ЯК НАУКА І НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА 10 страница
Результат юридичної практики — підведення підсумків юри-ііічппх дій і операцій, з'ясування ступеня їхньої відповідності по-. і.пнк-ііим цілям (відхилення від цілей, досягнення нових цілей і рі і\ платі юридичної діяльності і т. п.). ( оціально-правовий досвід — сукупний результат минулої, Розділ чічіш практика. Юридична практична діяльність_____ 127
у їх єдності і взаємодії та узятий на озброєння юристами-пракшкл ми. Він може бути негативним і позитивним. Знання негативних фі ктів попередньої практичної діяльності служить застереженням про ти їхніх повторень. Особливу цінність для правового регулкжіїїиг суспільних відносин і подальшого поліпшення юридичної практп ки має позитивний досвід. § 3. Функції юридичної практики Функції юридичної практики — основні напрямки її впліпи на соціальну реальність, через які виражається її правове призма чення. Функції юридичної практики можна розділити на дві групи:
Спеціально-соціальні (юридичні)
— відображають специфіку правової! впливу конкретного виду юридичної практики на суспільні відносини
репстращйно-засвідчувальна, праворс алізаційна, правоохоронна, правозахіієна, штрафна, правоконкретизуюча, пр| вороз'яснювальна, правопрогностнчн.і та ін. Розглянемо докладніше юридичні функції. Відразу ж відзнач 11 мо, що для кожного виду юридичної практики характерні «свої» функції, що наповняються конкретним змістом юридичної спеціалізації. В узагальненому вигляді юридичні функції мають такий вигляд: реєстраційно-засвідчувальна — офіційне закріплення конкрсі них суспільних відносин, ситуацій, реєстрація документів і посвід чення їхньої вірогідності, посвідчення договорів і угод, фіксування фактів юридичного значення й ін.; правореалізаційна — здійснення позитивного впливу на стік і рення гарантій для реалізації прав, обов'язків, заборон, установлІ них правовими нормами; правоохоронна — забезпечення системи заходів для профіллі* тики порушень прав, свобод, законних інтересів індивідуальніїч і колективних суб'єктів права по недопущенню протиправних дім (і\ превенція); прішозахисна — забезпечення системи заходів для відновлення ■ і- пісного правового статусу, залученню правопорушників до • •і'п нічної відповідальності, встановлення заходів судового захисту і і їм ■ ■і і ряфна — забезпечення системи заходів примусового впливу, іших з позбавленнями матеріального, організаційного й осо- пі о характеру; іі|іли(іконкретизуюча — конкретизація і деталізація чинної кон- 11" і іп и норми на основі узагальненої індивідуально-правової діяль- и....... іірліиіроз'яснювальна — роз'яснення змісту правових норм, ІИИіи юридичних актів-документів, умов придбання ними дієвості просторі і за колом осіб та ін.; ирлиомрогностична — прогнозування тенденцій подальшого воїни і ку правової системи, шляхів зростання ролі права; розробка н идацій з якісного удосконалення юридичної практики, взає- Миннлпву юридичної практики і правової системи і т. п. § 4. Юридична практична діяльність ..... і ні \ межах права і мають юридичні наслідки. За сферами здій- ..... гі юридична діяльність може бути поділена на: практичну, і ну і навчальну. В даному параграфі мова йде про практичну і"рп ПІЧНУ ДІЯЛЬНІСТЬ. < Ознаки юридичної практичної діяльності: І)' різновидом соціальної діяльності і зберігає її ознаки, пере- ■ соціальну корисність; ') . іпіснюється в сфері впливу права; і) виражається в правомірних діях — цілеспрямованих, планова-НИ ші вимагають професійно-правових навичок, уміння, приший підготовки, технічної оснащеності та ін.; і) с прямована на одержання результату за допомогою правових мі і різноманітних способів; •) передбачає настання юридичних наслідків або створення умов иі пп виконання яких приводять до таких наслідків; РоиМл і 6) здійснюється колективними й індивідуальними суб'єктами права; 7) є формою створення, розвитку, реалізації, охорони і захік і\ об'єктивного і суб'єктивного права. Юридична практична діяльність (юридичні дії й операції) основа і динамічна частина юридичної практики, що вплипа- 11 | соціальну діяльність інших членів суспільства, забезпечує (охоро« няє і захищає) їхнє нормальне життя. Юридичну практичну дія 11. ність не можна ототожнювати з юридичною науковою й освітньою