Фундаментальний метод проектування Метчета
Цей метод застосовується для того щоби навчитися контролювати свій спосіб мислення і більш точно співвідносити його із всіма аспектами проектної ситуації. В цьому методі мислення існує в таких “режимах” [1]: а) мислення стратегічними схемами; б) мислення у паралельних площинах; в) мислення із декількох точок зору; г) мислення “образами”; ґ) мислення в основних елементах: Група 1 (варіанти рішень): - визначити потребу; - визначити необхідний елемент; - уявити собі рішення; - прийняти тимчасове рішення; - прийняти остаточне рішення; - відмінити рішення. Група 2 (варіанти суджень): - припустити; - зважити; - зважити і порівняти; - екстраполювати; - залишити без змін; - передбачити. Група 3 (варіанти стратегій): - продовжувати в тому ж самому напрямі; - продовжувати і розширювати; - змінити напрям; - зіставити із минулим; - зіставити із майбутнім; - уважно розглянути; - розв’язати конфлікт; - продовжувати більш інтенсивно; - припинити. Група 4 (варіанти тактик): - оцінити ризик; - перевірити наслідки; - розвити; - порівняти із іншими діями; - розділити дію; - пристосувати інше рішення; - зосередитися на малій ділянці; - розкласти на компоненти; - перевірити можливу причину; - обдумати можливість нового рішення; - замінити рішення на зворотне; - перевірити інші варіанти. Група 5 (варіанти відношень): - зберігати рішення в пам’яті; - виявити залежність; - відкласти прийняте рішення; - повідомити про рішення; - співвіднести із раніше прийнятим рішенням; - перевірити на надмірність; - перевірити на невідповідність. Група 6 (варіанти понять): - використати поняття; - змінити площину абстракції; - використати схему стратегії; - змінити точку зору; - порівняти із існуючою системою; - порівняти із системою, що створюється. Група 7 (варіанти перешкод): - обійти перешкоду; - зруйнувати перешкоду; - усунути перешкоду; - почати нову дію з “нуля”; - почати нову дію із прийнятого рішення; - діяти в одному, двох, трьох чи багатьох вимірах.
Складові процесу проектування Метод Дж. К. Джонса 1. Аналіз: 1.1 Збір даних, серед яких присутні й випадкові. 1.2 Класифікація даних. 1.3 Складання переліку засобів інформації. 1.4 Аналіз даних і визначення взаємозв’язків між ними. 1.5 Складання переліку критеріїв функціонування. 1.6 Узгодження визначаючих критеріїв. 2. Синтез: 2.1 Творче осмислення. 2.2 Розробка частин цілого. 2.3 Встановлення розподілу структур цих частин. 2.4 Розглядання різних комбінацій частин. 2.5 Впорядкування отриманих рішень, яке дозволяє легко вникнути в результат розробки. 3. Оцінка: 3.1 Вибір методу оцінки. 3.2 Проведення оцінки з точки зору функціонування, виготовлення та збуту кінцевого продукту.
Метод Б. Арчера 0. Попередні операції: 0.1 Отримай запит. 0.2 Оціни запит. 0.3 Оціни завантаження проектних (проектно-конструкторських) груп, яке витікає із прийняття запиту. 0.4 Розроби попередню відповідь на запит. 1. Підготовчі операції: 1.1 Прийми запит у випадку позитивних результатів попередніх операцій. 1.2 Визнач партикулярні цілі. 1.3 Визнач обмеження. 2. Програмування: 2.1 Визнач ключове рішення. 2.2 Запропонуй порядок дій. 3. Збір даних: 3.1 Збери доступну інформацію. 3.2 Впорядкуй дані та проведи їх класифікацію. 4. Аналіз: 4.1 Сформулюй задачі. 4.2 Проаналізуй задачі з точки зору цілей. 4.3 Розроби комплекс критеріїв функціонування. 5. Синтез: 5.1 Виріши задачі відповідно до цілей. 5.2 Запропонуй спосіб узгодження суперечних критеріїв функціонування. 5.3 Розшир основи вирішення партикулярних задач. 5.4 Запропонуй схему загального рішення. 6. Розвиток: 6.1 Визнач концепцію кінцевого продукту. 6.2 Розроби принципіальну модель. 6.3 Ув’яжи основи рішення партикулярних задач. 6.4 Передбач розвиток цілого. 6.5 Перевір гіпотези, прийняті в рішенні. 7. Повідомлення (комунікат): 7.1 Визнач потребу у комунікатах. 7.2 Вибери найбільш відповідне. 7.3 Оброби документацію як повідомлення. 7.4 Передай повідомлення. 8. Завершення: 8.1 Заверши процес розроблення. 8.2 Передай матеріали до архіву.
©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|