 |
|
У чому, на Вашу думку, полягає недолік конституційного положення про власність українського народу на атмосферне повітря?
Правовою основою використання та охорони атмосферного повітря вважається Конституція України, яка у ст. 13 проголошує право власності Українського народу на атмосферне повітря, а також право на користування ним. Однак у такому формулюванні ця норма Основного Закону містить чимало застережень. Адже завдяки своєму газоподібному стану та постійній циркуляції атмосферне повітря не може бути суто національним надбанням і перебуває у спільному користуванні всіх держав і народів світу. Його неможливо індивідуалізувати, отже, реалізувати один з елементів права власності — право володіння. Як природний об'єкт атмосфери повітря також не можна закріпити за певним користувачем. Неможливо реалізувати і право розпорядження атмосферним повітрям, хіба що вилучивши окремі його компоненти з природного середовища для використання. Отже, приналежність атмосферного повітря будь-якому суб'єкту на праві власності — лише декларація, яку неможливо реалізувати чи забезпечити захист.
Види нормативів екологічної безпеки в сфері охорони атмосферного повітря?
Нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря - група нормативів, дотримання яких запобігає виникненню небезпеки для здоров'я людини та стану навколишнього природного середовища від впливу шкідливих чинників атмосферного повітря;
норматив вмісту забруднюючої речовини у відпрацьованих газах та впливу фізичних факторів пересувного джерела - гранично допустима кількість забруднюючої речовини у відпрацьованих газах пересувного джерела, що відводиться в атмосферне повітря;
норматив гранично допустимого викиду забруднюючої речовини стаціонарного джерела - гранично допустимий викид забруднюючої речовини або суміші цих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела викиду;
технологічний норматив допустимого викиду забруднюючої речовини - гранично допустимий викид забруднюючої речовини або суміші цих речовин, який визначається у місці його виходу з устаткування;
норматив якості атмосферного повітря - критерій якості атмосферного повітря, який відображає гранично допустимий максимальний вміст забруднюючих речовин в атмосферному повітрі і при якому відсутній негативний вплив на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища;
норматив гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел - норматив, який встановлюється для кожного стаціонарного джерела акустичного, електромагнітного, іонізуючого та інших фізичних і біологічних факторів на рівні, за якого фізичний та біологічний вплив усіх джерел у цьому районі з урахуванням перспектив його розвитку в період терміну дії встановленого нормативу не призведе до перевищення нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря (за найбільш суворим нормативом);