діяльністю. Будучи взаємопов'язаними, вони є трьома формами юридичної діяльності. Юридичну практичну діяльність варто відрізняти від прси поведінки. Якщ^ юридична практична діяльність є зовнішньо акти вною, дією, що спрямована на досягнення мети, то правова ікни дінка може бути як активною, так і пасивною, як дією, так і бе (і яльністю, як правомірною, так і протиправною. Юридичну практичну діяльність необхідно відрізняти й від орга нізаційно-правової діяльності фахівців не юридичного профіті Наприклад, правовою діяльністю можна назвати оформлення відря дження, тому що воно вимагає ряду правових рішень. Однак такі діяльність традиційно юридичною не визнається, і її нерідко вико нують фахівці, які не мають юридичної освіти. Не можна назнані юридичною організаційно-правову діяльність ряду працівники! правоохоронних органів, відділів їхніх міністерств і відомств, том) що вони використовують право для вирішення позаправових соці.і льних цілей — економічних, політичних, управлінських та ін. Юридичною стає соціальна діяльність, що відбувається в межал правової системи суспільства й орієнтована на використання праві і вого інструментарію. Тобто ознакою юридичної практичної діяль ності, що визначає особливості правової культури його суб'єкта є юридичність. Всі інші види діяльності характеризуються нспи значеністю юридичності. Юридичність цієї діяльності означає, що основним інструментарієм юриста-практика є право, його мислей ня — правове, у процесі діяльності він використовує юридичні 1.1 соби, сама діяльність регламентується нормами права, мета діяль ності — правова, її результати — правові. Мета юридичної практичної діяльності може бути представлена через три компоненти: 1) захист прав і свобод особи; 2) забезпе Чічіш іі/ніктиш Юридична практична діяльність_____ 129 шііості; 3) охорона правопорядку. В залежності від пред-■ і. пня установ, де працюють юристи (суд, прокуратура, мі-і ба безпеки, державна виконавча служба й ін.), мета здо-мнпфстний характер і виражається в завданнях і функціях п їй.пості. Мета юридичної практичної діяльності в значній ■ і пі і'іаг її результат в остаточному підсумку і на кожному етапі ін іній (найближчі, проміжні, остаточні, перспективні цілі). Юридична практична діяльність виявляється, як правило, у діях — прямоианих, планованих — це повсякденний пошук правового і а ,и \ пою читання, обробка, урахування можливих зауважень пі похідні поїздки з метою одержання цього матеріалу й ін. І мишії елементи юридичної практичної діяльності: програмування пошуку, перевірки й оцінки фактичної інфор- ......... роведсні з дотриманням свободи вибору методів роботи; пошук правової інформації, її приступність, інформаційна нашої і. виконуваної роботи; правова оцінка представлених або ні і(І и них фактів, заснована на формальній визначеності виконува-I)()(")() ти; 11 по і р правових норм і одержання юридичного висновку як певного ступеня творчої самостійності при вирішенні юриди-і прав і правових завдань; ведення в правових рамках переговорів, виступів у судах та 'і..... органах, посередництво в процесі вирішення конфліктів, що не і... аг певного ступеня ризику; підготовка й оформлення правових документів у вигляді рі-юкідок, пропозицій; розробка й обгрунтування позиції, що пе-і.н певний темп і безперервність виконання роботи; залучен-ііічних засобів; контроль над процесом і результатами будь-чиєї діяльності, мірольність і відповідальність власної діяльності й ін. І* )|мідична практична діяльність не тільки формує професійному культуру юриста, але і виступає показником цієї культури. § б. Процесуальна форма як внутрішня організація юридичної практики та її структура Фі ірма юридичної практики має дві сторони: зовнішню і внутрі-Ипутршшьою є процесуальна форма, а зовнішньою — правові <>І<>ГІ акти-документи (нормативні і процесуальні) як способи існуна і зовнішнього вираження змісту юридичної практики. Процесуальна форма — урегульовані системою правових при писів умови і послідовність провадження окремих процесуальних дім і прийняття процесуальних рішень, узяті в сукупності1. Основні ознаки процесуальної форми: 1) установлюється дл| упорядкування діяльності правосуддя; 2) регулюється нормами при цесуального права; 3) залежить від системи принципів процсс\.