 |
|
Ранній кінематограф Великої Британії.
Новаторське опанування можливостями кінотехніки представниками Брайтонської групи (Джордж Альберт Сміт, Е.Коллінз, Джеймс Уїльямсон та ін.). Перші використання крупного плану: «Маленький лікар», «Бабусині окуляри» (1900, Д.Сміт). Особливості застосування таких інноваційних приймів, як зйомка з руху, стоп-кадр, панорамування, рух «на глядача» тощо. Актуальна політична тематика, успіх фантастичних та побутових комедій, мелодрам.
Елементи погонь та роль «склейки» у складних оповідях : «Врятована Ровером» (1905) Сесіла Хепуорта.
Розвиток документального кіно.
Криза британського кіно під час Першої світової війни. Конкуренція з кіномонополіями США та Франції.
1.3. Кінематограф Європи та Америки 1910-х років. Кінематограф Франції, Італії, Німеччини, Швеції, Данії, Великої Британії та США.
Становлення специфічної мови кіно. Особливості жанрової системи.
Виникнення художнього образа нового типу. Формування кінопрофесій і кінематографічних шкіл.
1.3.1. Кінематограф Франції 10-х років ХХ ст.
Режисери «комерційного» кіно ( Ф.Зекка, Л.Фейад та ін.). Перші «серіали»Л.Фейада: «Фантомас» (1913-1914), «Вампіри» та ін. Фердинана Зекка: від вульгарного натуралізму у фільмах «Історія одного злочину» (1901), «Жертви алкоголізму» (1902) до барочних марень «Буря в спальні» (1902), феєрій a la Мельєс та постановок на релігійні сюжети («Пристрасть», 1903).
Комедії М.Ліндера, А.Діда.
Артистичне кіно фірми «Фільм д’Ар». Звернення до театральної класики та літературних творів.
1.3.2. Кінематограф Італії 10-х років ХХ ст.
Розквіт італійського кіно 1910-1914 рр. – вихід «Золотої серії» костюмованих історичних фільмів («Загибель Помпеї», «Падіння Трої», «Нерон»). Монументальність декорацій у фільмі Енріко Гуацоні «Камо грядеши?» (1912). Особливості операторської роботи у фільмі Джованні Пастроне «Кабірія» (1914).
Доба кінодів – італійські «зірки» Франческо Бартіні та Марія Якобіні.
1.3.3. Кінематограф Німеччини 10-х років ХХ ст.
Зародження національного кіновиробництва (1909-1910). Популярність фарсів та фільмів-вистав. Прояви містичного світовідчуття та «феномену двійника» в картині С.Рійє «Студент з Праги». Поглиблення містичних компонентів у фільмах «Гомункулус» О.Ріпперта, «Голем, як він прийшов у світ» (1914, режисерів П. Вегенера, Г.Галеєма).
Створення кіноконцерна «УФА» (1917).
1.3.4. Кінематограф Данії
Організація фірми «Нордіск» (1906). Особливість любовних мелодрам. Сенсаційність у демонстрацій стосунків у «новому датському кіно»: психологізм та фаталізм. Провідні режисери (Петер Урбан Гад, Хольшер Мадсен та ін.). «Зірка» екрану Аста Нільсен та її «андрогінний» еротизм. Початок творчого шляху Карла Теодора Дрейєра.
1.3.5. Кінематограф Швеції
Організації кінофірми «Свенська Біо» (1907). Перші фільми В.Шестрьома та М.Штіллера. Вплив монтажу Д.В.Гріффіта на розквіт шведського кіно у період 1914-1920 рр. Поетизація природи, емоційність пейзажу при зіткненні людини із стихією у фільмах В.Шестрьома («Горяний Ейвінд та його дружина»); новаторські методи монтажу, винахідливе використання технічних засобів для поглиблення художньої виразності (застосовування подвійної експозиції у фільмі «Примарний візок»).
«Еротикон» та інші кінокомедії Моріца Штіллера.
1.3.6. Кінематограф США
Виникнення американського кіновиробництва (1896). Перші кінофірми, жанрово-тематичні особливості кінопродукції та її місце у контексті американської культури початку ХХ ст. (поряд з літературою, пресою, театром, цирком, ревю і мюзик-холом). Пошуки кіновиразності Едвіна Портера та його внесок до усвідомлення естетично-виражальних перспектив кіно: перше монтажне поєднання ігрового та документального матеріалу у стрічці «Життя американського пожежника» (1903) та дослід оповідних можливостей кінематографа у пригодницькому фільмі «Велике пограбування поїзда» (1903), де використовувались зйомки на натурі, різні місця дії.
Зародження жанрів у ранньому американському кінематографі (мелодрама, ковбойський фільм – вестерн, комедія). Батько американської «комічної» Мак Сеннет та його студія «Кістоун» (1912). Специфічне розуміння смішного у гротескових «комедіях стусанів». «Гег» як базовий елемент комізму.
Домінування розважальних функцій у кінематографі доби «нікель одеонів».
Перехід на систему стаціонарних кінотеатрів. Патентна війна, створення патентного треста, народження Голлівуда. Формування творчих кінематографічних професій, «система зірок» (з 1910-х).
Режисерська «тріада»: Томас Інс, Мак Сеннет, Девід Уарк Гріффіт.
Творчий внесок Д.В.Гріффіта у теорію і практику світового кінематографа. Оновлення прийомів монтажу, введення крупного плану в монтажний контекст, реформування системи акторської гри, запровадження оповідних конструкцій; особливості використання виражальних засобів у фільмах «Народження нації» (1915), «Нетерпимість» (1916), «Зламані пагони» (1919). Продуктивність співпраці Гріффіта з постійним кінооператором Б.Бітцером. Актори Ліліан Гіш, Мей Марш, Мері Пікфорд та ін.
Феномен Чарльза Спенсера Чапліна. Еволюція від перших голлівудських фільмів, фарсів періоду «Кістоун» до поетичного втілення теми «маленької людини».
Створення «зоряною четвіркою» (Ч.С.Чаплін, Д.В.Гріффіт, Мері Пікфорд та Дуглас Фербенкс ) кінокомпанії «Юнайтед артистс» (1919).
Тема 2.
Світовий кінематограф 20-х років ХХ ст. Пошук нових засобів виразності, експериментування з можливостями нової техніки. «Антибуржуазний» пафос експериментаторства. Ствердження права на існування вільної творчості. Зв'язок з модерністичними течіями, з образотворчим мистецтвом «авангарду». Концепції футуризму, кубізму, дадаїзму, абстракціонізму і практика художнього перетворення реальності. Вплив психоаналізу на екранні версії експресіонізму та сюрреалізму.