 |
|
Примітка 31. Управління капіталом
Головна мета процесу управління банківським капіталом ПАТ «УПБ» полягає в створенні захисту від ризиків, залученні та підтримці достатнього обсягу капіталу для розширення діяльності. Величина капіталу визначає обсяги активних операцій банку, розмір депозитної бази, можливості запозичення коштів на фінансових ринках, максимальні розміри наданих кредитів, величину відкритої валютної позиції та інші показники, які істотно впливають на діяльність банку.
ПАТ «УПБ» здійснює управління капіталом для досягнення наступних цілей:
- виконання вимог нормативних актів України, що визначають мінімальний розмір капіталу банку та необхідну суму власних коштів банку для забезпечення виконання обов’язкових економічних нормативів, встановлених Національним банком України;
- забезпечення інтересів кредиторів та вкладників в задоволенні потреб з відшкодування залучених коштів;
- формування резервного та інших фондів банку. Фонди повинні бути у розпорядженні банку для покриття збитків з метою необмеженого і негайного використання у разі появи збитків;
- забезпечення покриття ризиків банківської діяльності.
Банк планує свою діяльність щодо поповнення, в разі необхідності, капіталу. Процес планування включає такі етапи: 1) розроблення загального фінансового плану діяльності Банку; 2) визначення величини капіталу, необхідної для розширення активних операцій, підвищення їх ризикованості, задоволення вимог органів банківського нагляду; 3) визначення величини капіталу, що Банк має змогу залучити за рахунок нерозподіленого прибутку; 4) оцінювання та вибір найприйнятнішого зовнішнього джерела поповнення капіталу за результатами аналізу ринкових умов, прав та інтересів власників, прогнозів щодо майбутньої прибутковості Банку.
У своїй практиці УПБ передбачає застосування методів внутрішніх і зовнішніх джерел поповнення капіталу.
Метод внутрішніх джерел поповнення капіталу - головним джерелом зростання капіталу є нерозподілений прибуток банку. Чистий прибуток, що залишився в розпорядженні банку після виплати податків, може бути спрямований на виконання таких основних завдань: забезпечення певного рівня дивідендних виплат акціонерам та достатнє фінансування діяльності банку. Оптимальною дивідендною політикою є така, яка максимізує ринкову вартість акцій банку. Дохідність акцій Банку має бути не нижчою за дохідність інших видів інвестицій з таким самим рівнем ризику. Одним із важливих факторів впливу на можливості банку залучати капітал у майбутньому є стабільність дивідендної політики.
Переваги методу внутрішніх джерел поповнення капіталу: незалежність від кон’юнктури ринку; немає витрат із залучення капіталу зовні; простота застосування, оскільки кошти просто переводяться з одного бухгалтерського рахунка на інший; немає загрози втрати контролю над банком з боку акціонерів.
Недоліки методу внутрішніх джерел поповнення капіталу: повне оподаткування, оскільки на поповнення капіталу спрямовується чистий прибуток після виплати всіх податків; виникнення проблеми зменшення дивідендів; повільне нарощування капіталу.
Метод зовнішніх джерел поповнення капіталу. - залучення капіталу за рахунок зовнішніх джерел, яке можливе кількома способами: 1) емісія акцій; 2) емісія капітальних боргових зобов’язань (субординований борг); 3) продаж активів та оренда нерухомості. Менеджмент Банку вдається до зовнішніх джерел зростання капітальної бази в разі, коли потрібно забезпечити швидке отримання великих обсягів коштів. Наприклад, в умовах гіперінфляції капітал банку може швидко знецінитись і прибутку може не вистачити навіть на компенсацію втрат. Якщо органами банківського нагляду переглядаються норми достатності капіталу, то перед менеджментом банку постає завдання швидко й істотно наростити капітал, що можливо лише за рахунок зовнішніх джерел.
Приоритетним зовнішнім джерелом є емісія акцій. Випуск та розміщення на ринку акцій банку — це найдорожчий з погляду вартості спосіб нарощування капіталу. Така процедура пов’язана з високими витратами та супроводжується значним ризиком, який пов’язано з можливим зниженням прибутку на одну акцію та втратою контролю над банком з боку акціонерів. Якщо емісія акцій значна й акціонери не в змозі викупити всі нові акції, то перед банками постає загроза зміни власників через концентрацію контрольного пакета акцій. Разом з тим розширення кола акціонерів створює сприятливі умови для залучення додаткових коштів у майбутньому. Плануючи емісію акцій, менеджмент банку має зважити свої можливості й оцінити, чи буде забезпечено достатній рівень прибутковості для підтримки стабільного рівня дивідендів. Якщо цього досягти не вдається, то акції банку знецінюватимуться.
