Примітка 30. Управління фінансовими ризиками
Кредитний ризик
Кредитний ризик – це ступінь можливих відхилень від цілей Банку, які виникають через неспроможність сторони, що взяла на себе зобов'язання виконати умови будь-якої фінансової угоди із Банком або в інший спосіб взяти на себе зобов'язання. Основною ціллю політики управління кредитним ризиком є дотримання визначеного Наглядовою радою Банку рівня толерантності до кредитного ризику. Процес управлінням кредитним ризиком полягає в тому, що використовуючи висновки банківських підрозділів, Кредитний комітет погоджує ліміти для операцій та приймає рішення стосовно можливості надання кредитних коштів. Процес визначення кредитного ризику в УПБ розподілений на оцінку індивідуального та портфельного кредитного ризику. Джерелом індивідуального кредитного ризику виступає окремий контрагент Банку – позичальник, боржник, емітент цінних паперів. Оцінка індивідуального кредитного ризику передбачає оцінку кредитоспроможності, тобто його здатність своєчасно та у повному обсязі виконати та взяти на себе зобов’язання. Окремо встановлюються найбільш оптимальні ліміти на проведення з даним контрагентом активних операцій. В своїй діяльності Банк використовує наступні методи для оцінки індивідуального кредитного ризику: ü метод рейтингів – обчислення за визначеною методикою рейтингу окремого контрагента і формування інформації про кредитоспроможність і загальний фінансовий стан; ü скоринг – система встановлення кредитоспроможності для фізичних осіб і фізичних осіб–підприємців. Система показників дозволяє з максимальною швидкістю і точністю встановлювати реальний фінансовий стан контрагента. Джерелом портфельного кредитного ризику є сукупна заборгованість перед Банком по операціях, яким властивий кредитний ризик. Так на кожен рік визначаються цільові структури кредитних вкладень та їх оптимальний розподіл, основними цільовими структурами є:
Основною ціллю управління портфельним кредитним ризиком є диверсифікація кредитних вкладень, тобто зменшення їх концентрації в цільових структурах. Протягом 2011 року порушень, щодо дотримання нормативів кредитного ризику виявлено не було, так на 31.12.2011 нормативи кредитного ризику приймають наступні значення: ü Н7 норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента – 22,57%; ü Н8 норматив великих кредитних ризиків – 287,92%; ü Н9 норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру – 3,00%; ü Н10 норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам – 3,51%.
Ринковий ризик
Ринковий ризик – це ступінь можливих відхилень від цілей Банку, які виникають через несприятливі коливання вартості цінних паперів і курсів іноземних валют за тими інструментами, які є в торговому портфелі. Основна ціль політики управління ринковим ризиком – мінімізувати втрати, що пов'язані з коливанням вартості цінних паперів і курсів іноземних валют за тими інструментами, які є в торговому портфелі. Політика управління ринковим ризиком спрямована на підвищення ефективності діяльності Банку, попередження ринкової кризи щодо інструментів, які є в торговому портфелі. Джерелом ринкового ризику є несприятлива динаміка валютних курсів та цін на інструменти процентних ставок. Тому для оцінки ринкового ризику використовується VaR–методологія, зміст якої полягає в визначенні можливих збитків з заданою ймовірністю, проте ціни можуть змінюватись в протилежну сторону, тоді Банк отримуватиме незапланований прибуток.
Валютний ризик
Валютний ризик – це ступінь можливих відхилень від цілей Банку, які виникають через несприятливі коливання курсів іноземних валют та цін на банківські метали. Особлива увага в УПБ приділяється валютному ризику, який виникає у результаті несприятливих змін курсів. Джерелом ризику є невідповідність балансових та позабалансових вимог та зобов’язань виражених в одній валюті. Протягом останніх років УПБ стабільно дотримувався нормативів відкритої валютної позиції, встановлених Національним банком України . Система внутрішніх лімітів дозволяє комплексно та адекватно керувати величиною валютного ризику за допомогою прийнятих у Банку принципів управління ризиками. В наведених нижче таблицях представлено аналіз чутливості Банку до зміни офіційного курсу гривні до іноземних валют. Рівень чутливості використовується Банком при складанні внутрішніх звітів для провідного управлінського персоналу Банку щодо впливу валютного ризику. В аналізі чутливості включені суми наявні на кінець року.
Таблиця 30.1. Аналіз валютного ризику (тис. грн.)
Таблиця 30.2. Зміна фінансового результату та власного капіталу в результаті можливих змін обмінних курсів, що встановлені на звітну дату, за умови, що всі інші змінні характеристики залишаються фіксованими (тис.грн.)
Таблиця 30.3. Зміна фінансового результату та власного капіталу в результаті можливих змін обмінного курсу, що встановлений як середньозважений валютний курс, за умови, що всі інші змінні характеристики залишаються фіксованими (тис. грн.)
В наведених вище таблицях відображений ефект змін, які ґрунтуються на головному припущені (зміцнення/послаблення певної валюти) в той час як інші фактори залишаються незмінними, зокрема ситуація в фінансово-економічному, а також політичному житті країни так і в світі тощо. В дійсності існує зв’язок між припущеннями і іншими факторами. Також необхідно зауважити, що чутливість має нелінійний характер, тому не повинна проводитись інтерполяція або екстраполяція отриманих результатів. При визначені можливої зміни фінансового результату та власного капіталу в результаті можливих змін обмінних курсів, Банк зосереджує увагу на величині чистої валютної позиції, а також на волатильності кожної валюти (можливе зміцнення/послаблення окремої валюти. Аналіз чутливості не враховує, що Банк активно управляє активами і пасивами. В доповнення до цього фінансовий стан Банку може змінюватись в залежності від змін, які відбуваються на ринку. Відсотковий ризик Відсотковий ризик – це ступінь можливих відхилень від цілей Банку, які виникають через несприятливі зміни відсоткових ставок. У разі несприятливого коливання на ринку відсоткових ставок Банк наражається на відсотковий ризик, джерелом якого є дисбаланс активів та пасивів, чутливих до змін відсоткових ставок. З метою зниження відсоткового ризику використовується власні підходи щодо управління відсотковим ризиком. Після чого рекомендації надаються профільному комітету (КУАП) для подальшого розгляду
Таблиця 30.4. Загальний аналіз відсоткового ризику (тис. грн.)
В наведеній нижче таблиці відображено аналіз чутливості до відсоткового ризику, а саме вплив на прибуток до оподаткування. Ступінь цих змін визначається керівництвом і відображається в звітах про управління ризиком, які надаються провідному управлінському персоналу Банку. ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|