Засоби, способи, методи діяльності державної виконавчої служби
(використовуються для досягнення мети, одержання результатів) _____ Результати діяльності державної виконавчої служби_ Соціально-правовий досвід, Види практики державної виконавчої служби за характером повноважень: практика примусового виконання рішень, ухвал і постанов судів по цивільних і адміністративних справах; практика примусового виконання вироків, ухвал і постанов судів по кримінальних справаху частинімайнових стягнень; практика примусового виконання постанов судів у частині майнових стягнень у справах про адміністративні правопорушення; практика примусового виконання рішень, визначень, постанов господарських судів; практика примусового виконання мирових угод, що затверджуються судом; практика примусового виконання виконавчих написів нотаріусів; практика примусового виконання рішень органів арбітражув передбаченому законом порядку; практика примусового виконання рішень третейських судів; практика примусового виконання рішень комісій з трудових спорів(про майнові стягнення); практика примусового виконання постанов,винесених органами (посадовими особами), уповноваженими законом розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; практика примусового виконання рішень зарубіжних судів і арбітражіву передбачених законом випадках; практика примусового виконання рішень Європейського судуз прав людини з урахуванням особливостей, передбачених
Розділ VI Законом України «Про виконання рішень Європейського суду з прав людини». Види практики державної виконавчої служби в просторі (територіальних межах): — практика центральної державної виконавчої служби; — практика регіональної державної виконавчої служби — в АР Крим, областях, містах Києві і Севастополі; — практика державної місцевої виконавчої служби — в районах, містах (містах обласного значення), районах у містах. § 10. Оперативно-розшукова практика Оперативно-розшукова практика — узагальнена професійна правоохоронна діяльність, здійснювана уповноваженими державними органами в межах їхньої компетенції шляхом проведення гласних і негласних оперативно-розшукових заходів з метою захисту життя, здоров'я, прав і свобод людини, власності, забезпечення безпеки суспільства і держави від злочинних зазіхань. Узагальнений характер оперативно-розшукової практики виражається як у тім, що вона поєднує діяльність всіх оперативних (спеціальних) підрозділів і служб — органів внутрішніх справ, державної податкової служби, служби безпеки, державної прикордонної служби, управління державної охорони, так і в тім, що враховується попередній досвід даних структур. Покладені на них службові обов'язки, що полягають у застосуванні системи гласних і негласних пошукових, розвідувальних і контррозвідувальних заходів з використанням оперативних і оперативно-технічних засобів, виконуються ними відповідно до чинного законодавства і виходячи зі специфіки повноважень того або іншого правоохоронного органу. Оперативне-розшукова практика здійснюється на основі Конституції України, законів України «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про прокуратуру», «Про міліцію», «Про службу безпеки України», «Про державну податкову службу в Україні», «Про орга-нізаційно-праЕові основи боротьби з організованою злочинністю» таін., а також етичних кодексів (Етичний кодекс працівника органів внутрішніх справ України, Кодекс честі працівника органів внутрішніх справ України). Гласна і негласна пошукова, розвідувальна і контррозвідувальна діяльність для приватних організацій і окремих осіб, крім зазначених підрозділів, не допускається. (кповні види юридичної практики______________________ 163 Оперативно-розшукова практика поєднує: 1) оперативно-розшукову діяльність оперативних працівників різних правоохоронних шдомств у двох формах: а) виїзд на місце події разом зі слідчим, участь в огляді, обшуку й інших слідчих діях; б) попередження або передбачення реалізації задуму злочинця шляхом затримки «на гарячому» з використанням професійних прийомів і методів (одержання необхідної інформації про небезпечних злочинців, їхніх зв'язках, намірах); 2) результати (підсумки) цієї діяльності; 3) накопичений досвід. Зміст і структура оперативно-розшукової практики: Суб'єкти оперативно-розшукової практики (правоохоронні органи, їхні оперативні підрозділи і служби, оперативні (спеціальні) групи, оперативні працівники) Об'єкти оперативно-розшукової практики (відносини, що виникають, продовжуються, змінюються і припиняються між суб'єктами в процесі проведення оперативно- розшукових дій) Практична діяльність оперативних (спеціальних) підрозділів і служб: 1) мета (припинення правопорушень) і завдання (пошук і фіксація да
