 |
|
Предмет бухгалтерського обліку, його об’єкти
Бухгалтерський облік, як і кожна наукова дисципліна, вимагає чіткого визначення предмета вивчення. Це необхідно для встановлення місця та ролі бухгалтерського обліку в системі управління.
Незважаючи на те, що бухгалтерський облік має загальнодержавне значення, об’єктом його застосування є відокремлена господарська одиниця – підприємство.
Кожне підприємство має матеріальні складові своєї діяльності, тобто господарські засоби.
До господарських засобів відносяться:
§ засоби виробництва – майно, що одномоментно або багаторазово використовується у процесі виробництва;
§ засоби у сфері обігу – готова продукція або товари, готівкові кошти та їх еквіваленти, кошти у розрахунках;
§ засоби невиробничої сфери – об’єкти науки, культури, охорони здоров’я тощо.
Усі господарські засоби мають свої джерела утворення, які можна об’єднати у дві великі групи:
§ власні кошти,
§ позикові кошти.
У процесі діяльності підприємства відбуваються постійні зміни у складі господарських засобів: придбання нових засобів, використання їх для виготовлення продукції, випуск готової продукції, її реалізація. Ці зміни називаються господарськими процесами. Підприємства повинні забезпечити облік і господарських засобів, і господарських процесів.
Таким чином, предмет бухгалтерського облікувивчає господарські засоби і їх використання у ході господарської діяльності підприємств, а також розрахунково-кредитні взаємовідносини, які виникають в діяльності підприємств.
Об’єктибухгалтерського обліку дуже різноманітні. Їх можна об’єднати в групи:
§господарські засоби,
§ джерела утворення господарських засобів,
§ господарські процеси (постачання, виробництво, збут),
§ фінансовий результат.
Господарські засоби групуються:
§ за напрямками використання і видами (за складом та розміщенням);
§ за джерелами утворення (фінансування).
За напрямками використання вони поділяються на такі, що використовуються у сфері виробництва, у сфері обігу та у невиробничій сфері.
У свою чергу господарські засоби кожного напрямку класифікуються в залежності від своєї функціональної ролі. Так, засоби виробництва поділяються на засоби праці та предмети праці.
Ознакою засобів праці виступають такі функції:
§ багаторазове використання їх людиною для виготовлення продукції (використання робіт, надання послуг);
§створення умов, без яких неможливий процес виробництва.
Засоби праці завдяки цим ознакам вважаються основними засобами господарства. За видами довгострокові засоби праці можна поділити на такі групи:
§будівлі та споруди;
§машини та устаткування;
§інструменти;
§транспортні засоби;
§обчислювальна техніка;
§господарський інвентар.
На відміну від довгострокових засобів праці ознакою поточних предметів праці є їхня участь і повне використання лише в одному виробничому циклі.
За видами поточні предмети праці поділяють на такі групи:
- предмети праці (сировина та основні матеріали, допоміжні матеріали, паливо, запасні частини, напівфабрикати, тара і тарні матеріали – на складі)
- незавершене виробництво;
- готова продукція.
Засоби у сфері обігу поділяються на:
§ грошові кошти та їх еквіваленти (каса, поточний рахунок, тощо),
§ товари,
§ кошти в розрахунках (дебіторська заборгованість, векселі отримані і т. ін.).
Засоби невиробничої сфери включають будівлі, устаткування та інвентар культурного-побутового призначення та охорони здоров’я.
За джерелами утворення господарські засоби поділяються на власний капітал та залучений капітал.
Власний капітал включає статутний капітал, резерви, додатковий вкладений капітал, нерозподілений прибуток тощо.
Залучений капітал складається з кредитів, кредиторської заборгованості, зокрема перед постачальниками, та зобов’язань перед бюджетом, з оплати праці, страхування тощо.