Главная | Обратная связь

Професійне становлення особистості студента як майбутнюю фахівця...

 

Практика показує, що можна виділити такі рівні професійно-педаго­гічної спрямованості студентів - майбутніх педагогів:

Високий рівень характеризується тим, що професія педагога є покли­канням (внутрішній потяг до майбутньої професії, стійкий інтерес до неї з дитинства, виражена потреба в спілкуванні з дітьми та активна співпраця з молодшими, прояв педагогічних здібностей), а тому є намагання працюва­ти ефективно. Мотивація навчання студента з усіх предметів позитивна.

Середній рівень професійної спрямованості визначається навчанням студента «без пристрасті». Вибір педагогічного ВНЗ відбувся під впли­вом другорядних обставин (різноманіття предметів або відсутність тих, які були в школі непривабливими; порада родичів або друзів та ін.), про­фесійне майбутнє особистості невизначене.

Низький рівень - професійної спрямованості немає або вона нечітка. Студент говорить: «А я й не збираюся працювати вчителем!» Тому ку­раторові треба з першого курсу вивчати мотиви вступу першокурсників до цього ВНЗ і допомагати їм набути гідної професійної спрямованос­ті. Згадаємо слова В. Гете: «У людських справах головну увагу потрібно звертати на мотиви».

Як допомогти студентові набути професійної спрямованості?

1) Виробляти у студентів правильне уявлення про суспільну значу­щість і зміст майбутньої професійної діяльності, яку він набуває.

2) Викликати активний інтерес до всього, що пов'язано з майбутньою професією.

3) Формувати позитивну мотивацію до засвоєння знань і вмінь, які мають пряме відношення для успішного розв'язання майбутніх профе­сійних завдань.

4) Зміцнювати професійну самооцінку, формувати впевненість сту­дента в можливості успішно опанувати професію та наявності в нього необхідних для цього задатків і здібностей.

5) Стимулювати самоосвіту та самовиховання.

6) Поступово зближувати та обмінюватися соціально-рольовими функ­ціями між викладачем і студентом (у процесі підготовки майбутнього вчите­ля це може бути, наприклад, взаємоконтроль студентами своїх знань, мікро-викладання та ін.), оптимізувати взаємини в системі «студент - викладач».

7) Формувати ціннісні орієнтації, що пов'язані з професійною діяль­ністю: настанови, переконання, пріоритети щодо професійної діяльності (у педагогічній діяльності - формування педагогічних цінностей).

 

8) Виробляти соціально-професійний аспект «Я-концепції» студен­та (ідентифікація «Образу-Я» з професійною моделлю, позитивна само­оцінка і професійний імідж - самопрезентація).

9) Формувати психологічну готовність до майбутньої професійно-тру­дової діяльності після закінчення ВНЗ.

Таким чином, позитивні зміни у змісті професійної спрямованості студента виявляються у зміцненні мотивів, пов'язаних із майбутньою професією (прагнення добре виконувати свої ділові обов'язки, демон­струвати себе обізнаним і вмілим фахівцем); у зростанні рівня домагань стосовно успішного розв'язання складних навчальних завдань; у поси­ленні почуття відповідальності, бажання досягти успіхів у професійній кар'єрі тощо.

Суттєві зміни відбуваються у структурі самосвідомості студента, у рівні його самооцінки та у ставленні до себе:

1) Формується ціннісно-смисловий зміст «Я-концепції». На зміну кри­
зи ідентичності приходить професійна ідентичність, стійке уявлення про
своє «Я» у ролі майбутнього фахівця.

Досягнення ідентичності - статус тієї частини студентів, хто пройшов через кризу ідентичності, прийняв на себе певні обов'язки перед суспіль­ством унаслідок самостійних висновків.

Рівні самоідентифікації особистості:

• соціально-професійний рівень («Я - педагог»);

• соціально-груповий рівень («Я - донька (син)», «Я - сучасна моло­да людина»);

• національно-територіальний рівень («Я - українець», «Я - європе­єць»);

• статевий («Я - хлопець (дівчина)») та ін.

 

2) Зростає рівень домагань у галузі майбутньої професійної діяльнос­ті, готовність до самореалізації вже у професійній діяльності.

3) Формується позитивна самооцінка, у зміст якої входять професійні якості.

4) Змінюються мотиви трикомпонентної «Я-самопрезентації»:

а) бажання продемонструвати свої ділові (професійні) якості;

б) намагання викликати до себе діловий, професійний інтерес;

в) завоювати авторитет своїми діловими якостями.

«Я-концепція» - важливий самотвірний компонент особистості. Прак­тика свідчить, що недооцінка ролі та особливостей «Я-концепції» студен­та призводить до суттєвих вад у його навчально-професійній діяльності, оскільки не забезпечуються соціально-психологічні умови актуалізації творчого потенціалу майбутнього фахівця, стимулювання його профе­сійного становлення та особистісного зростання.

Загострюючи проблему, можна стверджувати, що зміцнення та фор­мування позитивної «Я-концепції» студента - це завдання вищої психо-лого-педагогічнОЇ ідеології (І.Д. Бех), порівняно з традиційним форму­ванням лише професійних здібностей, методичної та теоретичної підго­товки майбутнього фахівця. Слід зауважити, що психотерапевти також працюють насамперед із «Я-концепцією» пацієнта, допомагають йому