 |
|
Захист сільськогосподарських та лісогосподарських угідь від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб
Дана складова охорони земель є відображенням принципу пріоритету земель сільськогосподарського призначення , закріпленого у загальному вигляді у ст. 23 ЗК:
Пріоритетність земель сільськогосподарського призначення
1. Землі, придатні для потреб сільського господарства, повинні надаватися насамперед для сільськогосподарського використання.
2. Визначення земель, придатних для потреб сільського господарства, провадиться на підставі даних державного земельного кадастру.
3. Для будівництва промислових підприємств, об'єктів житлово-комунального господарства, залізниць і автомобільних шляхів, ліній електропередачі та зв'язку, магістральних трубопроводів, а також для інших потреб, не пов'язаних з веденням сільськогосподарського виробництва, надаються переважно несільськ/г угіддя або с/г угіддя гіршої якості.
4. Лінії електропередачі і зв'язку та інші комунікації проводяться головним чином вздовж шляхів, трас тощо.
Реалізації принципу пріоритетності земель с/г та л/г призначення слугують низка правових механізмів:
1)встановлення норм відведенння земель для різних несільськ/г потреб (встановл спец підзаконними нпа) – дані нормативи забезпечують використання для несількг/г потреб min необх площ земель, передбачаючи в одних випадках конкретну min необх площу земельної ділянки для певної потреби, а в інших- встановлюючи правила щодо обчислення необх площі ( ( напр., встановлюючи норми відступу до межі від крайніх проводів лінії зв”язку – СН 461-74 “Нормы отвода земель для линий связи»)
2)-_- особливого ускладненого порядку вилучення особливо цінних с/г та л/г земель для інших потреб- ст. 150 ЗК; встановлено ускладнений порядок припинення прав на особливо цінні землі, до яких належать певні землі с/г призначення, який перешкоджає зміні цільового призначення цих земель;
3)-_- обов”язку рекультивізації земель – при тимчасовому використанні земель с/г призначення для інших потреб встановлюється обо”язок рекультивізації таких земель. Дані правила у загальному вигляді вміщені у ст. 166 ЗК: 1. Рекультивація порушених земель - це комплекс організаційних, технічних і біотехнологічних заходів, спрямованих на відновлення ґрунтового покриву, поліпшення стану та продуктивності порушених земель.2. Землі, які зазнали змін у структурі рельєфу, екологічному стані ґрунтів і материнських порід та у гідрологічному режимі внаслідок проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, підлягають рекультивації.3. Для рекультивації порушених земель, відновлення деградованих земельних угідь використовується ґрунт, знятий при проведенні гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, шляхом його нанесення на малопродуктивні ділянки або на ділянки без ґрунтового покриву. Також більш детальні положення вміщені у ст. 52 ЗУ”Про охорону земель”
4)-_-обов”язку відшкодування втрат с/г та л/г виробництва- регулюються ст. 207-209 ЗК; П КМУ”Про розміри та Порядок визначення втрат с/г і л/г виробництва , які підлягають відшкодуванню” від 17.11.1997 № 1279. Такий обов”язок виникає як при цілком правомірній зміні цільового призначення земельних ділянок с/г (л/г) призначення , так і у разі вчинення правопорушення ( забруднення або засмічення земель) , що виключає їх цільове використання .За рядом ознак відшкодування витрат цілком відрізняється від цивільної відповідальності :
1) має публічно-правову природу;
2)характеризується особливими підставами , не обов”язково пов”язаними із правопорушенням;
3) кошти, що надходять на відшкодування втрат, мають визначене в публічно-правовому порядку цільове призначення тощо.