і їй ного права; 4) надає процесуальні гарантії учасникам про цс і \ 5) має системність. Кожен юридичний процес має свою процесуальну форму. Нон,і являє собою не тільки визначений законом порядок діяльності плі і реалізацію цього порядку в конкретній діяльності. Дотримання про цесуальної форми органом дізнання, слідчим, судом є прояві і високої професійно-правової культури. Процесуальна форма як внутрішня організація юридичної щх\\ тики — це: процесуальний режим (система юридичних гарантій); процесуальні провадження (комплекс взаємообумовлених і він ємозалежних процесуальних дій); процесуальні стадії (система взаємозалежних частин проїк' \ що складаються з ряду юридичних дій, які характеризують динамі ку розгляду заведеної юридичної справи). Для того щоб ефект іп.п. і діяла вся система юридичної практики, необхідно насамперед щ безпечити її внутрішню організацію. В Україні процесуальна форма визначається кодексами — кримі нально-процесуальним, цивільно-процесуальним, про адміністрапіиш правопорушення, господарським, а також регламентами Верховної Ради, Конституційного Суду й іншими нормативно-правовими ам і ми. Відповідним законодавством чітко названі учасники проїк розподілені функції між ними, зазначені способи виконання цих ф\ 11 кцій. Так, кримінально-процесуальним кодексом передбачене і суб'єктів, уповноважених проводити дізнання, попереднє сліді з кримінальних справ, здійснювати нагляд за слідством і пр.і восуддям, підтримувати державне обвинувачення, виконувати вирої и 1 Один із перших дослідників процесуальної форми проф. В. М. Горшеш.ои і н. таке її визначення: «...це сукупність однорідних процесуальних вимог; пропої.......... нихдо дій учасників юридичної діяльності, і спрямованих на досягнення юриді значимого результату». Див.: Юридическая процессуальная форма:теория п нр " тика /Под рсд. П. Е Недбайло и В. М. Горшенева. — М., 1976. — С. 13. чіп і практика. Юридична практична діяльність____ 131 11 оі слдів. Установлено чіткий порядок, послідовність прийнят-ірмлсння тих чи інших рішень по справах, уся процесуальна пильності по розслідуванню правопорушень у цілому і розправ у судах: порушення справи; попереднє розслідування; н..... іка і призначення судового засідання; судовий розгляд і ви- "•її рішення (вироку); перегляд рішення суду, що не вступило шу силу; виконання рішення (вироку); у виняткових випад-ін регляд судових рішень, що вступили в законну силу. 111.... есуальна форма перебуває в нерозривному зв'язку зі зміс- і К Іридичний процес і процесуальна форма не можуть існувати і одного. Недотримання процесуальної форми є підставою > ' і н \ вання раніше прийнятого рішення або неприйняття, пове-I мі 11 або залишення документа (позовної заяви, скарги, конституцій! о звертання, подання і т. п.) без розгляду. I Ірцвова процесуальна форма визначається конституційним і спе- ■ пшоном спеціально вирішується питання про склад учасників, ■ її ь івність, підстави у межах їхніх дій на кожній стадії. § б. Юридичний процес і його види И Юридичний процес (лат. ргосеззиз — рух уперед; англ. _)игі- іі |)госе5з) — урегульований процесуальними нормами порядок і И пості компетентних державних органів, що виражається в сис- н їхніх процесуальних дій по підготовці, прийняттю і документу- иню юридичних рішень загального й індивідуального характеру. иі цьому відповідно до процедурно-процесуальних норм відбува- істосування норм матеріального права, вирішення індивіду- ....... опкретних справ і фіксування їхнього розгляду в правових іептах. Н Іридичний процес — збірне наукове поняття, різновид соціальні ■ ■ процесу, що представляє собою форму перетворення юридич-.іп.них моделей, закріплених у національному законодавстві і народних актах, у реальну систему правовідносин з її про-і рпою стороною, спрямованою на досягнення юридичного ре- II і II V (мЄТИ). Ииі.