Главная | Обратная связь

Психологія вищої школи

1. Психологія вищої школи; її предмет, завдання та методи

 

Драгомирова І. Концептуальні аспекти формування сучасного спеціа­ліста // Вища школа. - 2002. - №2-3. - С 49-52.

Загвязинский В.И. Методология и методы психолого-педагогических исследований: Уч. пособ / В.И. Загвязинский, Р. Атаханов. - М.: Акаде­мия, 2001.-208 с.

Закон України «Про вищу освіту» // Освіта. - 2002. - 20-27 лют. - С. 1-4.

Зинченко В.П. Живое знание: психологическая педагогика. - Самара, 1998.-296 с.

Капица СП. Синергетика и прогнозы будущего / СП. Капица, СП. Курдюмов, Г.Г. Малинецкий. - М.: Наука, 1997. - 283 с.

Кондратенко Л. Грамотне застосування психодіагностичних методик // Психолог. - 2004. - №18. - С. 13-21.

Концептуальні засади демократизації та реформування освіти в Україні / А. Погрібний, А. Алексюк та ін. - К.: Школяр, 1997. - 149 с.

Корнєсва Л. Якість освітніх послуг з позицій міжнародних стандартів // Освіта і управління. - 2006. - Т. 9. - №1. - С 87.

Кулик Є. Формування наукового знання як основна парадигма підго­товки вчителя до дослідницької діяльності // Педагогіка і психологія про­фесійної освіти. - 2005. - №1. - С 33-43.

Локалова Н.П. Предмет психологии и специфика профессионально­го мышления психологов // Вопросы психологии. - 2004. - №5. - С. 93-95.

Мазилов В.А. Методологические проблемы психологии в начале XXI века // Психологический журнал. - 2006. - №1. - С. 23-34.

Нестеренко Г. Можливості самореалізації в контексті синергетичної моделі вищої освіти // Вища освіта України. - 2004. - №1. - С.20-25.

Подоляк Л.Г. Психологічна підготовка майбутнього викладача як передумова гуманізації і демократизації вищої освіти / Л.Г. Подоляк, В.І. Юрченко // Освіта і управління. - 2006. - Т.9. - № 3-4. - С 99-107.

Попкова Н. Вопросы гуманитаризации образования // Высшее обра­зование в России. - 2004. - №2. - С. 106-110.

Психологічні аспекти гуманізації освіти: Книга для вчителя / За ред. Г.О. Балла - К.; Рівне, 1996. - 128 с.

Смирнов СД. Методологический плюрализм и предмет психологии // Вопросы психологии. - 2005. - №4. - С.3-8.

Степанова М.А. Психология в образовании: психолого-педагогичес­кое взаимодействие // Высш. шк. - 2003. - №4. - С. 76-83.

Татенко В.О. Суб'єктна парадигма у психологи освіти // Педагогіка і психологія: Вісник АПН України. - 2004. - №2. - С11-23.

Удовенко М.В. Психологізація як передумова побудови сучасного освітнього середовища // Педагогіка і психологія: Вісник АПН України. -2002.-№3.-С 123-128.

Улановский А.М. Синергетическая метафора сознания // Вестник МГУ. Сер. 14: Психология. - 2005. - №1. - С. 17-29.

Фельдштейн Д.И. Приоритетные направления развития психологи­ческих исследований в области образования и самообразования совре­менного человека // Вопросы психологии. - 2003. - №6. - С. 7-16.

Фомичева И.Г. Философия образования: некоторые подходы к про­блеме. - Новосибирск: СОРАН, 2004. - 242 с.

Черникова Т.Е. Три стратегии подготовки специалистов // Высшее образование в России. - 2003. - №2. - С. 9-17.

Шейко С Національні та загальнолюдські засади реформування су­часної вищої освіти в Україні // Вища освіта України. - 2005. - №3. -С 32-39.

Шубін О. Сучасний ВНЗ: відповідність вимогам постіндустріального суспільства // Вища шк. - 2007. - №1. - С 3-10.

