 |
|
Розділ ІІ. Заходи цивільного захисту в разі раптового нападу супротивника.
При цьому встановлюється:
1. Порядок організації оповіщення керівного складу об’єкту про загрозу раптового нападу супротивника
2. Порядок здійснення основних заходів щодо захисту персоналу об’єкту.
Передбачається:
– спостереження за радіаційною та хімічною обстановкою;
– укриття персоналу підприємства в усіх наявних ЗС ЦЗ;
– видача ЗІЗ, приладів радіаційної та хімічної розвідки (РХР) і дозиметричного контролю (ДК) у пунктах управління (ПУ), у захисних спорудах ЦЗ і на робочих місцях;
– безаварійна зупинка виробництва, крім дільниць і цехів із безперервним циклом виробництва;
– здійснення дозиметричного і хімічного контролю;
– введення типових режимів радіаційного захисту;
– спеціальна обробка одягу, майна та транспорту;
– санітарна обробка працівників підприємства;
– світломаскування ;
– евакуація згідно з планом евакуації.
3. Порядок організації та проведення рятувальних та інших невідкладних робіт (РіНР).
Розрахунки можливих обсягів робіт і необхідних сил проводяться за основними видами РіНР:
– розвідка, прокладання колонних шляхів і тимчасових проїздів у завалах і на забруднених ділянках до об’єктів;
– проведення робіт у ЗІЗ;
– локалізація та ліквідація пожеж;
– розкриття ЗС ЦЗ та подача до них повітря;
– проведення робіт, пов’язаних із рятуванням людей;
– надання першої медичної та першої лікарської допомоги ураженим;
– проведення спеціальної обробки (СО) одягу, майна та транспорту, санітарної обробки особового складу сил ЦЗ, що здійснюють РіНР;
– укріплення або руйнування конструкцій, які загрожують обвалом і перешкоджаючих безпечному просуванню і веденню робіт;
– ремонт та відновлення пошкоджених і зруйнованих ділянок ліній зв'язку і комунально-енергетичних мереж.
4. Заходи щодо забезпечення дій сил ЦЗ та відновлення їх готовності до дій.
Визначаються:
– обсяг, строки та порядок виконання основних заходів щодо всебічного забезпечення дій сил ЦЗ підприємств;
– порядок відновлення готовності підрозділів сил ЦЗ до дій;
– здійснення спостереження за РХО;
– видача ЗІЗ, приладів РХР і ДК;
– введення типових режимів радіаційного захисту;
– здійснення дозиметричного і хімічного контролю;
– проведення спеціальної обробки одягу, майна та транспорту;
– проведення санітарної обробки працівників.
5. Організація управління та зв'язку.
Визначаються:
– порядок і строки приведення в готовність пунктів управління;
– порядок здійснення управління після нападу супротивника;
– порядок відновлення порушеного управління;
– сили і засоби зв'язку, які забезпечують діяльність органів управління.
6. Заходи щодо забезпечення сталої роботи у тому числі безаварійної зупинки виробництва (крім цехів із безперервним циклом виробництва)
Визначаються:
– заходи щодо зменшення втрат та руйнувань від засобів ураження та вторинних факторів ураження, захисту унікального обладнання;
– порядок переведення енерго-, газо-, тепло-, водопостачання та інших систем на режим функціонування в особливий період;
– обмежувальні заходи щодо підвезення МТЗ та заходи щодо зниження запасів небезпечних хімічних речовин (НХР), вибухо-, пожежонебезпечних речовин;
– порядок здійснення безаварійної зупинки виробництва.
Розділ ІІІ. Порядок здійснення всіх заходів ЦЗ під час планового переведення ПУО з режиму мирного часу в режим особливого періоду.
При цьому планується здійснення наступних заходів:
1. Порядок організації управління, оповіщення та інформування
Визначаються:
– порядок оповіщення керівного складу, персоналу, підпорядкованих структур та алгоритм дій щодо організації та здійснення оповіщення;
– строки приведення в готовність захищених ПУ;
– організація управління під час переведення ПУО з режиму мирного часу на режим особливого періоду та під час здійснення заходів ЦЗ;
– сили і засоби зв’язку, які забезпечують діяльність ОУ, час їх переведення у готовність та порядок використання;
– порядок відновлення управління об'єкта ЦЗ у разі його порушення;
– підсилення захищених ПУ додатковими засобами зв’язку;
– організація управління у разі виходу з ладу ЗПУ або втрати зв’язку;
– організація зв'язку з основними і ЗПУ органів управління вищого рівня, евакоорганами, підрозділами, силами ЦЗ і взаємодіючими ОУ.
