Главная | Обратная связь

Стратегічні перетворення в організаціях та стратегії проектування

 

Існують декілька загальних для всіх ситуацій стратегічних рушіїв змін (Табл. 2).

Таблиця 2 – Стратегічні рушійні чинники змін в організаціях (за: [16])

Майбутнє	Нове Освоєння ринку Розробка продукту Нові технології	Зміни Стратегічний розвиток трудових ресурсів Зміни організаційної структури Розробка технологічних процесів
Теперішнє	Клієнти/Продукти Замовлення Обслуговування Ведення рахунків Потреби ринку	Процеси, пов’язані із людьми Виробництво Звітність (фінансові операції) Аудит Управління персоналом
	Зовнішні чинники	Внутрішні чинники

 

Стратегічне планування – це об’єднувальна послідовність дій, що спрямовані на впровадження і розробку нової концепції, розв’язання проблеми чи встановлення підстав щодо задач організації на певний період у майбутньому. Стратегічне планування має бути безперервним процесом, в якому процедури моніторингу та контролю забезпечують інформацію для його розвитку і майбутніх стратегічних планів (рис. 1).

Стратегія проектування – це певна послідовність дій, що обирається проектувальником або групою планування з метою перетворення вихідного технічного завдання у готовий проект. Стратегії проектування класифікуються по двох показниках:

а) ступінь заданості;

б) схема пошуку.

Задані, або готові стратегії є досить жорстко зафіксованими зарання, і більше пристосовані для проектування в знайомих ситуаціях, ніж для новаторської діяльності. Дж.К. Джонс 1 розрізняє три типи готових стратегій: 1) лінійна, 2) циклічна, і 3) розгалужена.

Адаптивні стратегії відрізняються від готових тим, що в них із початку визначається тільки перша дія, а в подальшому вибір кожної дії залежить від результатів попередньої дії. Схема пошуку завжди визначається на основі найбільш повної інформації. Недоліком таких стратегій є неможливість передбачити та контролювати витрати і строки виконання проекту. Серед адаптивних стратегій вирізняють стратегію прирощування і випадковий пошук [1].

Формулювання основних задач стратегії: · Що підлягають кількісному вимірюванню; · Що не мають кількісного вираження

Формулювання конкретних планів · Задачі · Кінцеві строки · Обов’язки

Розподіл ресурсів та складання бюджету

Вибір стратегії

Методи управління стратегією (системи, що само-організуються) призначені для оцінки стратегії в цілому відповідно до зовнішніх критеріїв та проміжних результатів втілення самої цієї стратегії.

 

Рис. 1 – Впровадження стратегічного планування