 |
|
Тема: «Правове регулювання здійснення екологічної експертизи»
(с. 101 – 132):
Науково-правові засади екологічної експертизи – складає комплекс теоретичних і практичних знань, поглядів, положень, ідей, підходів щодо сутності і призначення, форм, видів, організаційних, економічних, соціально-правових засад, правовідносини та механізм реалізації класу екологічних експертиз, тобто цілісна наукова дисципліна – екологічна експертологія (еколого-правова експертологія).
Мета екологічної експертології – дослідження і розробка теоретичних засад формування і функціонування екологічної експертизи;
– обґрунтування методології здійснення екологічної експертизи;
– визначення наукових засад соціально-правового механізму забезпечення ефективності екологічної експертизи у вирішенні екологічних проблем.
Завдання екологічної експертології – виявлення творчих соціальних функцій екологічної експертизи;
– визначення ролі і значення екологічної експертизи в охороні навколишнього природного середовища, дотримання режиму природокористування, забезпечення екологічної безпеки;
– встановлення закономірностей розвитку екологічної експертизи і правового забезпечення:
– формування принципів ефективного застосування екологічної експертизи;
– вивчення економічних, науково-технічних, соціальних, організаційних, правових та інших засобів гарантування реалізації екологічної експертизи;
– дослідження структури і змісту еколого-експертних правовідносин;
– визначення меж застосування екологічної експертизи.
Об’єкти екологічної експертології:
– практика проведення екологічної експертизи;
– механізм забезпечення екологічної експертизи.
Система екологічної експертології:
– Загальна частина;
– Особлива частина;
– Спеціальна частина.
Предмет екологічної експертології – сукупність суспільних відносин щодо призначення та проведення екологічної експертизи.
Науково-методологічні аспекти екологічної експертології – система наукових підходів, покликаних досліджувати різноманітні аспекти екологічної експертизи на базі здійснення еколого-експертної діяльності, аналізу та оцінки застосування законодавства у цій галузі.
Методологічні аспекти:
– висвітлення екологічної експертизи як різновиду творчої, аналітичної, пізнавальної еколого-експертної діяльності;
– подолання нормативно-управлінського розуміння як виключно форми екологічного контролю;
– виявлення світогляду суб’єктів еколого-експертних правовідносин на рівні індивідуальної і колективної поведінки;
– розробка ефективних методів еколого-експертного пізнання.
Логіко-гносеологічні аспекти:
– вивчення особливостей об’єкта, предмета, системи, методів, мети, завдань екологічної експертизи;
– аналіз екологічної експертизи з точки зору розвитку в системі соціально-правового механізму гарантування екологічної безпеки;
– узагальнення результатів апробації теоретичних положень в еколого-експертній практиці.
Онтологічні аспекти:
– дослідження передумов зародження і розвитку екологічної експертизи;
– встановлення закономірностей її співвідношення з іншими видами експертної діяльності;
– визначення перспектив розвитку і вдосконалення правових засад забезпечення ефективності екологічної експертизи в сучасних умовах.
Аксіологічні аспекти:
– виявлення багатогранних цінностей і соціально корисних властивостей екологічної експертизи;
– роль екологічної експертизи у вирішенні екологічних проблем, досягненні мети екологічної політики держави;
– важливості отримання і ефективного використання еколого-експертної інформації у процесі прийняття державних рішень.
Соціально-психологічні аспекти:
– вивчення ролі правовідносин, культури експертів як факторів мотивації позитивної поведінки суб’єктів еколого-експертних правовідносин;
– розробка рекомендацій, спрямованих на стимулювання еколого-експертної діяльності.
Організаційні аспекти:
– визначення ефективності організаційно-структурного забезпечення різних форм екологічної експертизи;
– обґрунтування найбільш оптимальних моделей структурно-функціонального забезпечення екологічної експертизи.
Державно-правові аспекти:
– дослідження всього спектру проблем соціально-правового забезпечення ефективності екологічної експертизи;
– порівняльний аналіз національного та зарубіжного законодавства;
– обґрунтування системи юридичних гарантій екологічної експертизи.
Методичні аспекти:
– розробка та впровадження різноманітних методичних матеріалів проведення екологічних експертиз;
– узагальнення передового національного та світового досвіду методичного забезпечення екологічної експертизи.
Міжнародно-правові аспекти:
– обґрунтування механізму здійснення в Україні міжнародних екологічних експертиз;
– дослідження проблем трансформації міжнародно-правових норм в національне законодавство про екологічну експертизу;
– поширення теоретичних поглядів і позитивної практики здійснення екологічної експертизи в державі на міжнародному рівні та застосування законодавства в цій галузі;
– проведення сумісних наукових досліджень і публікацій з проблем екологічної експертизи як засобу забезпечення екологічної безпеки із еколого-науковими центрами світового співтовариства.
Система екологічної експертології – сукупність наукових знань і положень про екологічну експертизу та механізми її здійснення і забезпечення.
Загальна частина:
– поняття, мета, об’єкти, предмет, система екологічної експертології;
– юридична природа екологічної експертизи;
– правовідносини в галузі екологічної експертизи;
– методологія екологічної експертизи;
– правові форми екологічної експертизи;
– державне регулювання і управління в галузі екологічної експертизи;
– правовий статус експерта екологічної експертизи;
– права і обов’язки осіб, які беруть участь в екологічній експертизі;
– правове забезпечення ефективності екологічної експертизи;
Особлива частина:
– процедура проведення екологічної експертизи;
– особливості проведення екологічної експертизи (державної, громадської, інших форм екологічної експертизи);
– механізм забезпечення екологічної експертизи:
– організаційне забезпечення;
– структурно-функціональне забезпечення;
– матеріальне забезпечення;
– процесуальне забезпечення;
– науково-технічне забезпечення;
– методичне забезпечення;
– структура і зміст висновків екологічної експертизи;
– спростування висновків екологічної експертизи;
– визнання недійсними висновків екологічної експертизи;
– відповідальність за порушення законодавства в галузі екологічної експертизи.
Спеціальна частина:
– екологічна експертиза в зарубіжних країнах;
– міжнародно-екологічна експертиза;
– міжнародні договори у галузі екологічної експертизи;
– міжнародне співробітництво у галузі екологічної експертизи.