Главная | Обратная связь

Визначення положення РПН трансформаторів

 

Згідно з існуючою практикою для трансформаторів з вищою напругою 110 кВ і більше застосування РПН з блоком автоматичного керування спеціального обґрунтування не вимагається. За допомогою цього пристрою забезпечується постійне підтримання рівня наруги на вторинних шинах підстанції в автоматичному режимі. Аналіз роботи мережі з такими трансформаторами за напругою зводиться до того, щоб визначити можливі положення перемикача РПН з врахуванням зони нечутливості регулятора в характерних режимах. Діапазон значень вторинної напруги визначається відхиленнями від уставки, яка у свою чергу – зоною нечутливості регулятора. Цей параметр є дуже важливим і його значення, крім точності регульованої напруги, визначає частоту спрацювань перемикача: чим менше зона нечутливості, тим точніше регульована напруга, тим частіше, однак, буде діяти регулятор і швидше буде спрацьовуватись ресурс перемикача.

Крок регулювання коефіцієнту трансформації визначається конструкцією обмотки та кількістю відгалужень. За даними виробників для трансформаторів з вищою напругою 35 кВ застосовують регулювальні відпайки на обмотці ВН, які забезпечують межі регулювання , , або , а з напругою 110 кВ – та . Повний діапазон регулювання коефіцієнтів трансформації становить від 10% до 15%.

Значення величини зони нечутливості вибирають з наступних міркувань:

– зона нечутливості регулятора не може бути меншою від половини кроку регулювання, оскільки навіть за умови рівності половині кроку регулювання регулятор буде видавати команду на перемикання при мінімальній зміні напруги;

– оптимальною зоною нечутливості буде таке її значення, яке забезпечує прийнятні відхилення напруги на шинах (точність регулювання) та мінімізовану кількість спрацювань механізму РПН для збільшення терміну його роботи та зменшення витрат на ремонт.

На практиці для забезпечення вказаних умов приймають зону нечутливості, рівною 1,05 від кроку регулювання.

Порядок розрахунків режимів подібний до того, що розглянутий вище для мережі СН/НН. Різниця полягає у тому, що після визначення бажаного коефіцієнта трансформації для подальшого розрахунку приймають не одне ближнє значення, а два: ближнє менше та ближнє більше, кожне з яких є можливим. Положення, на яке перейде перемикач, залежить від того, де він знаходився перед тим, як напруга змінилась. Якщо перемикач знаходився на положенні, яке відповідало більшій напрузі, ніж та, що встановилася після деякої її зміни, то перемикач перейде на вище з можливих положень. Якщо ж

до зміни напруги перемикач знаходився у положенні, яке відповідало меншій напрузі, то перемикач перейде у нижче з можливих положень. Тобто, на підстанції можливі два різні значення вторинної напруги при одному значенні первинної. Розглянемо приклад.

Приклад 7.3. Для головної понижувальної підстанції з двома трансформаторами по 10 МВА, яка живиться від системної вузлової розподільчої підстанції (яку можна вважати джерелом необмеженої потужності) одноколовою повітряною лінією довжиною 20км напругою 110кВ з транзитом потужності, визначити можливі положення РПН трансформаторів та вторинні напруги, якщо уставка регулятора дорівнює номінальній напрузі обмотки НН і становить 6,3кВ, навантаження трансформаторів S_T1= S_T2= =(7+j2)МВА, транзитна потужність S_транз.= (10+j3)МВА, а напруга на шинах джерела на даний час становить 120кВ. Зона нечутливості дорівнює 1,05 від кроку регулювання.

Принципова схема мережі показана на рис.7.10.

 

Рис.7.10 Принципова схема мережі до прикладу 7.3

 

Складаємо розрахункову схему, на який необхідно показати лише ті елементи, які вплинуть на розрахунки, а також необхідні чисельні параметри. Розрахункова схема наведена на рис.7.11.

Рис.7.11.Розрахункова схема

 

При побудові заступної схеми не враховано поперечні параметри, а також не враховано втрати потужності при визначенні потокорозподілу, Ці припущення суттєво спрощують заступну схеми та розрахунки. Заступна схема з необхідними параметрами наведена на рис.7.12.

Розрахунок втрат напруги в лінії

та трансформаторі

 

.