Внутрішня організація діяльності (процесуальні провадження, стадії, режими) Засоби, способи, методи діяльності оперативних (спеціальних) підрозділів і служб (використовуються для досягнення мети, одержання результатів) Результати діяльності оперативних (спеціальних) підрозділів і служб Соціально-правовий досвід, накопичений в процесі добору доцільного в діях і операціях праців-ників оперативно-розшукової служби, а також аналітично осмисле- 164___________________________________________ Розділ VI ний та узятий на озброєння досвід здійснення наукових правових до- Практику оперативно-розшукової служби щодо предмета відання відомчих державних служб (прокуратура, міністерство внутрішніх справ, служба безпеки, податкова міліція) можна розділити на види: практика оперативних працівників органів внутрішніх справ; практика оперативних працівників служби безпеки; практика оперативних працівників державної податкової служби; практика оперативних працівників державної прикордонної служби; практика оперативних працівників управління державної охорони6. Оперативно-розшукова діяльність здійснюється із застосуванням оперативних і оперативно-технічних заходів за межами кримінального процесу. Для її здійснення потрібні такі підстави: 1) достатня інформація про злочини, що готуються або вже скоєні невстановленими особами; осіб, що готують або вчинили злочин; осіб, що ховаються від органів розслідування або ухиляються від кримінального покарання; осіб, що безвісти зникли; розвідувально-підривну діяльність спецслужб іноземних держав, організацій і окремих осіб; 2) запити уповноважених державних органів, установ і організацій про перевірку осіб у зв'язку з їхнім допуском до державної, військової і службової таємниці; 3) потреба в одержанні розвідувальної інформації в інтересах безпеки суспільства і держави. Види практики оперативних працівників за характером повноважень (загальні для усіх відомчих служб): практика попередження злочинів,участь у їхньому виявленні і припиненні; практика розкриття злочинів,розслідування яких віднесено законодавством до їхньої компетенції; 6 Нагадуємо, що оперативно-розшукова діяльність на території України покладається на: Міністерство внутрішніх справ України, Службу безпеки України, Державний комітет у питаннях охорони державного кордону України, Управління державної охорони, Державний департамент України з питань виконання покарань. Основні види юридичної практики____________ ____________ практика виявлення і встановлення осіб,причетних доне-розкритих злочинів; практика здійснення розшуку осіб,що ховаються від органів дізнання, слідства і суду або ухиляються від виконання покарання, а також безвісти зниклих громадян, та ін. Оперативні підрозділи кожного з правоохоронних органів діють у межах визначеної законом компетенції. Так, на СБУ покладений захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного та оборонного потенціалу України, законних інтересів держави і прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, зазіхань з боку окремих організацій, груп і осіб. До завдань СБУ відноситься також попередження, виявлення, припинення і розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції, організованої злочинної діяльності в сфері управління, економіки та інших протиправних дій, що створюють безпосередню загрозу життєво важливим інтересам України7. Практика оперативно-розшукової діяльності Державної прикордонної служби України — це діяльність в інтересах охорони державного кордону, що здійснюється силами офіцерів спеціальних підрозділів органів охорони державного кордону. § 11. Практика органів дізнання Практика органів дізнання— професійна правоохоронна діяльність органів дізнання і корпусу дізнавачів на початковому етапі досудового розслідування кримінальних справ по збиранню, перевірці й оцінці доказів з метою всебічного й об'єктивного встановлення події злочину, осіб, винних у його вчиненні. Діяльність органів дізнання здійснюється на основі Конституції України, законів України «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про прокуратуру», «Про міліцію», «Про Службу безпеки України», «Про державну податкову службу в Україні», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» та ін., а також етичних кодексів (Етичний кодекс працівника органів внутрі- Підрозділи Центрального управління СБУ: розвідка, контррозвідка, захист національної державності, боротьба з корупцією й організованою злочинною діяльністю, інформаційно-аналітичне, оперативно-технічне, оперативне документування, слідче, урядового зв'язку, по роботі з особовим складом. Розділ П шніх справ України, Кодекс честі пранвника органів внутрішніх справ України). Дізнання— сукупність оперативнозозшукових та інших передбачених законом дій, що здійснюють соціально уповноважені на те органи зметою своєчасного виявленнятодії й ознак злочинів і осіб, що їх скоїли, а також в цілях попереджешя і припинення злочинів. Практика органів дізнання поєдну: 1) діяльність органів дізнання й осіб, що здійснюють дізнання (ііліції, податкової міліції, органів безпеки, органів прикордонної охоони, митних органів, органів державного пожежного нагляду та ін.), ю використанню необхідних оперативно-розшукових заходів з метсю виявлення ознак злочину йосіб, що його вчинили; 2) результаті (підсумки) цієї діяльності; 3) накопичений досвід. Зміст і структура практики оргтів дізнання: Суб'єкти практики оргнів дізнання ____ (органи дізнання, дшавачі)__ ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|