Загальна психологічна характеристика студентського віку

АЛ

 

ЗАГАЛЬНА ПСИХОЛОГІЧНА

ХАРАКТЕРИСТИКА

СТУДЕНТСЬКОГО ВІКУ

Неодмінною передумовою і основою успішної педагогічної діяльнос­ті викладача вищого навчального закладу є розуміння студента, визнання й безумовне прийняття його як іншого. Саме тому дуже важливо викла­дачеві знати загальні психологічні особливості юнаків і дівчат студент­ського віку. Це потрібно і студентам для того, щоб краще пізнати себе, визначити свої потенційні можливості, скласти план саморозвитку і про­фесійного самовиховання.

2.1. Психологічна характеристика студентства як періоду пізньої юності або ранньої дорослості

Як хто посіє в юності, так пожне в старості. Григорій Сковорода, український філософ

Життя людське завмерло б на місці, якби юність не мріяла. К.Д. Ушинський, український педагог

Основною метою реформування вищої освіти в Україні є забезпечення психолого-педагогічних умов для саморозвитку і самореалізації студента як суб'єкта освітнього процесу та майбутньої професійної діяльності.

Щоб допомогти студентові досягти вершин у духовно-моральному і професійному розвитку, педагогові потрібно знати його вікові й індивіду­альні психологічні особливості та умови психічного розвитку. Викладач вищої школи повинен пам'ятати слова К.Д. Ушинського: «Якщо педаго­гіка хоче виховати людину в усіх відношеннях, то вона повинна спочат­ку пізнати її також в усіх відношеннях». Здатність пізнавати і розуміти студентів, адекватно оцінювати їхні особистісні якості та психологічні стани, визнавати і безумовно приймати їх як особистостей є однією з найважливіших складників професіоналізму викладача, підґрунтям його педагогічної майстерності та передумовою успішної педагогічної діяль­ності. Саме тому викладачеві ВНЗ надзвичайно важливо знати загальні психологічні особливості юнаків і дівчат студентського віку.

Студентство і студентські роки- дивовижний витвір християнської цивілізації ХІ-ХП століття, коли в Європі відкрилися перші середньовіч­ні університети. У цей час зароджується культура молодості, яка запрова­джується саме через студентство - цей найрозумніший, найактивніший, яскравий і, звичайно, психологічно найскладніший прошарок молоді.

Студентство - це молодь, що проходить стадію персоналізації на основі цілеспрямованого засвоєння навчальних, професійних і соціаль­них функцій шляхом свідомого оволодівання професійними знаннями, уміннями й навичками, набуття професійних якостей під час навчання у вищих навчальних закладах. Студентство дає висококваліфіковані кадри для науки, навчальних закладів і керівних посад на підприємствах.

Стрижневою психологічною рисою студентства є тісне переплетення формування особистішої і корпоративної професійної свідомості. У по­єднанні зі специфікою юнацького віку (максималізм, підвищена потреба в самоствердженні, боротьба за статус, нігілізм, надмірна самовпевне­ність) - це створює, на думку О.Ф. Бондаренка, досить пальну суміш, пе­ретворюючи студентську молодь воднораз у складного партнера по діа­логу і в легку здобич для всілякого маніпулювання.

З першим - з інтелектуально насиченим, непростим і в етичному, і в розумовому сенсі спілкуванні - маємо справу ми, викладачі, стоячи по­переду, очі в очі, перед вдумливою, недовірливою, іноді зневажливою чи індиферентною студентською аудиторією. І нам, звичайно, потрібно орієнтуватися в головних психологічних проблемах наших вихованців, щоб випадково не образити, щоб підтримати, прихилити на свій бік, від­стоюючи норми та ідеали людської гідності, високого сумління та про­фесіоналізму.

Термін «студент» (від лат. studens - такий, що старанно працює; той, що займається) означає того, хто наполегливо працює, робить справу, тобто опановує знання, вивчає (студіює) науку. Згідно із Законом України «Про вищу освіту», студент (слухач) - особа, яка в установленому по­рядку зарахована до вищого навчального закладу і навчається за денною (очною), вечірньою або заочною, дистанційною формами навчання, щоб здобути певний освітній та освітньо-кваліфікаційний рівень.

Вважають, що студентів, порівняно з іншими групами молоді цього віку, відрізняють такі риси:

- вищий освітній рівень;

- велике прагнення до знань;

- висока соціальна активність;

- досить гармонійне поєднання інтелектуальної і соціальної зрілості. Студентський період життя людини припадає переважно на період

пізньої юності або ранньої дорослості, який характеризується оволодін­ням усім різноманіттям соціальних ролей дорослої людини, отриманням