Главная | Обратная связь

ПРИСТРОЇ ТА СПОРУДИ ЗОВНІШНЬОГО ТРАНСПОРТУ

Комплекс транспортних споруд при об`єднанні, пересіченні або розгалуженні ліній різних видів зовнішнього та міського транспорту, що разом виконують пасажирські та вантажні операції, утворює транспортний вузол міста.

Серед різних видів зовнішнього транспорту, що забезпечує пасажирські та вантажні зв`язки міста з іншими районами, найбільш поширені залізничний і автомобільний.

Злізничний вузол міста включає сукупність спеціалізованих станцій, залізничних підходів і під`їзних колій до підприємств. При розміщенні в місті однієї станції загального типу (проміжної або дільничної) вузол включає станцію, підходи і під`їзні колії. При невеликому числі підходів (не більше 3-4) найбільш поширені вузли лінійного типу або з паралельними ходами.

Вузол лінійного типу являє собою послідовно розташований вздовж однієї лінії ряд спеціалізованих станцій (пасажирська, вантажна, технічна пасажирська, сортувальна та ін.). Залізничні підходи до міста частіше приєднуються до крайніх станцій вузла. Розміщення окремих станцій відносно легко пов`язується з функціональним зонуванням млиста, і залізничні пристрої не створюють труднощів подальшому територіальному розвитку функціональних зон.

Вузли з паралельними ходами найчастіше утворюються в процесі трансформації лінійного вузла: для проїзду транзитних та вантажних поїздів прокладається паралельний шлях навколо міських утворень, які виникни по інший бік залізничних колій. В такому випадку міська територія перерізається лише коліями, що ведуть до пасажирської станції, яка "вросла" в місто. Паралельний хід може бути передбачений і для обслуговування промислових районів при проходженні залізничної лінії між ними і сельбищною територією. На паралельнім ході може розташовуватись промислова станція.

При прокладанні ліній залізниці на плані слід враховувати, що на залізничних лініях I й II категорій керівний уклон не повинен перевищувати 15‰, а III категорії - 20‰. Керівний уклон на під`їзних коліях (IV категорія) може досягати 30‰. Радіуси горизонтальних кривих бажані не більше 4000 м і не менше 1200...500 м, а в тяжких умовах 400...250 м. Станції розміщуються по можливості на прямих ділянках з уклоном не більше 1.5‰ ( в тяжких умовах - 2.5‰). В окремих випадках вони можуть розміщуватись і на кривих радіусом не менше 1200 м, в тяжких умовах - не менше 600 м.

На генеральному плані міста території пристроїв залізничного транспорту відображаються у вигляді смуги відведення. Ширина смуги відведення залізниці на перегоні разом з укосами в залежності від категорії становить 22...62 м; в межах населених міст вона може бути прийнята 20 м за рахунок улаштування підпірних стінок, естакад та інших інженерних споруд в місцях значного перепаду висот між коліями та прилеглою територією. Мінімальні розміри смуг відведення для різних типів залізничних станцій наведені на рис. 9.

Між спорудами залізничного транспорту і житловою забудовою треба дотримуватись санітарно-захисної зони, ширина якої для доріг I...III категорій - 100 м, для станційних і під`їзних колій - 50 м.

Розміщення пристроїв залізничного транспорту відносно сельбищної території визначається особливостями їх діяльності.

Пасажирські станції (переважно - прохідного типу) розміщуються на межі сельбищної території. Перевага надається станціям з боковим розміщенням вокзалу, будівля якого повинна знаходитись в межах середньої третини довжини смуги відведення станції. За пасажирською станцією, поблизу до неї, але поза сельбищною зоною може бути розташована технічна пасажирська станція, технологічно пов`язана з першою.

Вантажні станції, що обслуговують як жителів міста, так і окремі промислові підприємства, розміщують на межі сельбищної зони з боку промислових районів і складів. Найчистіше це станції тупикового типу, що прилягають до магістрального ходу з боку сельбищної території.

Найбільш віддаленими елементами вузла є сортувальні станції - їх розміщують за межами міста з урахуванням перспективи його розвитку; бажано, щоб їх поздовжня вісь була паралельна напрямку розвитку міста. В такому випадку залізничні пристрої не будуть перепоною появі нових міських утворень і транспортним зв`язкам міста з прилеглими територіями.

У великих промислових районах можливе розміщення промислових станцій, які являють собою проміжні елементи між станцію на залізничній лінії і парками колій на територіях підприємств.

Під`їзні колії підприємств повинні відходити від стрілочних горловин станцій, а при значному віддалені станцій - від роз`їздів чи обгінних пунктів. Їх введення на територію промрайону більш доцільне з тилової сторони відносно сельбищної території: зменшується кількість перетинань колій автотранспортними та пішохідними шляхами. Для віддалених промрайонів можливе і бокове введення, в той час як магістральні вулиці підходять до промрайону з протилежного боку.

Віддаленість спеціалізованих станцій одна від одної може бути мінімальна; трапляються випадки безпосереднього з`єднання смуг відведення суміжних станцій. Проте доцільна наявність "вузьких" місць у смузі відведення залізниці, де було б можливо улаштувати її переїзд автотранспортними шляхами в одному чи в різних рівнях для з`єднання розділених коліями територій.

До основних пристроїв зовнішнього автомобільного транспорту крім прилеглих до міста автомобільних доріг належать автовокзал, вантажні автомобільні станції, станції технічного обслуговування і автозаправні станції. Два останні пристрої обслуговують і міський транспорт. Наведені нижче рекомендації відносяться лише до тих із них, які розміщуються на в`їздах до міста, де в транспортному потоці значне місце займає зовнішній транспорт.

Для автобусного вокзалу бажане місце, наближене до центру міста, але ізольоване від житлових районів. Площа території автовокзалу - 0,3...0,5 га. Ефективним прийомом для міст з населенням до 250 тис. жителів є об`єднання в один комплекс залізничного і автобусного вокзалів.

Вантажні автостанції розміщуються поблизу промислово-складських районів поряд з магістралями переважно вантажного руху. Розміри ділянки залежно від обсягу й характеру операцій - 0,3...2 га.

Станції технічного обслуговування та вантажні станції для обслуговування заміського автотранспорту розміщуються при в`їздах до міста, роздільно або об’єднані з готелями, ресторанами та іншими будинками дорожньо-транспортної служби. Розмір ділянок, залежно від класу - в межах 0,3...2,5 га.

Приклад розміщення споруд зовнішнього транспорту наведений на рис. 10.

Рис. 10. Транспортний вузол міста:

1 - пасажирська станція; 2 - технічна пасажирська станція;

3 - вантажна станція; 4 - сортувальна станція; 5 - промислова станція.