі, збутові;
б) універсальні та спеціальні;
в) автоматизовані, механізовані, з переважанням ручних процесів;
г) закриті, відкриті, напівзакриті.
140. Контроль в системі операційного менеджменту – це:
а) процес визначення якості та коригування виконуваної підлеглими роботи для забезпечення виконання планів, направлених на досягнення цілей підприємства;
б) спостереження за роботою персоналу;
в) вид управлінської діяльності щодо забезпечення виконання певних завдань;
г) спостереження за виконанням персоналом окремих завдань.
141. Залежно від місця організації контролю на тому чи іншому етапі виробництва він поділяється на:
а) суцільний та вибірковий;
б) попередній, поточний, заключний;
в) вхідний, операційний, приймальний;
г) внутрішньо-цеховий та загальногосподарський.
142. Залежно від охоплення контрольованої продукції контроль може бути:
а) суцільний та вибірковий;
б) попередній, поточний, заключний;
в) вхідний, операційний, приймальний;
г) внутрішньо-цеховий та загальногосподарський.
143. До числа основних форм попереднього контролю належать:
а) графічні форми планування та контролю, сітьове планування та управління (СПУ);
б) перспективні плани оптимального розвитку та розміщення виробництва;
в) графічні форми планування технологічних операцій;
г) оперативне планування та регулювання.
144. «Критичні точки контролю» – це критерії, що виділяються для:
а) контролю, і які є факторами нарощування обсягів виробництва;
б) контролю, і які є обмежуючими факторами (норми затрат, капітальні нормативи, нормативи доходів тощо);
в) планування реалізації продукції та організації виробництва;
г) контролю, і які є факторами ризику (рівень збитковості, нормативи витрат матеріалів).
145. Сукупність речових елементів, що надійшли у формі товару для використання в процесі виробництва і входять як матеріальна складова в собівартість виготовленої продукції є ніщо інше як:
а) нематеріальні активи;
б) матеріальні ресурси;
в) напівфабрикати;
г) МШП.
146. Пріоритетом споживача називають:
а) принцип формування та функціонування системи управління матеріальними ресурсами, який передбачає задоволення індивідуальних та суспільних потреб в матеріальних ресурсах на суспільно-необхідному рівні при найменших витратах;
б) реалізація опрацьованих планів та програм, шляхом кооперації людей та знарядь праці;
в) будь-який управлінський процес, який будується у відповідності з вимогами принципу послідовності;
г) оптимальне поєднання централізованого регулювання керованої підсистеми з її саморегулюванням, забезпечення відповідності прав, обов'язків та відповідальності.
147. Запаси, що забезпечують безперервність постачання виробничого процесу між двома поставками:
а) поточними;
б) підготовчими (буферними);
в) гарантійними (страховими);
г) перехідними.
148. Максимально-бажаний запас – це запас який:
а) забезпечує безперервність постачання виробничого процесу між двома поставками;
б) виділяється із виробничих запасів при необхідності додаткової їх підготовки перед використанням у виробництві;
в) визначає економічно-доцільний в даній системі управління запасами рівень запасу і застосовується як орієнтир при розрахунку обсягу замовлення;
г) представляє собою залишки матеріалів на кінець звітного періоду.
149. Запаси ресурсів залежно від цільового призначення поділяють на:
а) сезонні, заготівельні, подетальні;
б) підготовчі, сезоні, гарантійні;
в) фіксовані, інтервальні, оперативні;
г) гарантійні, комплексні, повиробничі.
150. Управління запасами – це:
а) вид виробничої діяльності, об'єктом якого є створення та збереження запасів;
б) вид виробничої діяльності, направлений на розв'язання конкретних управлінських функцій з метою збереження запасів;
в) вид виробничої діяльності, об'єктом якого є збереження визначених видів матеріалів (метал, паливо, будівельні матеріали і т.п.);
г) вид діяльності, який забезпечує безперебійну роботу виробничих цехів.
151. Системою з фіксованим обсягом замовлень є система в якій:
а) замовлення створюються у визначені моменти часу через рівні інтервали;
б) замовлення зафіксоване і незмінне за будь-яких умов;
в) пряме поповнення запасу при невеликому об'ємі серії запасу;
г) замовлення зафіксовано, але воно змінюється зі зміною умов виробництва.
152. «Витягаюча» система управління запасами «Канбан» дозволяє:
a) усунути із виробничих підрозділів організації склади сировини, матеріалів, тощо та скоротити можливі обсяги міжопераційних запасів;
б) мінімізувати довгостроковість виробничого циклу, усунути із виробничих підрозділів організацій склади сировини, матеріалів тощо та скоротити можливі обсяги міжопераційних запасів;
в) мінімізувати довгостроковість виробничого циклу, підвищити продуктивність праці;
г) підвищити продуктивність праці, збільшити обсяг реалізації продукції та вивчити потреби споживачів.
153. Матеріально-технічне постачання підприємства – це:
а) постачання на склади підприємства чи на робочі місця матеріально-технічних ресурсів;
б) своєчасне забезпечення підрозділів підприємства необхідними видами ресурсів;
в) форма постачання сировиною та матеріалами підприємства;
г) постачання на склади підприємства необхідних матеріалів.
154. Розрізняють наступні форми матеріально-технічного постачання підприємства:
а) активна та пасивна;
б) транзитна та складська;
в) загальна та конкретна;
г) зовнішня та внутрішня.
155. Норми витрачання матеріалів поділяють на:
а) зведені та специфічні;
б) загальні та специфічні;
в) одиничні та укрупнені;
г) конкретні та комплексні.
156. На підприємствах можуть використовуватись наступні способи матеріально-технічного забезпечення (МТЗ):
а) «традиційний» і «Канбан»;
б) заготівельний, калібрувальний, кріпильний;
в) пасивний, активний, повиробничий, подетальний;