Капітальні боргові зобов’язання є довгостроковими позичковими коштами, вкладеними в банк зовнішніми інвесторами. Емісія може проводитись у формі випуску в обіг довгострокових цінних паперів або боргових зобов’язань. Такі зобов’язання банку мають характер субординованих, тобто в разі банкрутства вони є другорядними порівняно із зобов’язаннями перед вкладниками, але мають пріоритет перед акціонерами у разі встановлення черговості виплат. Субординовані зобов’язання менш ризиковані, ніж акції банку, тому мають нижчий рівень дохідності. Для банку це дешевше джерело поповнення капіталу порівняно з емісією акцій. Перевага методу поповнення капіталу випуском субординованих зобов’язань полягає в підвищенні показників прибутковості на одну акцію за умови, що отримані в такий спосіб ресурси приносять дохід, який перевищує процентні виплати за ними.
Для поповнення капіталу й одержання значних грошових коштів Банк може вдаватись до проведення таких фінансових операцій, як продаж активів, зокрема будівель, споруд, офісів, котрі належать Банку, з одночасною довгостроковою їх орендою у нових власників.
Менеджмент Банку приймає до уваги відносну вартість та ризик, пов’язаний з кожним джерелом, методи державного регулювання й доступність, а також оцінює довгострокові перспективи та наслідки.
Протягом звітного періоду Публічне акціонерне товариство «Український Професійний Банк» дотримувалось виконання обов’язкових нормативів капіталу, встановлених Національним банком України та на звітну дату (станом за 31/12/2011 р.) норматив адекватності капіталу становив - 19% (нормативне значення нормативу діючих банків має бути не меншим, ніж 10 відсотків).
Таблиця 31.1. Структура регулятивного капіталу
(тис. грн.)
| Рядок | Найменування статті | 2011 рік | 2010 рік |
| 1.1 | Регулятивний капітал банку (РК) | 633 569 | 595 133 |
| Основний капітал | |||
| 1.1.1 | Фактично сплачений зареєстрований статутний капітал | 500 000 | 500 000 |
| 1.1.2 | Внески за незареєстрованим статутним капіталом | - | - |
| 1.1.3 | Розкриті резерви, що створені або збільшені за рахунок нерозподіленого прибутку: | 46 012 | 43 178 |
| 1.1.3.1 | Дивіденди, що направлені на збільшення статутного капіталу | - | - |
| 1.1.3.2 | Емісійні різниці | 9 540 | 9 540 |
| 1.1.3.3 | Загальні резерви та резервні фонди, що створюються згідно з законами України | 36 472 | 33 638 |
| 1.1.3.3.1 | з них резервні фонди | 35 718 | 32 884 |
| 1.1.4 | Зменшення ДОК (сума недосформованих резервів; нематеріальних за мінусом суми зносу; капітальних вкладень у нематеріальні активи; збитків минулих та поточного років) | (13) | (40) |
| У тому числі | |||
| 1.1.4.1 | сума недосформованих резервів під активні операції | - | - |
| 1.1.4.2 | нематеріальні активи за мінусом суми зносу | (13) | (40) |
| 1.1.5 | Основний капітал (ДОК) (капітал 1-го рівня) | 545 999 | 543 138 |
| % до суми основного та додаткового капіталу | |||
| Додатковий капітал | |||
| 1.1.6 | Резерви під стандартну заборгованість інших банків, під стандартну заборгованість за кредитами, які надані клієнтам та під стандартну заборгованість за операціями за позабалансовими рахунками(з урахуванням переоцінки ОЗ) | ||
| 1.1.7 | Результат переоцінки основних засобів | ||
| 1.1.8 | Розрахунковий прибуток поточного року | 87 300 | 51 555 |
| 1.1.9 | Прибуток минулих років | ||
| 1.1.10 | Субординований борг, що враховується до капіталу | - | - |
| 1.1.11 | Додатковий капітал(капітал 2-го рівня) | 87 570 | 51 995 |
| 1.1.12 | Додатковий капітал до розрахунку (ДК) | 87 570 | 51 995 |
| % до суми основного та додаткового Капіталу | |||
| 1.1.13 | Відвернення (В), | - | - |
| 1.1.14 | Сума перевищення додатного ГЕПу більше року над сумою фактично сплаченого зареєстрованого статутного капіталу | - | - |
| 1.1.15 | Регулятивний капітал, не відкоригований на суму перевищення Н7 та Н9 | 633 569 | 595 133 |
| 1.1.16 | сума перевищення загальної суми операції, що здійснюються щодо одного контрагента над установленим нормат. значенням нормативу Н7 | - | - |
| 1.1.17 | сума перевищення загальної суми операції, що здійснюються щодо одного інсайдера над установленим нормат. значенням нормативу Н9 | - | - |
| Усього регулятивного капіталу | 633 569 | 595 133 |
ПАТ «УПБ» не належить до банків, що працюють на міжнародному рівні та складають звітність за методом повної консолідації згідно з вимогами Базельської угоди про капітал (далі - Угода), що визначено у Звіті про міжнародну конвергенцію оцінки капіталу та стандартів капіталу, і в доповнення до Угоди, яка ввела розгляд ринкових ризиків (оновлено в листопаді 2005 року, що звичайно називають "Базель І"), тому не наводить інформацію щодо структури капіталу банку, який розраховується на основі Угоди.
Вик. Реутова Л.П.
' 461-82-89