2. Проведення рятувальних та інших невідкладних робіт
Передбачає визначення завдань аварійно-рятувальним службам та підрозділами сил ЦЗ ПУО щодо встановлення районів розташування, напрямків зосередження основних зусиль, черговості здійснення заходів.
3. Укриття найбільшої працюючої зміни у захисних спорудах цивільного захисту (ЗС ЦЗ), а також працюючої зміни чергового і лінійного персоналу, які забезпечують життєдіяльність категорованих міст
3.1. Мета та завдання планування укриття:
– планування укриття персоналу у ЗС ЦЗ проводиться з метою:
– розподілу в укриття ЗС ЦЗ найбільшої працюючої зміни;
– визначення додаткової потреби у ЗС ЦЗ;
– планування заходів щодо збільшення наявного фонду ЗС ЦЗ, які реалізуються завчасно та у загрозливий період.
3.2. Порядок планування укриття.
Заходи щодо укриття персоналу здійснюються відповідно до вимог розділу 3 ДБН В.1.2–4–2006 «Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони) (ІТЗ ЦЗ (ЦО))».
Планування укриття персоналу включає наступні заходи:
3.3. Уточнення показників існуючих ЗС ЦЗ на підставі облікових документів на споруди та актів перевірки їх стану.
3.4. Збір та уточнення необхідних вихідних даних для планування укриття, а саме:
– чисельність працівників і службовців найбільшої працюючої зміни (НПЗ);
– перелік структурних підрозділів розміщених на різних адміністративно-територіальних одиницях (АТО);
– розрахунок зон ураження для ПНО, у разі аварій на них;
– кількість та технічні характеристики наявних ЗС ЦЗ;
– споруди, які протягом 12 годин можуть бути пристосовані під ЗС ЦЗ;
– загальна кількість персоналу, яка підлягає укриттю;
– затверджені межі зон можливих руйнувань, затоплення тощо;
– дані щодо планування завчасної евакуації;
– дані щодо порядку впровадження режимів РХЗ з використанням засобів колективного захисту у разі РХ забруднення території.
3.5. Проведення розрахунку укриття персоналу ПУО у ЗС ЦЗ та визначення додаткової потреби у ЗС ЦЗ відповідно до чинних вимог.
3.6. Визначення обсягу заходів, які необхідно завчасно реалізувати для збільшення наявного фонду ЗС ЦЗ.
До цих заходів відноситься:
– будівництво ЗС, протирадіаційних укриттів (ПРУ) для НПЗ об’єктів;
– будівництво окремих ЗС ЦЗ та реалізація інших інженерно-технічних заходів (ІТЗ);
– підбір підвальних та інших заглиблених приміщень, які можливо протягом 12 годин привести в готовність як захисні споруди;
– здійснення необхідних підготовчих заходів на будівництво швидкоспоруджуваних сховищ та ПРУ;
– розрахунок матеріалів, техніки для будівництва, які забезпечать швидке будівництво ЗС із промисловим та спрощеним обладнанням;
– будівництво ПРУ, найпростіших укриттів;
– дообладнання підвальних та інших заглиблених приміщень послідовно під простіші та підсилені укриття.
3.7. Визначення обсягу заходів, які плануються до реалізації у період виникнення загрози НС або на особливий період.
До цих заходів відноситься:
– приховане приведення у готовність ЗС ЦЗ;
– приведення в готовність решти ЗС ЦЗ (протягом 12 годин);
– прискорене будівництво сховищ, яких не вистачає для НПЗ;
– будівництво швидкоспоруджуваних ПРУ;
– дообладнання підвальних та інших заглиблених приміщень;
– повсюдне будівництво найпростіших укриттів (перекритих щілин) для робітників і службовців НПЗ – протягом 24 годин.
3.8. Вимоги щодо документального оформлення планування укриття.
За результатами планування оформлюються:
– таблиця розрахунку укриття;
– пояснювальна записка;
– карта (схема) розміщення ЗС ЦЗ;
– план-графік заходів щодо посиленого захисту керівного складу, робочого персоналу підприємств у ЗС ЦЗ в особливий період.
3.9. Вимоги щодо порядку заповнення Таблиці розрахунку укриття.
Таблиця обов'язково повинна містити перелік усіх об'єктів, які відповідно до розділу 3 ДБН В.1.2-4-2006 «ІТЗ ЦЗ (ЦО)», повинні забезпечувати укриття персоналу ПУО у ЗС ЦЗ. Розрахунки укриття проводяться з урахуванням запланованих заходів щодо завчасної евакуації.