 |
|
Методичні рекомендації з обліку повернення товару та передплат при здійсненні експортно-імпортних операцій
(тема «Особливості обліку основних зовнішньоторговельних операцій українських резидентів з іноземними партнерами»)
1. Повернення раніше імпортованого товару здійснюється в митному режимі реекспорту.
Реекспорт - це митний режим, відповідно до якого товари, що були раніше ввезені на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивозяться за межі митної території України без сплати вивізного мита та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Повернення нерезиденту раніше імпортованого товару обкладаються ПДВ за нульовою ставкою.
2. При здійсненні повернення раніше експортованого товару передбачений митний режим реімпорт.
Реімпорт - це митний режим, відповідно до якого товари, раніше вивезені або оформлені для вивезення за межі митної території України, випускаються у вільний обіг на митній території України із звільненням від сплати митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Повернення нерезидентом раніше експортованого товару обкладаються ПДВ за основною ставкою 20%.
3. Повернення передоплати при розірванні імпортного контракту.
При розірванні зовнішньоекономічного договору дебіторська заборгованість нерезидента з товарної перетворюється на грошову. Відповідно до п. 4 П (С) БО 21 статті балансу про грошові кошти, а також про активи і зобов'язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів, вважаються монетарними. Отже, стаття про валютної заборгованості, яка повинна бути погашена грошовими валютними коштами є монетарною. Курсові різниці за такою статтею розраховуються у двох випадках:
- на дату розірвання імпортного контракту;
- на дату отримання іноземної валюти.
Якщо ці події припадають на різні звітні періоди, то курсову різницю за дебіторською заборгованістю доведеться розрахувати також на дату балансу (тобто на останній день звітного кварталу, місяця).
Для розрахунку курсових різниць використовується курс НБУ, встановлений на відповідну дату. При цьому в разі зростання курсу НБУ виникає негативна курсова різниця (прибуток), що включається до доходів (Дт 371 - Кт 714), а в разі зниження курсу НБУ - позитивна курсова різниця (збиток), що списується на витрати (Дт 945 - Кт 371 ).
4. Повернення передоплати при розірванні експортного контракту.
До моменту розірвання договору кредиторська заборгованість (яка виникла після отримання передоплати в інвалюті) вважалася немонетарною статтею та курсові різниці за нею не розраховувалися. Однак після розірвання договору кредиторську заборгованість доведеться погашати грошовими коштами. Така заборгованість в розумінні стає монетарною статтею балансу. Курсові різниці за такою монетарною статтею необхідно розрахувати на дату розірвання експортного контракту і на дату проведення розрахунків (тобто перерахування інвалюти нерезиденту), а також на дату балансу.
У разі зростання курсу НБУ виникне негативна курсова різниця (збиток), що включається до витрат (Дт 945 - Кт 681), а в разі зниження - позитивна курсова різниця (прибуток), що включається до доходів (Дт 681 - Кт 714).