Главная | Обратная связь

Зниження витрат на виробництво.

1. Зниження енергомісткий Виробництва:

· Технічні заходи описані окремо;

· Більш компактне розміщення виробництв для зниження теплових навантажень;

· Введення системи стимулювання робітників за економію енергоресурсів та системи штрафів за неекономне використання енергоресурсів;

· Організація робочого часу таким чином, щоб максимально завантажити енергетичне устаткування.

2. Якість:

· Максимальне зниження відсотку браку та збільшення виходу придатних виробів (за рахунок чого див. П.7.2.6.).

3. Організаційний рівень виробництва:

· Розробити сітьові графіки та роботу цехів організувати таким чином, щоб максимально скоротити час перебування матеріалів і напівфабрикатів на складах та в незавершеному виробництві;

· Максимально скоротити виробничій цикл;

· Оптимізувати шляхи проходження матеріалів та напівфабрикатів для скорочення часу та витрат на транспортування;

· Максимально завантажити технологічне устаткування;

· Виключити простої через несправності устаткування та з вини персоналу.

4. Заробітна плата:

· Пов’язати розмір заробітної плати робітників та адміністрації з кінцевими результатами праці;

· Більш точно вести облік робочого часу;

· Максимально скоротити число працюючих по почасовій оплаті за рахунок використання сумісництва спеціальностей, зростання кваліфікації працівників, більш повного завантаження робочого дня, збільшення продуктивності праці.

5. Накладні витрати:

· Максимальне скорочення накладних витрат;

· Введення режиму жорсткої економії;

· Введення матеріальних санкцій за необгрунтоване перевищення рівня витрат.

 

7.1.2. Скорочення чисельності зайнятих на виробництві:

· Скорочення апарата заводоуправління за рахунок введення комп’ютерних систем та таке інше;

· Скорочення чисельності допоміжних служб за рахунок підвищення кваліфікації робітниками, що залишилися, продуктивності праці та освоєння суміжних спеціальностей;

· Скорочення чисельності складських робітників за рахунок обслуговування кожним кількох складів;

· Переведення максимального числа почасовиків на відрядну оплату праці;

· Скорочення кількості робітників ВТК, зайнятих на операційному контролі. Організація активного операційного контролю самими цехами. ВТК здійснює контроль тільки кінцевої продукції цехів;

· Скорочення чисельності наладчиків за рахунок обслуговування кожним кількох одиниць устаткування (ліній).

 

 

Методи управління.

Організаційні зміни в процесі реструктуризації повинні бути обумовлені, виходячи з ринкових цілей, має бути забезпечений вищий якісний рівень виробничо-господарської діяльності. Вирішальним стає піднесення конкурентоспроможності підприємства.

Створення єдиної команди (маркетологи, конструктори, технологи, виробничники) по розробці та впровадженню продукції згідно вимог конкретних груп споживачів, аналізу продукції конкурентів (з тим, щоб запропонувати споживачам кращу продукцію), щоб чітко сформулювати, чого бажає клієнт і за якою ціною він згоден це придбати.

Таким чином, починати реструктуризацію виробництва слід після того, як чітко визначені цілі і завдання підприємства у сфері маркетингу.