Главная | Обратная связь

Рекомендації щодо підвищення ефективності проектування

Наступні рекомендації можуть сприяти зростанню ефективності роботи проектувальників:

- ретельно з’ясувати завдання;

- виконати огляд наукової та практичної інформації, яка є необхідною і достатньою для виконання завдання;

- заповнити виявлену інформаційну недостатність;

- відкинути рецепти, які виявилися безплідними і які зумовлені консерватизмом наших власних прихильностей та професійного досвіду;

- ставитися без упередження до зауважень та порад інших, чи стосуються вони наших власних недоліків чи є іншими точками зору;

- своєчасно робити записи результатів процесів, які протікають у нашому уявленні;

- не зволікати із кінцевою стадією, а намагатися визначити, чи виконані прийняті критерії мірою, що відповідає практичним потребам [2].

Проектування та конструювання – процеси значною мірою колективні. Тому надмірна віра у власні знання та вміння, а також небажання піддавати перегляду свої погляди – одна із частих причин низької ефективності творчої праці.

 

Управління проектами

 

Управління проектом – це набір інструментів, технологій і знань, застосування яких до певного проекту допомагає досягти найкращих результатів [7].

Сучасні технології проектування вимагають спільного управління проектами (рис. 2), коли керівник (менеджер) проекту бере участь в управління ведучи за собою команду. Команда під управлінням лідера проводить моніторинг результатів виконання проекту після завершення роботи. Робочі рішення приймаються за участю всієї команди, а інформація циркулює не тільки від керівника до учасників команди та назад, але і між учасниками команди. Стиль, протилежний за сутністю спільному управлінню, - директивне управління (рис. 3).

 

 

 

 

Рис. 2 – Спільне управління

 

 

 

Рис. 3 – Директивне управління

 

Етапи проекту

Послідовність дій будь-якої команди, від запуску проекту до його повного завершення, є приблизно однаковою незалежно від складності проекту, його обсягу та кількості працівників. Всі ці дії можна розкласти на чотири етапи (Табл. 3).

Таблиця 3 – Характеристики етапів проекту (за: [7])

Назва етапу	Опис завдань	Результат
Підготовка проекту	Спонсор проекту вказує лідеру проекту загальний напрям роботи. Визначаються обмеження та пріоритети проекту.	Програма проекту
Планування	Підібрати членів команди. Визначити масштаб проекту. Виявити ризики, пов’язані із проектом, і розробити засоби їх попередження. Оцінити ресурси, необхідні для втілення проекту.	План проекту
Втілення проекту	Створення кінцевого результату. Контроль ходу робіт над проектом. Рішення поточних проблем. Обмін інформацією про результати робіт. Внесення змін у план проекту.	Звіт про стан робіт Кінцевий продукт
Завершення проекту	Оцінка ступеню задоволеності замовника (спонсора). Аналіз “уроків”, отриманих під час втілення проекту.	Звіт про завершення проекту

 

Вже понад два десятиріччя в проектах, що замовляються та фінансуються Європейською Комісією або Європейським Банком Реконструкції та Розвитку, для планування і подальшого моніторингу проектів застосовується т.зв. логіко-структурна матриця, зразок форми якої наведено у Табл. 4.

 

Таблиця 4 – Зразок логіко структурної матриці проекту

Широка (загальна) мета проекту: Що є загальною (широкою) метою, на досягнення якої націлений проект?	Індикатори досягнення:	Як індикатори будуть вимірюватися:
Партикулярні цілі проекту: Що є партикулярними цілями проекту?	Індикатори досягнення: Що є кількісними або якісними індикаторами, що показуватимуть чи досягає проект і якою мірою заявлених партикулярних цілей?	Як індикатори будуть вимірюватися: Що є джерелами інформації для виміру та верифікації індикаторів досягнення? Якими методами цю інформацію буде отримано?	Припущення та ризики: Які фактори, що знаходяться поза безпосереднім контролем проектної команди, і як само можуть впливати на досягнення цілей проекту? Які ризики і як треба враховувати?
Результати проекту (проміжні та кінцеві): Які результати буде отримано при досягненні кожної із партикулярних цілей? В якому вигляді ці результати буде представлено – фізичних об’єктів чи інформаційних (віртуальних) продуктів?	Індикатори досягнення: Що є кількісними або якісними індикаторами, що показуватимуть чи отримано саме такі результати як заплановано?	Як індикатори будуть вимірюватися:	Припущення та ризики:
Задачі проекту (відповідно до партикулярних цілей): Навести перелік всіх задач	Ресурси для виконання (матеріальні, людські, інформаційні, часові): Вказати для кожної задачі	Фінансові ресурси для виконання (оцінка потрібних коштів): Вказати для кожної задачі	Припущення, ризики, передумови виконання задач: Вказати для кожної задачі

 

 

Концептуальна модель фахівця в галузі інженерії та охорони довкілля[11]

 

 

Знати і розуміти:

 

1. Теоретичні підґрунтя щодо чинників та наслідків змін довкілля як на місцевому, регіональному, так і на глобальному рівнях.

2. Концепції, принципи, теорії, методи у всій їх глибині і детальності щодо практики інженерії довкілля і управління довкіллям та природоохоронною діяльністю.

3. Принципи сталого розвитку у всій їх глибині щодо застосування в різноманітних соціальних і суспільних умовах.

4. Методологічні підстави, практичні методики, технічні засоби і прийоми збору інформації.

5. Сучасні потреби у дослідженнях та технологіях в галузях інженерії та охорони довкілля, управління довкіллям та природоохоронною діяльністю, з особливою увагою щодо урбанізованих та промислових територій.

6. Поточні потреби у наукових і технологічних розробках на рівні окремих підприємств і компаній для забезпечення їх сталої роботи з урахуванням природоохоронних аспектів.

 

Здатності та вміння спеціаліста в галузі екології, інженерії і охорони довкілля наведені за трьома категоріями у Табл. 5.

 

Таблиця 5 - Первинні здатності та вміння по закінченні навчання

 

	Здатності та вміння	Спеціаліст
Інженерія	Управління
Інтелектуальні здатності	1. Критично застосовувати аналітичний підхід щодо прийняття рішень
2. Критично оцінювати концепції, методи, дизайнерські і конструкторські рішення, процеси та операції з точки зору їх вдосконалення
3. Визначати, збирати, оцінювати і узагальнювати дані з різноманітних джерел
4. Ідентифікувати, концептуалізувати та розрізняти нові і вже відомі проблеми та питання
5. Розробляти і втілювати оригінальні та інновативні підходи щодо вирішення професійних проблем і питань
6. Робити обґрунтовані висновки в умовах інформаційної недостатності або незв’язності
Практичні вміння	7. Використовувати широкий набір технічних і обчислювальних засобів
8. Застосовувати спеціалізовані управлінські методи щодо охорони довкілля
9. Демонструвати оригінальність щодо застосування набутих знань
10. Самостійно планувати і виконувати дослідницькі/ технологічні проекти
11. Робити ефективні науково-технічні презентації
Наскрізні вміння	12. Використовувати різноманітні сучасні технічні та психологічні засоби в усній та письмовій комунікації в різних групах адресатів
13. Використовувати різноманітні спеціалізовані комп’ютерні програмні пакети з метою оптимізації поточної професійної діяльності
14. Проявляти значною мірою незалежність та ініціативність в професійній діяльності
15. Проявляти „дух командної роботи”, бути відповідальним у всіх відношеннях в професійній діяльності