Главная | Обратная связь

Бухгалтерський облік короткострокових векселів одержаних наведено в таблиці

 

№	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
Дебет	Кредит
1.	Одержано вексель від покупців і замовників, різних дебіторів		36, 377
2.	Одержано вексель від покупців за відвантажену їм готову продукцію, роботи, послуги, товари, реалізовані фінансові інвестиції, необоротні активи, інше майно		70, 71, 74
3.	Одержано дохід за відстрочку платежу по векселю
4.	Одержано в касу, на поточний рахунок кошти в погашення заборгованості забезпеченоїодержаними векселями	30, 31
5.	Передано одержаний вексель в погашення позики банку;	50, 60
6.	Передано вексель за індосаментом
7.	Списано дебіторську заборгованість забезпечену векселем внаслідок надзвичайних подій

 

-2-

Низька платоспроможність підприємств викликає створення великих обсягів дебіторської заборгованості. Облік розрахунків з дебіторами регламентується П(С)БО 10 „Дебіторська заборгованість”. Відповідно до цього стандарту дебіторська заборгованість – це сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.

Дебітори – це юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.

Дебіторська заборгованість має два види: товарну і нетоварну (неопраційну)

Операції називаються товарними, якщо мова йде про оплату продукції, робіт, послуг. Тобто товарна дебіторська заборгованість виникає внаслідок продажу товарів, виконання робіт чи надання послуг. Контрагентами виступають покупці і замовники, тобто розрахунки з покупцями і замовниками відносять до товарної дебіторської заборгованості.

Покупці – це фізичні або юридичні особи, які купують товари (роботи, послуги).

Замовники – це учасники договору, на підставі замовлення яких виготовляється конкретна продукція, надаються послуги, виконуються роботи іншим учасником договору.

Нетоварна (або неопераційна) дебіторська заборгованість виникає від іншої діяльності підприємства ніж продаж товарів, виконання робіт чи надання послуг. До нетоварних операцій відносять: розрахунки за виданими авансами, розрахунки з підзвітними особами, розрахунки за нарахованими дивідендами, розрахунки за претензіями, розрахунки з відшкодування завданих збитків, розрахунки за позиками членам кредитних спілок, розрахунки з іншими дебіторами.

-2.1-

Для обліку дебіторської заборгованості з покупцями та замовниками використовуєтьсярахунок 36 „Розрахунки з покупцями та замовниками”.

Рахунок 36 активний, балансовий, призначений для узагальнення інформації про розрахунки з покупцями та замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи та надані послуги, крім заборгованості, яка забезпечена векселем.

По дебету рахунку 36 „Розрахунки з покупцями та замовниками відображається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконані робіт, наданих послуг (у тому числі на виконання бартерних контрактів), як і включає податок на додану вартість, акцизи та інші податки, збори (обов’язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджетів і позабюджетних фондів і включені до вартості реалізації по кредиту – суми платежів, які надійшли на рахунки підприємства в банківських установах або в касу, а також інші види розрахунків.

Порядок та форми розрахунків між постачальником та покупці; визначаються в господарських договорах. На суми оплати за відвантажену продукцію, виконані роботи та надані послуги підприємство надр розрахункові документи покупцю або замовнику Первинні документи по розрахунках з покупцями л замовниками

 

Розрахунки з вітчизняними покупцями	Розрахунки з іноземними покупцями
Виникнення заборгованості.
- накладні - рахунки-фактури - рахунки - акти прийнятих робіт, послуг - податкові накладні - товарно-транспортні накладні (ТМ-1) - товарні накладні	- комерційні документи (рахунки-фактури)- - транспортні накладні (СМК- залізнична накладна, авіа накладна, коносамент, товарно транспортна накладна, пакувальні листи) - платіжні документи на перерахування сум митних платежів та інших податків на рахунки митних установ - розрахунки бухгалтерії про наявність курсових різниць
Погашення заборгованості
- виписки банку -ПКО - векселі	- виписки банку - векселі
Відвантаження товару (виконання робіт, надання послуг) по бартерному обміну
рахунки-фактури; накладні; акти тощо, в яких зазначається окремим рядком суми податку на додану вартість, дата складання, найменування і адреса постачальника ні покупця

 

Аналітичний облік розрахунків з покупцями і замовниками ведеться ш кожним покупцем та замовником, за кожним пред’явленим до сплати рахунком. Його побудова повинна забезпечити отримання даних при заборгованість, строк сплати по якій ще не настав, а також заборгованість не сплачену в строк.

На субрахунку 362 „Розрахунки з іноземними покупцями”, крім того аналітичний облік ведеться в гривнях та валюті, обумовленій договором.

Типові господарські операції та кореспонденція рахунків з обліку розрахунків з покупцями та замовниками

 

№	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
Дебет	Кредит
1.	Повернено покупцем; - надлишково отриману готівку - надлишково перераховані кошти
2.	Відображено дохід від реалізації: продукції товарів робіт і послуг
3.	Реалізовано виробничі запаси, МШП
4.	Відображено суму ПДВ сплачену покупцями		70, 712
5.	Нараховано страховий платіж при поставці продукції покупцю
6.	Погашено покупцем заборгованість за відвантажені товари, роботи, послуги	30,31
7.	Відображено вартість поверненої продукції (товарів)
8.	Оплачено витрати на збут покупцями
9.	Списано безнадійну дебіторську заборгованість покупців, яка виникла внаслідок надзвичайних подій

-2.2-

Видані аванси – це грошова сума або інша майнова цінність, що видається або перераховується в рахунок майбутніх платежів за виконання робіт, передачу майна, надані послуги та інше. Авансові платежі постачальникам та іншим підприємствам оформлюють платіжними дорученнями, в яких міститься посилання на укладений договір.