іки юридичного процесу: і) різновид соціального процесу; Розділ V 2) має юридичну природу, його призначення — вирішення юридичних справ (правопорушення, спори про право, скарги й ін.); 3) регламентується процесуальними нормами національних і міжнародних актів, на основі яких здійснюється; 4) є владною діяльністю уповноважених суб'єктів — компетентних органів і посадових осіб; 5) складається з процесуальних стаді— сукупності процесуальних дій, пов'язаних найближчою мєтоїо; 6) має на меті прийняття юридичних рішень загального (нормативні акти) або індивідуального (правоззстосовчі акти) характеру; 7) фіксується, як правило, у документально оформлених правових актах різними технічними засобами. Система процесуальних дій — визначений нормами права порядок діяльності слідчих, адміністративних, судових та інших органів. Юридичний процес можна класифікувати по галузях процесуального права: конституційний; кримінальний; цивільний; господарський; адміністративний (в частині адміністративної діяльності судів і діяльності будь-яких адміністративних органів по залученню до юридичної відповідальності). У даному «шадку за основу класифікації узяті відповідні галузі матеріального права. Однак за допомогою такої класифікації неможливо уявити іоридичний процес як систему в усій її структурній єдності. Найбільш оптимальною для цієї мети (.класифікація юридичного процесу по основних правових формах здійснення функцій (формах діяльності) держави: Правотворчий процес — урегульована правовими нормами система взаємозалежних процедур (стадій) по прийняттю, зміні, обнародуванню (доведенню до відома виконавців) законів і підза-конних актів уповноваженими органами держави, організаціями і посадовими особами. Правозастосовчий процес — урегульована правовими нормами система взаємозалежних процедур (стадій) по розгляду і вирішенню юридично значимих індивідуальний справ уповноваженими органами держави, організаціями і посадовими особами. Судовий процес (як різновид правозастосовчого процесу) — урегульована правовими нормами систзма взаємозалежних процедур (стадій) по судовому розгляду і вирішенню юридично значимих індивідуальних справ — цивільних, кримінальних, господар- Юридична практика. Юридична практична діяльність___ _133 ських. Для кожного виду судових справ судовий процес має ос0°" ливості. Контрольно-наглядовий процес — урегульована правовЙМИ нормами система взаємозалежних процедур (стадій) по пере£ІРш уповноваженими органами держави, організаціями і посадовими особами відповідності (невідповідності) контрольованих об'£кт1Б формально-визначеним нормативам (стандартам), що завершується ухваленням рішення про заходи реагування, адекватні отриманим результатам. Установчий процес — урегульована правовими нормами сис" тема взаємозалежних процедур (стадій), здійснюваних уповнова" женими органами держави, організаціями і посадовими особам^ п0 формуванню, перетворенню або скасуванню органів держави, їхніх структурних підрозділів, посадових осіб. Судовиробничими процесами є наступні види: конституційний — його змістом є спір про право і діяльііість конституційних та інших видів судів з вирішення такого спору :* УС1" ма встановленими законом для цього діями. У конституційному за" коні «Про Конституційний Суд України» другий розділ присвяч£нии загальним правилам конституційного судочинства, третій — особливостям конституційного провадження; кримінальний — його змістом є розслідування справи про зл0" чин відповідними органами і розгляд справи судом загальної к>Рис_ дикції з винесенням рішення про вид і міру відповідальності об£инУ-вачуваного, використовуючи для цього усі встановлені законом Д11 (запити, експертизи і т. д.). Для кримінального процесу характ"еРш такі елементи, як порушення кримінальної справи; учасники; докази' підсудність; провадження в суді першої інстанції, у касаційній інстанції, виконання вироку і т. д.; цивільний — його змістом є спір про право, вчинені правопорушення і діяльність цивільного суду з вирішення такого сг>°РУ; розгляд справи про цивільне правопорушення провадиться з г5™6" сенням рішення про вид і міру відповідальності правопорушнику використовуючи для цього усі встановлені законом дії (запити,, екс" пертизи і т. г.). Цивільний процес характеризується наявністю Уча" сників, доведенням і доказами, процесуальними строками, підготовкою справи до розгляду, порядком розгляду і вирішенням справи> винесенням постанови й ін. Його особливістю є те, що обидві сторони, котрі сперечаються, не мають владних повноважень; 134____________________________________________ р„ и господарський — його змістом є спір про право, вчинені пр| вопорушення і діяльність господарського суду, третейського і з вирішення такого спору; розгляд справи про господарське правоио» рушення