Тема: «Правове регулювання здійснення екологічної експертизи»
(с. 101 – 132): Науково-правові засади екологічної експертизи – складає комплекс теоретичних і практичних знань, поглядів, положень, ідей, підходів щодо сутності і призначення, форм, видів, організаційних, економічних, соціально-правових засад, правовідносини та механізм реалізації класу екологічних експертиз, тобто цілісна наукова дисципліна – екологічна експертологія (еколого-правова експертологія).
Мета екологічної експертології – дослідження і розробка теоретичних засад формування і функціонування екологічної експертизи; – обґрунтування методології здійснення екологічної експертизи; – визначення наукових засад соціально-правового механізму забезпечення ефективності екологічної експертизи у вирішенні екологічних проблем.
Завдання екологічної експертології – виявлення творчих соціальних функцій екологічної експертизи; – визначення ролі і значення екологічної експертизи в охороні навколишнього природного середовища, дотримання режиму природокористування, забезпечення екологічної безпеки; – встановлення закономірностей розвитку екологічної експертизи і правового забезпечення: – формування принципів ефективного застосування екологічної експертизи; – вивчення економічних, науково-технічних, соціальних, організаційних, правових та інших засобів гарантування реалізації екологічної експертизи; – дослідження структури і змісту еколого-експертних правовідносин; – визначення меж застосування екологічної експертизи.
Об’єкти екологічної експертології: – практика проведення екологічної експертизи; – механізм забезпечення екологічної експертизи.
Система екологічної експертології: – Загальна частина; – Особлива частина; – Спеціальна частина.
Предмет екологічної експертології – сукупність суспільних відносин щодо призначення та проведення екологічної експертизи.
Науково-методологічні аспекти екологічної експертології – система наукових підходів, покликаних досліджувати різноманітні аспекти екологічної експертизи на базі здійснення еколого-експертної діяльності, аналізу та оцінки застосування законодавства у цій галузі.
Методологічні аспекти: – висвітлення екологічної експертизи як різновиду творчої, аналітичної, пізнавальної еколого-експертної діяльності; – подолання нормативно-управлінського розуміння як виключно форми екологічного контролю; – виявлення світогляду суб’єктів еколого-експертних правовідносин на рівні індивідуальної і колективної поведінки; – розробка ефективних методів еколого-експертного пізнання.
Логіко-гносеологічні аспекти: – вивчення особливостей об’єкта, предмета, системи, методів, мети, завдань екологічної експертизи; – аналіз екологічної експертизи з точки зору розвитку в системі соціально-правового механізму гарантування екологічної безпеки; – узагальнення результатів апробації теоретичних положень в еколого-експертній практиці.
Онтологічні аспекти: – дослідження передумов зародження і розвитку екологічної експертизи; – встановлення закономірностей її співвідношення з іншими видами експертної діяльності; – визначення перспектив розвитку і вдосконалення правових засад забезпечення ефективності екологічної експертизи в сучасних умовах.
Аксіологічні аспекти: – виявлення багатогранних цінностей і соціально корисних властивостей екологічної експертизи; – роль екологічної експертизи у вирішенні екологічних проблем, досягненні мети екологічної політики держави; – важливості отримання і ефективного використання еколого-експертної інформації у процесі прийняття державних рішень.
Соціально-психологічні аспекти: – вивчення ролі правовідносин, культури експертів як факторів мотивації позитивної поведінки суб’єктів еколого-експертних правовідносин; – розробка рекомендацій, спрямованих на стимулювання еколого-експертної діяльності.
Організаційні аспекти: – визначення ефективності організаційно-структурного забезпечення різних форм екологічної експертизи; – обґрунтування найбільш оптимальних моделей структурно-функціонального забезпечення екологічної експертизи.
Державно-правові аспекти: – дослідження всього спектру проблем соціально-правового забезпечення ефективності екологічної експертизи; – порівняльний аналіз національного та зарубіжного законодавства; – обґрунтування системи юридичних гарантій екологічної експертизи.
Методичні аспекти: – розробка та впровадження різноманітних методичних матеріалів проведення екологічних експертиз; – узагальнення передового національного та світового досвіду методичного забезпечення екологічної експертизи.
Міжнародно-правові аспекти: – обґрунтування механізму здійснення в Україні міжнародних екологічних експертиз; – дослідження проблем трансформації міжнародно-правових норм в національне законодавство про екологічну експертизу; – поширення теоретичних поглядів і позитивної практики здійснення екологічної експертизи в державі на міжнародному рівні та застосування законодавства в цій галузі; – проведення сумісних наукових досліджень і публікацій з проблем екологічної експертизи як засобу забезпечення екологічної безпеки із еколого-науковими центрами світового співтовариства.
Система екологічної експертології – сукупність наукових знань і положень про екологічну експертизу та механізми її здійснення і забезпечення. Загальна частина: – поняття, мета, об’єкти, предмет, система екологічної експертології; – юридична природа екологічної експертизи; – правовідносини в галузі екологічної експертизи; – методологія екологічної експертизи; – правові форми екологічної експертизи; – державне регулювання і управління в галузі екологічної експертизи; – правовий статус експерта екологічної експертизи; – права і обов’язки осіб, які беруть участь в екологічній експертизі; – правове забезпечення ефективності екологічної експертизи; Особлива частина: – процедура проведення екологічної експертизи; – особливості проведення екологічної експертизи (державної, громадської, інших форм екологічної експертизи); – механізм забезпечення екологічної експертизи: – організаційне забезпечення; – структурно-функціональне забезпечення; – матеріальне забезпечення; – процесуальне забезпечення; – науково-технічне забезпечення; – методичне забезпечення; – структура і зміст висновків екологічної експертизи; – спростування висновків екологічної експертизи; – визнання недійсними висновків екологічної експертизи; – відповідальність за порушення законодавства в галузі екологічної експертизи. Спеціальна частина: – екологічна експертиза в зарубіжних країнах; – міжнародно-екологічна експертиза; – міжнародні договори у галузі екологічної експертизи; – міжнародне співробітництво у галузі екологічної експертизи.
©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|