 

 

Рис.7.12.Заступна схема

 

Приведена вторинна напруга становитиме

 

.

 

З можливих 17-ти коефіцієнтів трансформації (від K_T1=115–9 1,78%/6,3 до K_T17=115+9 1,78%/6,3) найближчими будуть 10-й та 11-й:

 

;

і відповідно вторинна напруга може бути

або .

 

На додаток слід зауважити, що точність регулювання напруги становить U_уст. 0,5 , тобто плюс-мінус половина зони нечутливості від значення напруги уставки регулятора.

 

Контрольні запитання до розділу 7:

1. В чому полягає мета електричних розрахунків за втратами напруги?

2. Які особливості розрахунків притаманні різним мережам за різних умов?

3. В чому полягають принципи аналізу мереж за втратами напруги?

4. Як розраховують втрати напруги та перерізи проводів в лініях постійного струму та двопровідних освітлювальних лініях змінного струму?

5. За яких умов виконують розрахунки без врахування індуктивних опорів?

6. Як виконують розрахунок ліній з рівномірно розподіленим навантаженням?

7. Яким чином розраховують неповнофазні мережі?

8. Які особливості притаманні розрахунку трифазної мережі з рівномірно розподіленими однофазними навантаженнями?

9. Яким чином виконують аналіз трифазної мережі СН/НН за відхиленням напруги?

10.В чому полягають особливості розрахунків для визначення положень РПН зурахуванням зони нечутливості регулятора?

 

 

Список посилань

 

1.1. Batterіestrom seіt 2000 Jahren//ELECTRONІC, 1979, –т.28, №21.– S 12-14.

1.2. Льоцци М. История физики.–М.: Мир, 1970.

1.3. Веселовский О.Н., Шнейберг Я.А. Энергетическая техника и ее развитие.–М.: Высшая школа, 1976.

1.4. История энергетической техники СССР. Электротехника. Т.2.–М.: Госэнергоиздат, 1957.

1.5. Каменецкий М.О. Роберт Эдуардович Классон.–М.: Госэнергоиздат, 1963.

1.6. Ристхейн Э.М. Электроснабжение промышленных установок.–М.: Энергоатомиздат, 1991.–424с.

1.7. Лазарев Н.С. Схема Выборгской выпрямительно-инверторной подстанции, условия работы комплектных преобразовательных устройств: Сб. науч. Трудов ВЭИ. Электротехническое оборудование для вставок постоянного тока.–М.: Энергоатомиздат, 1986.

1.8. Денисенко Г.И., Максимович Н.Г. К вопросу о возможности передачи электрической энергии по общим линиям передач. Доклады Льв. Политехн. и, н-та, вып. 2, 1955

1.9. Денисенко Г.И. Передача электрической энергии пульсирующим током.– Львов: Изд-во Льв. ун-та, 1971.–456с.

1.10. Развитие электроэнергетики союзных республик/–Информэлектро.–М.: Энергоатомиздат, 1988.–272с.

1.11. Юхновський І.Р. Про перебудову структури виробництва в Україні (енергетика) // Голос України, 29.09.1992р., №184 (434).

1.12. Шабад М.А. Расчеты релейной защиты и автоматики распределительных сетей.–Л.: Энергоатомиздат, 1985.–296с.

1.13. Правила устройства электроустановок.–М.: Энергоатомиздат, 1985.–640с.

1.14. Неклепаев Б.Н. Координация и оптимизация уровней токов короткого замыкания в электрических системах. М.: энергия, 1978- 152с.

1.15. электротехнический справочник /под редакцией П.Г. Грудинского, А.М. Федосеева, М.Г. Чиликина и др., Т2, книга первая - М.: энергия, 1972.

2.1. Правила устройства электроустановок. Энергоатомиздат, 1985.

2.2. Волобринский С.Д., Каялов Г.М., Клейн П.Н., Мешель Б.С. Электрические нагрузки промышленных предприятий. – Л.: Энергия, 1971.

2.3. Каялов Г.М. Основы анализа нагрузок и расчета электрических сетей промышленных предприятий. //Электричество, 1954, №4.

2.4. Карпов Ф.Ф. Компенсация реактивной мощности в распределительных сетях. – М.: Энергоатомиздат, 1975.