Для обліку виданих авансів використовують субрахунок 371 „Розрахунки за виданими авансами” даний субрахунок є активним, по дебету відображають суму виданих авансів а по кредиту – взаємозалік заборгованості.

На суму виданих авансів підприємство-покупець (замовник) робить наступний запис

Д-т 371 К-т 30, 31

Після оплати поставлених матеріальних цінностей та закінчених робіт зарахована сума авансів відображається у покупця наступним проведенням

Д-т 63 К-т 371

 

-2.3-

Нормативними документом, який врегульовує питання порядку відрядження працівників підприємств усіх форм власності є „Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон”, затверджена Міністерством фінансів України № 59 від 13.,3.1998 р. Дано. Інструкцією визначено, що службовим відрядженням вважається поїздка працівника за наказом керівника підприємства на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи.

Витрати на відрядження підзвітній особі відшкодовуються підприємством при пред’явлені виправдовуючих документів. Підзвітними особами вважаються працівники підприємства, які одержали гроші (аванси) у підзвіт для проведення операційно-господарських витрат, а також на службові відрядження.

Окремим видом витрат, що не потребує спеціального документального підтвердження, є добові витрати (витрати на харчування та фінансування інших особистих потреб фізичної особи), норми яких затверджені у постанові Кабінету міністрів України від 23.04.99 № 663 „Про норми відшкодування витрат на відрядження та за кордон”. Сума добових в межах України складає 18 гривень. День вибуття у відрядження вважається днем відрядження, якщо відправлення транспорту було до 24 години, день прибуття також рахується днем відрядження.

Направлення працівників підприємства у відрядження здійснюється керівником підприємства з оформленням наказу, в якому зазначається: пункт призначення, назва підприємства або організації, куди відправляється працівник, строк і мета відрядження. Наказ про направлення працівника у відрядження є підставою для видачі йому відповідного посвідчення. Строк відрядження визначає керівник підприємства або його заступник, але він не може перевищувати 30 календарних днів.

Відрядженому працівнику видається посвідчення на відрядження.

Посвідчення на відрядження- це документ, який видається працівнику підприємства на підставі наказу (розпорядження) керівника для виконання службового доручення поза постійним місцем роботи, тобто у відрядженні \

На підприємстві необхідно вести спеціальні журнали обліку працівників, які вибувають у відрядження, і працівників, які прибувають з відрядження.

Суму авансу на відрядження, що видається в підзвіт, визначають на підставі попереднього розрахунку.

Підзвітним особам готівка видається на підставі розпорядження керівника. Список осіб, які мають право одержувати гроші в підзвіт на господарські потреби, затверджується наказом керівника.

Працівники, які одержали готівку в підзвіт на відрядження зобов’язані по приїзді з відрядження у триденний термін подати до бухгалтерії підприємства звіт про використання коштів наданих на відрядження або під звіт, до якого повинні бути додані всі виправдовуючі документи: акт закупівлі, акти на списання представницьких витрат в межах передбачених норм з доданням відповідних документів на оплату рахунків ресторанів, кафе, готелів тощо, чеки, квитанції, рахунки магазинів, готелів, залізничні, авіаційні та інші проїзні квитки. Обов'язковим реквізитом звіту є резолюція керівника підприємства чи уповноваженої ним особи про затвердження вказаної суми витрат і його підпис. Якщо кошти були надані на закупівлю цінностей то - у десятиденний термін з дня видачі коштів.

Після складання звіту визначається різниця між сумою отриманого авансу і фактичними витратами. Якщо різниця позитивна, то це сума невикористаного авансу, а якщо від'ємна - то працівник витратив частину власних грошових коштів, тобто здійснив перевитрату авансової суми, яка повинна бути відшкодована працівникові без його заяви з каси підприємства. Винятки складають випадки, коли перевитрати були здійснені на цілі, не передбачені наказом.

Якщо підзвітна особа не надала звіт і необхідні виправдовуючі документи у встановлені строки або не повернула в касу залишок невикористаних сум авансів, бухгалтерія має право утримати нарахувати суму штрафу яку необхідно сплатити підзвітній особі або утримати із з нарахованої заробітної плати в порядку, встановленому чинним законодавством. Це положення застосовується лише щодо авансів, виданих в національній грошовій одиниці України на господарські потреби чи витрати на відрядження.

До обліку приймаються звіти, які перевірені арифметично, за змістом (щодо необхідності витрат та відповідності до призначення авансу) і затверджені керівником підприємства. Бухгалтер опрацьовує звіт, проставляючи на документах і на звіті кореспондуючі рахунки, які відповідають призначенню авансу.

Підчистки, помарки, необумовлені виправлення, перекручення дат у посвідченні на відрядження та авансовому звіті не допускаються. Звіт обов'язково підписується підзвітною особою.

Для обліку розрахунків з підзвітними особами використовують субрахунок 372 „Розрахунки з підзвітними особами”. Даний субрахунок є активним, по дебету відображають суму отриманих авансів на відрядження, а по кредиту – суми повернених невикористаних авансів та суми затверджених витрат на підприємстві.