Главная | Обратная связь

СУДОВА ЕКСПЕРТИЗА ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ ТВАРИННОГО ПОХОДЖЕННЯ

Судовому експерту доводиться вирішувати ряд питань по забою тварин, оцінюванню харчових продуктів тваринного походження, а саме:

1. Порушення правил забою, нагляду за забоєм продовольчих тварин.

2. Встановлення м'яса від хворих або загиблих тварин.

3. Визначення видової належності м'яса.

4. Визначення фальсифікування харчових продуктів.

5. В становлення причини токсикоінфекції внаслідок вживання в їжу продуктів тваринного походження.

На м'ясокомбінатах, бойнях, при подвірному забої з метою виявлення хворих тварин проводять їх передзабійний огляд. Якщо при цьому будуть виявлені хворі тварини, їх ізолюють і не допускають до забою до встановлення діагнозу. Згідно ветеринарного законодавства забороняють забивати тварин хворих і підозрілих в захворюванні си­біркою, емкаром, злоякісним набряком, сказом, туляремією, брадзотом, інфекційною ентеротокспмією, сапом, інаном,

епізоотичним лімфангоїтом, меліоідозом, чумою птиці і хворобою Ньюкасла.

Забороняється забій тварин в стані агонії при всіх захворюваннях. М'ясо від загиблих або забитих в стані агонії тварин в їжу людям не допускається, воно відправляється на технічну утилізацію.

М'ясо при вимушеному забої тварин піддається бактеріологічному, а при підозрі на отруєння - хімічному дослідженню; випускається тільки доброякісне м'ясо, при упевненості, що його вживання не загрожує здоров'ю людини. Забій таких тварин проводиться на санітарній бойні, при відсутності такої - на загальному конвейєрі при ізоляції від місця забою здорових тварин і видаленні з приміщення їх туш.

М'ясо, затавроване не в лабораторії ринку, на ринку підлягає обов'язковій ветеринарно-санітарній експертизі, при необхідності - і лабораторному дослідженню. При більшості хвороб тварин, якщо їх забій проведений не під час агонії, знищують тільки уражені частини і органи, а м'ясо випускають з обмеженнями. Наприклад, при фінозі, лейкозі, ящурі м'ясо випускають після проварювання або використо­вують на варені вироби. При хворобах неконтагіозного характеру (актиномікоз, ехінококоз, фасціольоз і інш.) бракують уражені органи, частини туші, а решту випускають без обмежень.

При отруєннях тварин їх внутрішні органи відправляють на технічну утилізацію або знищують. Дозволяється використовувати таке м'ясо в їжу людям, якщо залишкова кількість отрути не перевищує норм, встановлених правилами Міністерства охорони здоров'я України.

Допускається в їжу м'ясо без обмеження при отруєнні тварин препаратами фтору, солями цинку, міді, хлористим натрієм, калієм, аміаком, карбамідом, кормами, ураженими грибами. Не допускається в їжу м'ясо при отруєнні тварин ціанідами, миш'яком, жовтим фосфором незалежно від кількості цих речовин.

Експерт повинен визначити, коли дорізана тварина, в якому стані, чи належить м'ясо здоровим тваринам або ж тим, що хворіли, а також забитим в стані агонії.

Експертиза м'яса від хворих тварин полягає в огляді туш, органів після забою. В необхідних випадках проводиться лабораторне дослідження. При огляді туші

звертають увагу на місце зарізу, на знекровлення туші або внутрішніх органів.

Прижиттєвий заріз: нерівний внаслідок нерівномір­ного скорочення окремих груп м'язів; кров глибоко проникає, просочує перерізані м'язи; нерідко забарвлені кров'ю регіонарні лімфатичні вузли.

Посмертний заріз: край рівний; у випадку фальсифікації може спостерігатися його ступінчастість. Кров з закривавлених місць змивається водою, регіонарні лімфо­вузли не просочуються кров'ю. В судинах, навіть близьких до місця зарізу, міститься кров. М'язи загиблих тварин від м'язів нормально забитих відрізняються недостатньою знекррв-леністю. Ступінь знекровлення туш різний залежно від часу розбирання. Якщо туша не розбирається після забою кілька годин, то м'ясо цілком не знекровлене. Коли кров зсілася, вона міститься не тільки .в дрібних, але і у великих судинах. На такій туші можуть бути' ґіпостазй.

М'ясо слабо знекровлених туш сильно забруднює руки кров'ю. М'язи тварин, розібраних відразу після смерті, можуть бути дещо знекровленими. Великі вени часто не містять крові, і може не бути трупних гіпостазів. Однак дрібні судини в таких м'язах містять кров, і тому вони червоного кольору, ніж м'ясо того ж виду тварин, забитих в здоровому стані.

В м'ясі тварин, забитих в стані агонії, кров знаходиться лише в дрібних і відсутня у великих судинах. У зарізаних тварин на відміну від загиблих виявляють кров в легенях, яка потрапляє туди при перерізуванні шиї. У зарізаних тварин згустки крові виявляються в бронхах; легені - строкаті, ніби з крововиливами; відрізані і опущені в воду шматочки лег.ень легко плавають.

У птиці, забитої шляхом руйнування головного мозку, знекровлення може бути гіршим, ніж при перерізанні шийних судин, тому про спосіб їх забою роблять висновок по просяканню кров'ю довгастого мозку.

Знекровленість свіжого м'яса можна виявити шляхом укладання в його розріз на глибину 5-6 см смужки фільтрувального паперу, при цьому кінчик її повинен виходити на 2 см над поверхнею розрізу. Через 2 хвилини перевіряють: при доброму знекровленні туші папір просочується тільки на місці зіткнення його з м'язами, При

поганому - забарвлюється не тільки папір, заглиблений в розріз, але і той, що виступає над м'язами.

Лабораторні дослідження складаються з визначення рН м'яса, каталазного числа, кількості гемоглобіну, проведення реакції на пероксидазу, постановки формольної реакції, бактеріологічного дослідження.

В лабораторію відправляють м'язи з грудних і тазових кінцівок у вигляді шматочків 6*6^Х8 см. Свіже м'ясо від здорових тварин має рН 5,7-6,2, від хворих або забитих в стані агонії - рН 6,3 і вище.

Суть формольної реакції складається в тому, що у тварин при тяжкому патологічному стані і тривалій агонії накопичуються продукти розпаду глобулінів - поліпептиди. В ході дослідження витяжка з м'яса тяжко хворої тварини, забитої в агональному стані, або від трупа перетворюється у щільний згусток; з м'яса хворої тварини - у пластівці, а витяжка з м'яса здорової тварини залишається прозорою.

Каталазне число у здорових тварин становить від 0,5 до З, а у вимушено забитих - від 3,5 до 12 одиниць.

Кількість гемоглобіну в м'ясі знекровлених тварин - 30-40, у вимушено забитих - 60-80, а в м'язах загиблих 100 одиниць.

Реакція на пероксидазу в м'язах здорових тварин завжди позитивна, а в м'язах вимушено забитих і загиблих пероксидаза не виявляється.

При бактеріологічному дослідженні свіжого м'яса мікробів не знаходять. В м'язах туш хворих, загиблих, перевтомлених тварин мікрофлора в глибоких шарах виявляється відразу після забою.