провадиться з винесенням рішення про вид і міру віднині • дальності, використовуючи для цього усі встановлені законом ііі (запити, експертизи і т. п.). У господарському процесі також < ГИ елементи, як доведення і докази, процесуальні строки, підгої1 справи до розгляду, порядок розгляду і вирішення справи, винсо постанови й ін.; адміністративний — його змістом є спір про право і дія п. ність адміністративного суду з вирішення такого спору з усіма і її обхідними для цього діями (запити, експертизи і т. п.)2. В адмінії тративному судочинстві трохи в іншій ролі виступають док. являючи собою положення про органи і посадових осіб, та ін. II. н процес можна назвати адміністративно-юстиційнилі або адміні стративно-судовиробничим (правозахисним) процесом по до 11 мі манню законності в державному управлінні3. Усі зазначені види судовиробничого процесу є взаємно пере хідними, що зумовлено пов'язаністю між собою норм матерій м. них галузей права. Кожен процес складається із системи різних проваджені, Наприклад, кримінальний процес включає: досудове провадженні і заявами і повідомленнями; слідче (дізнання і досудове слідстім і) систему судових проваджень (попереднє провадження; судомнії розгляд; апеляційне провадження; касаційне провадження; винятю і ве провадження). 2 У системі адміністративних судів України введені .місцеві адміністративні 3 Крім зазначеного виду адміністративного процесу функціонують насі)............... його види: адміністративпо-управлінський (правозастосувальний) — викопними титульного юридичного процесу державного органа, що діє в рамках своєї коми, тенції; административно-юрисдикційний — регулювання відносин, що складніші, ся в зв'язку з порушенням адміністративно-правових приписів. чічіш практика. Юридична практична діяльність_____ 135 § 7. Юридична справа і її вирішення. Види процесуальних актів Н Юридична справа — сукупність документів, зібраних разом і ...... іа обставина, прямо передбачена законом, є елементарним і ом юридичної практики і має потребу в професійному докуме-і иому забезпеченні з боку юриста-практика. Наприклад, криті і и.ним законом передбачено, що таке є злочин і які види пока- і..... і парю застосовувати до злочинця за вчинені правопорушення. і іочіїн иимагає застосування заходів кримінального покарання . держави, яка в особі уповноважених органів (дізнання, попе- і..... слідство, прокуратура, суд) вирішує юридичну (кримінальну) прану, котра є підсумковим документальним продуктом професій- ....... і п.ності цих органів. Нирішсння юридичної справи — творчий акт мислення, умін- 111 пу вати факти і робити офіційні узагальнення у вигляді доку- Н ні.і паю оформленого результату — акта, що постановляється. ь і що постановляється, — процесуальний акт (документ), що юридичний характер. Процесуальний акт — процесуальна дія чи рішення посадової п аоо органа, уповноважених законом виконувати завдання іннства, контролю і т. п., що мають процесуальну форму і фік- н і,ся в процесуальних документах. І Іропссуальний акт є збірним поняттям: ним може бути як акт Нірп нічного характеру, так і акт (процесуальна дія), що не має су-юридичного значення, однак відіграє чималу роль у процесі.
Процесуальний акт (документ), що маєюридичний характер — є індивідуальним розпоряд Процесуальний акт (документ), що не має юридичного харамеру ---- ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ ДЛЯ ДОВЄДЄ шиї (обґрунтування) фактів, що не м(
нич н процесуальні дії упо-піїх осіб у ході розгляду постанови, рішення, нака- ....... риклад про здійснення ві- іі \ проведення роз'яснень, І) ІІІЖІВ І Т. П.)__________________ '// процесуальних актів в залежності від предмета пра- ■ • регулювання: цивільно-процесуальні, адміністративно- Циди процесуальних актів у залежності від відповідних сфер ■ <>.•<> регулювання: юрисдикційні — забезпечують надійність її н,пості) і неюрисдикційні. Циди процесуальних актів за субординацією: обов'язкові (постанови, протоколи, рішення, вирок та ін.); факультативні (підписки, письмові доручення, заяви, повідомим і пояснення, описи, повістки та ін.). Допоміжні- - акти, якими вно-сяться виправлення, доповнення, Вихідні процесуальні акти — відкривають розгляд справи (порушення провадження в справі, щ ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|