2.5. Козлов В.А. Электроснабжение городов. – Л.: Энергоатомиздат. Ленингр. отд-ние, 1988. - 264с.

2.6. Временные руководящие указания по определению электрических нагрузок промышленных предприятий. – М.: Госэнергоиздат, 1962. - 60с.

2.7. Указания по определению электрических нагрузок в промышленных установках//Инструктивные указания по проектированию электротехнических промышленных установок. 1968, №6 (с.3-17).

2.8. Указания по расчету электрических нагрузок. РТМ 36.18.32.4-92

2.9. Хохулин Б.К. Расчет нагрузок больших групп электроприемников на малых ЭВМ/Сб. Электрические сети и системы. – Львов: Вища школа, Изд-во Льв. ун-та, 1983. (с.98-102).

2.10. Ристхейн Э.М. О расчете активных электрических нагрузок с применением вычислительных средств // Промышленная энергетика. 1980, №10.

2.11. Гнеденко Б.В. Об одной задача массового обслуживания. Доклады НА УССР, 1958, №5.

2.12. Харчев М.К. К вопросу об определении электрических нагрузок промышленных предприятий//Промышленная энергетика. 1957, №7.

2.13. Справочник по электроснабжению промышленных предприятий / Под.ред. А.А. Федорова и Г.В. Сербиновского. В 2-х кн. Кн.1. Проектно-расчетные сведения. – М.: Энергия, 1973.

2.14. Расчеты электрических нагрузок систем электроснабжения промышленных предприятий / Шидловский А. К., Вагин Г. Я., Куренный Э. Г. – М.: Энергоатомиздат, 1992. – 224с.

2.15. Праховник А.В.Автоматизация управления электропотреблением Киев: Вища школа, 1986.

2.16. Эффективные режимы работы электротехнологических установок/И.В.Жежеленко, В.М.Божко, Г.Я.Вагин и др.. –Киев: Техніка, 1987.

2.17. Методы вероятностного моделирования в расчетах характеристик электрических нагрузок потребителей/ И.В.Жеже-ленко ,Ю.Л.Савенко, В.П.Степанов.-М.: Энергоатомиздат, 1990.-126 с.

2.18. Щукин Б.Д., Лыков Ю.Ф. Применение ЭВМ для проектирования систем электроснабжения.–М.: Энергоатомиздат, 1982. 176 с.

2,19. Денисенко М.А., Хоффманн И. К вопросу применения 30-минутного максимума электрической нагрузки в теории и практике електроснабжения/Промышленная энергетика, 1990.-№2, с.28-30.

3.1. Мельников Н.А. Реактивная мощность. – М.:Энергоиздат, 1975. – 128с., ил.

3.2. Перхач В.С. Теоретична електротехніка. Лінійні кола . – К.: Вища шк., 1992.- 439с., іл.

3.3. Буслова Н.В., Винославский В.Н., Денисенко Г.И., Перхач В.С. Электрические сети и системы. – К.: Вища школа. - 1986.

3.4. Глитерник С.З. Тиристорные преобразователи со статическими компенсирующими устойствами. - Л.: Энергоатомиздат. Ленинградское отделение, 1988. – 240с., ил.

3.5. Карпов Ф.Ф. Компенсация реактивной мощности в распределительных сетях. – М.: Энергия, 1975. – 184с., ил.

3.6. Ермилов А.А. Основы електроснабжения промышленных предприятияй. 2-е издание. – М.: Энергия, 1976. – 368с.

3.7. Веников В.А., Жуков Л.А., Карташев И.И., Рыжов Ю.П. Статические источники реактивной мощности в електрических сетях. – М.: Энергия, 1976. – 136с., ил.

3.8. Статические компенсаторы для регулирования реактивной мощности / Под ред. Р.М. Матура : Перевод с английского. М.: Энергоатомиздат, 1987. – 160с., ил.

3.9. Статические компенсаторы реактивной мощности в електрических системах: Перевод тематического сборника рабочей группы исследовательского комитета №38 СИГРЭ / Под редакцией И.И. Карташева. – М.: Энергоатомиздат, 1987. – 160с., ил.

3.10. Крюков А.А., Либкинд М.С., Сорокин В.М. Управляемая поперечная компенсация электропередачи переменного тока / Под редакцией М.С. Либкинда. – М.: Энергоатомиздат, 1981. – 184с., ил.

