 |
|
Інформаційна система Tenfore
За своєю суттю Tenfore — це система фінансово-економічної інформації в режимі реального часу, в ній надаються:
— котировки провідних банків світу;
— — міжнародні біржові ціни;
— — новини інформаційних агенцій.
Створена в кінці 70-х років у Швейцарії, сьогодні система Tenfore має представництва та передплатників майже в 40 країнах Європи, Азії, Америки та Африки. Серед переваг Tenfore варто зазначити такі:
а) використання супутникових каналів зв’язку;
б) робота в операційному середовищі Windows;
в) можливість реалізації надбудов відповідно до запитів конкретного користувача;
г) орієнтація на широке коло споживачів: від крупних банкірів до приватних осіб.
Передавання інформації в системі Tenfore здійснюється по каналах супутникового зв’язку. Інформація з міжнародних бірж, банків та інформаційних агенцій надходить у трансляційний центр у Копенгагені, де вона кодується, а потім транслюється на супутник Eutelsat. Від супутника інформаційний сигнал передається на параболічні антени, встановлені у користувачів. Супутниковий канал зв’язку забезпечує більш високу швидкість, якість і надійність порівняно зі звичайними наземними телекомунікаційними каналами.
Оскільки система Tenfore працює в середовищі Windows, це робить її простою в опануванні та використанні. Більшість операцій виконується за допомогою «миші». Стандартний інтерфейс даних дозволяє використовувати її одночасно з іншими програмами:
1) технічного та комп’ютерного аналізу;
2) підтримки прийняття ділингових рішень;
3) аналізу інвестиційної діяльності тощо.
Tenfore Workstation (TW) — це комплекс програмно-апаратних засобів. До складу TW входять такі взаємопов’язані підсистеми:
2) Montage Manager — підсистема котировок та цін;
3) Chart Manager — підсистема побудови графіків;
4) News Manager — підсистема інформаційних новин.
Montage Manager дає змогу отримувати дані в розрізі таких розділів:
а) валюта (FOREX);
б) форвардні курси;
в) процентні ставки;
г) акції та облігації;
д) ф’ючерси та опціони;
е) фондові опціони;
є) ціни біржових ринків.
Кожна котировка, що надходить до системи, має понад 10 інформаційних полів, серед яких, зокрема, такі: позначення валюти чи товарної позиції, повна або скорочена назва банку чи біржі, ціна купівлі, ціна продажу, мінімальна ціна за день, максимальна ціна за день, час оновлення котировок тощо.
У процесі роботи користувач формує екранні таблиці (монтажі), в які треба ввести лише необхідні дані. У розпорядженні користувача великий набір сервісних функцій, які дають змогу змінювати колір, шрифт, розміщення даних, що надходять, та робити монтажі наочними та такими, які можна легко прочитати. Існують готові монтажі для різноманітних категорій користувачів (валютних дилерів, біржових торговців тощо). Усі монтажі легко зберігаються, модифікуються та можуть виводитись на екран одночасно в будь-якій конфігурації.
Підсистема Chart Manager слугує для більш наочного сприйняття інформації та виявлення тенденцій на ринку, що досліджується. Досягається це за рахунок трансформації первинних даних у графіки (лінійні або гістограми). Часовий інтервал становлення даних визначається користувачем: від тікових до хвилинних, годинних або місячних. Система дозволяє виводити дані за останні 999 часових періодів (хвилин, годин).
У межах підсистеми існує можливість проведення технічного аналізу графіків нанесенням ліній трендів. Для детального дослідження тенденцій змін котировок використовуються інструменти комп’ютерного аналізу: Moving Averages, Rate of Change, RSI тощо.
Поглиблений технічний аналіз можливий за допомогою спеціальної програми Danalyzer. Ця програма органічно доповнює систему Tenfore. Дані в Danalyzer можуть бути подані у вигляді лінійних графіків і гістограм, а також «японських свічок» та хрестиків-ноликів. Часові інтервали можуть бути визначені користувачем виходячи з такого ряду: тік, хвилина, година, день, тиждень, місяць. Програма дає змогу нагромаджувати до 10000 значень по кожному часовому інтервалу. Можливе встановлення фільтрів, які здійснять запис даних у певні інтервали часу, наприклад під час торгових сесій. Для аналізу тенденцій змін ринку на графіки можна наносити лінії трендів.. У програмі реалізовано понад 40 інструментів комп’ютерного аналізу.
12.Міжнародна Організація зі Стандартизації (англ. International Organization for Standardization, ISO) — міжнародна організація, метою діяльності котрої є ратифікація розроблених спільними зусиллями делегатів від різних країн стандартів.
Організація ISO була заснована 23 лютого 1947 двадцятьма п'ятьма національними організаціями по стандартизації, як координуючий орган.
Доки ISO залишається неурядовою організацією, її можливості у розробці та ратифікації стандартів значно більші, ніж в інших подібних організацій. Це сприяло тому, що багато її стандартів стали державними у багатьох країнах, і дозволяє досить ефективно координувати дії багатьох національних організацій по стандартизації.
ISO тісно співпрацює з Міжнародною електротехнічною комісією (IEC), котра відповідає за стандартизацію електроапаратури.
