 |
|
Південне і Північне товариства та Товариство об’єднаних слов’ян.
- Південне товариство було створене в Тульчині у березні 1821 р. Керівники – Пестель, Юшневський, Басаргін, Івашев. Визнавалася потреба революції. Керівний орган – Директорія (корінна дума). За програмою товариство було дещо радикальне. Мало 5 управ в Україні. «Руська Правда» передбачала:
· Збереження єдиної неподільної Росії, в якій всі народи зливаються в один.
· Республіканський устрій, де законодавчу владу мав би однопалатний парламент (500 чол на 5 років), а виконавчу – «Державна Дума», яка давала б кожного року президента (парламентська республіка з президентською формою правління).
· Поділ влади на законодавчу (парламент), виконавчу (Дума) і контролюючу (Верховний Собор).
· Ліквідація феодально-кріпосницьких відносин.
· В адміністративному відношенні – 10 областей по 5 губерній (округів), які б поділялися на повіти, а ті на волості.
· Всезагальне виборче право (18-річні чоловіки можуть обирати і бути обраними).
· Частина поміщицької землі конфісковувалася і передавалася селянам у такій мірі, щоб прогодуватися.
· Реформа судової системи (рівний для всіх суд).
· Скасування рекрутщини і військових поселень.
· Спроба розв’язати національне питання: рівність усіх народів, які пізніше мали злитися у один – російський. Християнізація неросійських народів.
- Північне товариство (1822, Петербург, Муравйов, Рилєєв, Трубецькой, Лунін) – помірковане, Керівний орган – Дума (з 3 осіб, які обиралися на 1 рік). 1825 р. прийнятий Статут (розроблений економістом Тургенєвим). Товариство виступало за:
· Форма державного устрою – федерація.
· Конституційну монархію, де законодавчу владу мав би парламент «Народне віче», а виконавчу – імператор (причому зберігалася спадковість).
· Виборче право обмежувалося високим майновим цензом.
· Поміщицька земля – недоторкана, селянам давалася присадибна ділянка і 2 десятини землі (що було недостатньо для ведення рентабельного господарства).
- Обидва товариства виступали за широкі демократичні громадянські свободи, відміну станових привілеїв, значне полегшення військової служби.
- Товариства розгорнули активну агітацію у військах з метою підняття повстання влітку 1826 року, домовилися про співпрацю з Товариством об’єднаних слов’ян.
- Товариство об’єднаних слов’ян – таємне товариство (Андрій і Петро Борисови і Юліан Люблінський). Входили 50 офіцерів. Програмні документи – «Правила об’єднаних слов’ян» і «Присяги об’єднаних слов‘ян», «Записки» І. Горбачовського. Основні завдання – боротьба проти кріпосництва, деспотизму й самодержавства, звільнення всіх слов’янських племен від самовладдя і з’єднання їх у федеративний союз – могутню державу. Головне управління федеративного союзу – Конгрес, що виробляв би «Загальні корінні закони» і здійснював би загальне керівництво. Кожний народ матиме своє самоуправління. У вересні 1825 року товариство об’єдналося з Південним.
14. «Руська Правда» Пестеля та «Конституція» Муравйова (зробити порівняльний аналіз з аграрного питання).
- Пестель виступав за особисте звільнення селян і наділ їх землею (суспільна земля), адже «земля є влас-ністю всього роду людського». Проте, не відкидався принцип приватної власності на землю. Земля поділялася на:
· Фонд суспільних земель, частково конфіскованих у поміщиків, частково ревізованих з державних земель. Земля могла бути продана, селянин – отримати достатній для прожиття наділ (вперше розподіл за трудовою нормою);
· Фонд приватновласницьких земель, які є недоторканими і можуть продаватися-купуватися, даруватися, успадковуватися, оброблятися найманою працею.
- Муравйов розглядав 3 варіанти:
1) Наділення селян землею;
2) Залишити їх без землі;
3) Дати присадибну ділянку + 2 десятини польової землі (для поміщицьких селян), за державними і удільними селянами залишалася та земля, якою вони володіли.
Тобто, більш цікавою для селян могла б виявитися програма Пестеля.