3.11. Енин В.Т. Статический источник реактивной мощности с комплексным использованием его тиристоров // Электрические станции. – 1979. - №11 с. 28-33.

3.12. Енин В.Т., Миняйло А.С. Исследование некоротых вопросов работы однофазного ионного статического компенсатора реактивной мощности. В кн. Электрические сети и системы, вып. з.- Львов: Издательство Львовского университета, 1971.- с.92-97.

3.13. Енин В.Т., Скрыпник А.И., Шелепетень Т.М. Исследование симметричной и несимметричной схем источника реактивной мощности, управляемого тиристорным блоком // Повышение эффективности устройств преобразовательной техники. – Киев: Наукова думка, 1972. – с.387-396.

3.14. Енин В.Т., Шелепетень Т.М., Карач Л.В., Рудык Л.Я., Шапиро И.М., Фоменко Л.А. Режимы работы, автоматика и защита статического источника реактивной мощности, управляемого тиристорным блоком 35 кВ. Электротехническая промышленность. Серия “Преобразовательная техника” , 1974, вып.11 (58). – с.23-26.

3.15. Лабинский И.И., Макеев А.А., Жураховский А.В., Варецкий Ю.Е., Шелепетень Т.М. Опыт эксплуатации источника реактивной мощности с плавным регулированием.- Тезисы докладов всесоюзного совещания “Расчет, учет и анализ потерь электроэнергии в электрических сетях и мероприятия по их снижению”.- М., 1982. – с.18-20.

3.16. Жураховский Д.В. Повышение экономичности и оптимизация работы электрических сетей с помощью статических тиристорных компенсаторов. // Современные проблемы энергетики: преобразование, стабилизация параметров и транспорт электроэнергии. Тезисы докладов 4 Республиканской научно-технической конференции. – К.: Институт электродинамики АН УССР , 1985. – с.103-104.

3.17. Дьяков А.Ф., Никонец Л.А., Хохулин Б.К. и др. Статические компенсаторы реактивной мощности прямого регулирования и их режимы. - М.: Издатильство МЭИ, 1990. - 112с., ил.

3.18. А.С.1079145, СССР, МКИНО2J3/18. Подстанция переменного тока / Л.А. Никонец, Б.К. Хохулин, П.Р. Хрущ, 1983.

3.19. Никонец Л.А., Хохулин Б.К., Хрущ П.Р. Статические регулируемые безвентильные компенсаторы реактивной мощности // Современные проблемы энергетики: Преобразование, стабилизация параметров и транспорт электроэнергии: тезисы доклада 4 Республиканской научно-технической конференции. – К.: Институт электродинамики АН УССР.- 1985.- с.103-104.

3.20. Шидловский А.К., Федий В.С. Частотнорегулируемые источники реактивной мощности. – Киев: Наукова думка, 1980. – 304с., ил.

3.21. Бернштейн И.Я. Тиристорные преобразователи без звена постоянного тока. – М.: Энергия, 1968. – 86с.

3.22. Becker H., Brandes D., Gappa K. Three phase shunt reactors with continuosly controlled reactive current. – Conference Internationale des Grands Reseaux Electriques (CIGRE), 24 session report 32 – 13, 1972.

3.23. George Y. Application des compensateurs statiques aux complex delaminoirs et aux reseaux de transport THT. – Congres Electrotechnique Mondial, report 2 – 47, 1977. – 28p.

3.24. Гуревич Ю.Е., Либова Л.Е., Хачатрян Э.А. Устойчивость нагрузки электрических систем. – М.: Энергоатомиздат, 1981. – 208с., ил.

3.25. Указания по компенсации реактивной мощности в распределительных сетях. – М.: Энергия, 1974. – 72с., ил.

3.26. Указания по проектированию установок компенсации реактивной мощности в электрических сетях общего назначения промышленных предприятий. РТМ 36.18.32.6. – 92.

4.1. ГОСТ 13109-97. Электрическая энергия. Совместимость технических средств электромагнитная. Нормы качества электрической энергии в системах электроснабжешия общего назначения.-К.: Госстандарт Украины, 1997- 31 с.