Цей стандарт розроблений технічним комітетом ISO/TC 176 «Управління якістю і забезпечення якості», підкомітетом SC 2 «Системи якості» міжнародної організації по стандартизації ISO (скорочення від International Organization for Standardization – Міжнародна організація по стандартизації), яка є світовою Федерацією національних органів по стандартизації, що створена у 1946 році і об’єднує майже 100 країн-учасників. Основним її завданням є підтримка розробки міжнародних стандартів, тестування та сертифікації, спрямованих на розвиток міжнародної торгівлі якісних продуктів та послуг. Україна з 1993 року є членом Міжнародної організації з стандартизації (ISO). Стандарт ISO 9001:2001 є третім виданням, що скасовує та замінює друге видання (ISO 9001:1994) разом із ISO 9002:1994 та ISO 9003:1994 і є технічним переглядом цих документів. Він пройшов адаптацію в Україні і набув чинності відповідно до Наказу Держспоживстандарту України від 27 червня 2001 p. № 317 як ДСТУ ISO 9001, що передбачає ряд положень у сфері стратегічного управління якістю послуг.
Власне сам стандарт є моделлю процесного підходу до управлінської діяльності, який містить вимоги до усіх процесів організації, що впливають на якість її кінцевих послуг.
Міжнародна електротехнічна комісія (МЕК; англ. International Electrotechnical Commission, IEC) — міжнародна організація із стандартизації у сфері електричних, електронних і суміжнихтехнологій. Деякі із стандартів МЕК розробляються спільно з Міжнародною організацією із стандартизації (ISO).
МЕК складена з представників національних служб стандартів. МЕК була заснована в 1906 році і в даний час в її склад входять більше 60 країн. Спочатку комісія була розташована вЛондоні, з 1948 року має штаб в Женеві.
МЕК сприяла розвитку і розповсюдженню стандартів для одиниць вимірювання, особливо гаусу, герц, і вебера. Також комісія МЕК запропонувала систему стандартів, яка кінець кінцем стала одиницями Сі. В 1938 році був виданий міжнародний словник з метою об'єднати електричну термінологію. Ці зусилля продовжуються і Міжнародний електротехнічний словникзалишається важливою роботою в електричних і електронних галузях промисловості.
Стандарти МЕК мають номери в діапазоні 60 000 — 79 999, і їх назви мають вид типу МЭК 60411 Графічні символи. Номери старих стандартів МЕК були перетворені в 1997 році шляхом додавання числа 60 000, наприклад, стандарт МЭК 27 отримав номер МЭК 60027. Стандарти, розвинені спільно з Міжнародною організацією із стандартизації, мають назви вигляду ISO/IEC 7498-1:1994 Open Systems Interconnection: Basic Reference Model.
Головна мета 1ЕС полягає в розробці міжнародних стандартів у сфері електротехніки та електроніки та активного сприяння їх добровільному прийняттю і використання.
Склад 1ЕС. Членами 1ЕС є більше 40 національних комітетів, у якості яких виступають національні організації зі стандартизації, які представляють в основному промислово розвинені країни, а також ряд країн, що розвиваються. У цих країнах проживає 80% населення земної кулі, що споживає 95% світового виробництва електроенергії і використовує майже 90% усіх випущених виробів електроніки й електротехніки.
Європейський комітет зі стандартизації (CEN) Європейський комітет зі стандартизації створений у Парижі 25 березня 1961 У 1970 р. була введена обов'язкова розробка європейських стандартів (EN).
Склад CEN. Членами CEN є національні організації зі стандартизації 18 країн. Це закрита організація. Країни - члени CEN визнають пріоритет міжнародної стандартизації в рамках ISO і IEC.
Область діяльності. Робота по стандартизації в CEN багато в чому грунтується на результатах, досягнутих в ISO, або доповнює їх. Крім європейських стандартів, CEN також розглядає і приймає документи з гармонізації і попередні стандарти. Документи з гармонізації є найбільш простою формою усунення технічних бар'єрів у торгівлі між цими країнами. Вони відрізняються від європейських стандартів тим, що відображають суть адміністративних і правових норм, які можуть заважати розвитку торговельних відносин. Ці документи розрізняються також процедурою їх прийняття членами CEN. Головне їх призначення - забезпечення однаковості застосування міжнародних стандартів (ISO) в країнах ЄС. Попередні стандарти розробляються у випадках, коли рівень інновацій високий, швидко змінюються технології, можливо швидку зміну показників і вимог, а також коли необхідний тривалий період для узгодження та прийняття стандартів. Такі стандарти мають обмежений термін дії - до трьох років.
Адміністративну роботу виконує Центральний секретаріат, який знаходиться в Брюсселі і згідно бельгійському законодавству оформлений як науково-технічна некомерційна організація.
Європейський комітет зі стандартизації в електротехніці (CENELEC)
Європейський комітет зі стандартизації в електротехніці створений у 1972 р. Члени CENELEC - Національні електротехнічні комітети 17 європейських держав. Всі вони є одночасно членами IEC. Вищий орган CENELEC - Генеральна асамблея, в якій представлені національні організації з стандартизації, урядові органи країн-членів Європейського Союзу, Європейське економічне співтовариство, Європейська асоціація вільної торгівлі. Опції структур, відповідальних за стандартизацію, такі ж, як в РЄ № Центральний секретаріат знаходиться в Брюсселі в одній будівлі з РЄ ^ Офіційні мови - англійська, французька і німецька.
Європейська та міжнародна стандартизація. Їх відмітні особливості
Найбільш високі рівні стандартизації - міжнародний і європейський. Вони спрямовані на вирішення глобальних завдань: усунення технічних бар'єрів в торгівлі; полегшення взаємного обміну передовими технологіями; міждержавне економічне співробітництво. У той же час завдання європейської стандартизації сфокусовані на досягнення конкретних цілей, пов'язаних з об'єднанням Європи. З 1993 року Україна є повноправним членом міжнародних організацій із стандартизації ISO та IEC*, з 1997 р. - членом-кореспондентом Європейського комітету із стандартизації (CEN).