4.2. Жежеленко И.В. и др. Качество электроэнергии на промышленных предприятиях /И.В. Жежеленко, М.Л. Рабинович, В.М. Божко.-К.: Техника, 1981.- 160 с.

4.3. Жежеленко И.В. Показатели качества электроэнергии и их контроль на промышленных предприятиях. Изд. 2-е. - М.: Энергоатомиздат, 1986.-166 с.

4.4. Маркушевич Н.С., Солдаткина Л.А. Качество напряжения в городских електрических сетях /Под ред. Н.А. Мельникова.- М.: Энергия, 1975.- 256 с.

4.5. Карпов Ф.Ф., Солдаткина Л.А. Регулирование напряжения в электрических сетях промышленных предприятий /Под ред. Н.А. Мельникова.- М.: Энергия, 1970.- 224 с.

4.6. Жежеленко И.В. Высшие гармоники в системах электроснабжения промышленных предприятий.- 3-е изд., перераб. и доп.- М.: Энергоатомиздат, 1994.-272 с.

4.7. Жежеленко И.В. Высшие гармоники в системах электроснабжения промышленных предприятий.- 4-е изд., перераб. и доп.- М.: Энергоатомиздат, 2000.-231 с.

4.8. Шидловский А.К., Кузнецов В.Т. Повышение качества энергии в электрических сетях.-К.: Наук.думка. 1985.- 258 с.

4.9. Нормирование показатедей качества электрической энергии и их оптимизация /Под ред. А.Богуцкого, А.З.Гамма, И.В. Жежеленко. - Гливице: Изд-во Силезского политехнического института, 1988.

4.10. Гудим В.І. Технічні засоби зниження гармонік в електропостачальних системах // Технічна електродинаміка. 1996, №3 - с.67-72.

4.11. Мельников Н.А. Регулирование напряжения и распределение реактивних мощностей в электрических системах.-М: ВЗЭИ, 1963.- 92 с.

4.12. Кузнецов В.Г., Шидловский А.К., Симметрирование фазных напряжений в низковольтных сетях с нулевым проводом - 3 кн.: Методы и средства повышения качества электрической энергии. - Киев: Наук.думка. 1976.- с. 3-9.

4.13. Стабилизация параметров электрической энергии в электрической сети / Шидловкий А.К., Новский В.А., Каплычный Н.Н.– К.: Наукова думка, 1989.– 312 с.

4.14. Милях А.Н., Шидловский А.К., Кузнецов В.Г. Схемы симметрирования однофазных нагрузок в трехфазных сетях.- К.: Наук. Думка. 1973.- 219 с.

4.15. Гитгарц Д.А., Мнухин Л.А. Симметрирующие устройства однофазных электротермических установок.- М.: Энергия, 1974.- 119 с.

4.16 Ермилов А.А. Основы электроснабжения промышленных предприятий. Изд. 3-е, перераб. и доп. М.: «Энергия», 1976. 368с.

5.1. Нормы технологического проектирования подстанций с высшим напряжением 35-750 кВ (ОНТП 5-78).- М.: Минэнерго СССР, 1979. -40с.

5.2. Справочник по проектированию электроэнергетических систем / Под ред. С.С.Рокотяна и И.М.Шапиро.- М.: Энергоатомиздат,1985. -352с.

5.3. Норми технологічного проектування підстанцій змінного струму з вищою напругою 6-750 кВ (ГКД-341.004.001-94).- К.: Міненерго України,1994. -139с.

5.4. Ермилов А.А. Основы электроснабжения промышленных предприятий.- М.: Энергоатомиздат, 1986.

5.5. Двоскин Л.И. Схемы и конструкции распределительных устройств.-М.: Энергоатомиздат, 1985. -264с.

5.6. Козлов В.А. Электроснабжение городов.- Л.: Энергоатомиздат, 1988. -264с.

5.7. Будзко И.А., Гессен В.Ю., Левин М.С. Электроснабжение сельскохозяйственных предприятий и пунктов.- М.: Колос, 1975. -287с.

5.8. Дирацу В.С., Коновалов П.И., Петренко Л.И., Плотницкий А.Э., Фомичев Е.П. Электроснабжение промышленных предприятий.- К.: Вища школа, 1974. -280с.

5.9. Мукосеев Ю.Л. Электроснабжение промышленных предприятий.- М.: Энергия, 1973. -584с.

5.10. Князевский Б.А., Липкин Б.Ю. Электроснабжение промышленных предприятий.- М.: Высшая школа, 1966. -512с.

5.11. Сидоров В.С., Хохулін Б.К. Заземлення електричних мереж. – К.: ІЗМН, 1997. – 140 с.

6.1. Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок. ДНАОП 0.00-1.32-01.-Київ, 2001.

6.2. Беляев А.В., Шабад М.А. Учет переходных сопротивлений при выборе защит и аппаратуры в сетях 0,4 кВ// Электрические станции.-1981.–№3.–с.50–55.

6.3. Тимчасове положення ”Про застосування пристроїв захисного відключення (ПЗВ).” Затверджено Комітетом з нагляду за охороною праці України. Погоджено з Міністерством енергетики України та Міністерством внутрішніх справ України. -1998.

6.4. Multі 9. Оборудование для распределительных сетей низкого напряжения на токи от 0,5 до 125 А. Каталог Merlіn Gerіn. – Shneіder Electrіc UA, 2002.– 96c.

6.5. Автоматические выключатели и выключатели нагрузки низкого напряжения. Compact Merlіn Gerіn 80–1250A. Каталог. –2000.–http:/www/schneіder-electrіc/ru.

6.6. Автоматические выключатели и выключатели нагрузки низкого напряжения на токи от 800 до 6300 А. Masterpact Merlіn Gerіn. Каталог. – М.:1997.

6.7. The NH – DІN fuse system. Catalog M.Shneіder, Austrіa.–2000.

6.8. Инструкция по проектированию силового и осветительного электрооборудования промышленных предприятий СН 357–77. Госстрой СССР, 1977. – 37с.

6.9. Пристрої захисного вимкнення в мережах низької напруги// А.А.Маліновський, Б.К.Хохулін.– Нац. Університет “Львівська політехніка”. - 2003.– 96с.

6.10. Andrej Sowa. Ochrona przed przepіęcіamі w іnstalacjі elektrycznej w obіektach budowlanych. – Warszawa-Kraków. – 2000.

6.11. Кузнецов Р.С. Аппараты распределения электрической энергии на напряжение до 1000В . – М.: Энергия, 1970.–543с.

6.12. Беляев А.В. Выбор аппаратуры, защит и кабелей в сетях 0,4 кВ.–Л.: Энергоатомиздат. 1988.–176 с.

6.13. La protectіon des іnstallatіons electrіqes contre la foudre. Gamme PF/PE Merlіn Gerіn. Guіde technіque.–Schneіder Electrіc SA.–Grenoble.– 1997.–87c.

7.1. Рябков А.Я.Электрический расчет электрических сетей.–М.-Л.: Государственное энергетическое издательство, 1950.

7.2. Рябков А.Я. Электрические сети.– М.-Л.: Госэнергоиздат, 1955.

7.3. Боровиков В.А., Косарев В.К., Ходот Г.А. Электрические сети и системы.–М.-Л.: Госэнергоиздат, 1963.

7.4. Справочник по электроснабжению промышленных предприятий. Под общ. ред. А.А.Федорова и Г.В.Сербиновского, В 2-х кн. Кн.1. Проектно - расчетные сведения. – М.: Энергия,1973,

7.5. Жуков Л.А., Стратан И.П. Установившиеся режимы сложных электрических сетей и систем.-М.: Энергия, 1979.- 416 с.

7.6. Электрические сети и системы. Том 2. Электрические сети /Веников В.А., Жуков Л.А., Солдаткина Л.А. Под ред. В.А.Веникова.-М.: Высшая школа, 1971.

7.7. Идельчик В.И. Расчеты и оптимизация режимов электрических сетей и систем. - М.: Энергоатомиздат, 1988. – 228 с.

7.8. Электрические сети и системы. Том 6. Режимы работы электрических сетей и систем / Веников В.А., Жуков Л.А., Поспелов Г.Е. Под ред. В.А.Веникова В.А.- М.: Высшая школа, 1975.

7.9. Буслова Н.В. Винославский В.Н , Денисенко Г.И., Перхач В.С. Электрические системы и сети/ Под ред. Г.И.Денисенко.- Львов: Вища школа, 1986.- 584 с.