 |
|
Вимоги до складання оперативної частини ПЛАС для аварій на рівні «В»
Оперативна частина розроблюється для керівництва діями відповідних служб і підрозділів із метою запобігання розвитку аварії і розповсюдженню її на інші підприємства (об'єкти), рятуванню та виведенню людей із зони ураження й потенційно небезпечних зон.
При розробці оперативної частини слід визначити всіх учасників протиаварійних дій. Крім того, потрібно реально визначити їхні функції, ресурси, обов'язки й ступінь участі. До складу учасників протиаварійних дій повинні входити:
- органи Держгірпромнагляду і ДСНС;
- спеціальні формування: районна (об'єктова) пожежна частина, воєнізована газорятувальна служба та інші;
- міліція, медична (у т. ч. лікарні), транспортна служби та служба соціального забезпечення;
- органи з керівництва аварією та/або територіальні органи ДСНС;
- комунальні служби району (міста);
- керівництво підприємства;
- органи масової інформації і зв'язку;
- органи охорони здоров'я і навколишнього середовища.
При розробці оперативної частини потрібно:
- передбачити процедуру залучення населення до робіт щодо локалізації і ліквідації аварії;
- передбачити узгоджені дії виробничого персоналу, усіх залучених підрозділів і служб, а також населення;
- забезпечити спільні дії персоналу розташованих поруч підприємств (об'єктів) і органів місцевого самоврядування сусідніх районів.
Оперативна частина повинна містити:
- титульний лист;
- ситуаційний план із додатками;
- обов'язки ВК, виконавців і інших посадових осіб щодо локалізації аварії.
Ситуаційний план розроблюється для здійснення керівництва й координації дій персоналу підприємства (об'єкта), спецпідрозділів, формувань ДСНС, інших організацій, що залучаються для локалізації аварії, організації великомасштабних рятувальних робіт і евакуації людей з небезпечних зон.
На ситуаційному плані позначаються промислова площадка підприємства (об'єкта) на місцевості, а також житлові райони, населені пункти, інші підприємства й організації, що розташовані поруч із ним і на які може поширюватися дія уражальних чинників аварії. Розмір території, яка охоплюється ситуаційним планом, визначається масштабом зон ураження (зараження).
На ситуаційний план наносяться:
- зони можливого ураження за різними сценаріями розвитку аварій;
- чисельність людей у цих зонах і час досягнення їх уражальними чинниками аварії з урахуванням швидкості й напряму вітру, погодних умов, рельєфу місцевості;
- можливі шляхи евакуації населення і безпечні зони, сховища, укриття;
- місця розташування засобів протиаварійного захисту, джерел аварійного енерго- і водопостачання, а також наявність і місцезнаходження запасів засобів пожежегасіння: води, піноутворювача, вогненосного порошку, засобів захисту органів дихання;
- місця розташування аварійно-рятувальних підрозділів, пожежних частин і т. і., можливі місця їх розгортання і маневрування;
- місця скупчення небезпечних продуктів поза територією підприємства із зазначенням найменування й маси продукту.
До ситуаційного плану додаються:
- план підприємства (об'єкта);
- схема зв'язку, порядок оповіщення і взаємодії органів керівництва комісії з надзвичайних ситуацій з організаціями й формуваннями ДСНС, що залучаються при цьому, як у даному, так і в сусідніх регіонах (у разі потреби);
- відомості щодо наявності частин ДСНС, радіаційного й хімічного захисту, пожежних і газорятувальних частин, медичних служб, їх чисельності, оснащеності, часу розгортання;
- відомості щодо невоєнізованих формувань підприємства (об'єкта);
- відомості щодо наявності засобів гасіння пожежі й нейтралізації викидів на підприємстві (об'єкті) і в спецслужбах;
- заходи щодо евакуації і рятування людей із зазначенням переліку, місця розташування і порядку залучення захисних споруд, медичних служб і засобів, технічних і транспортних засобів, засобів індивідуального захисту людей, в т. ч. із зазначенням кількості технічних і інших засобів, які потрібні для цього;
- склад штабу (оперативної групи для ліквідації аварії) і порядок оповіщення його членів;
- порядок оповіщення робітників підприємства (об'єкта) і населення, що мешкає поблизу підприємства (об'єкта), про аварію;
- порядок постійної інформації щодо ходу розвитку аварії, ходу робіт із її локалізації (ліквідації), щодо належної поведінки й заходів безпеки на даний момент;
- порядок організації розвідки пожежі;
- порядок організації розвідки й спостереження осередку хімічного ураження, зони можливого зараження шкідливими речовинами;
- організація медичного забезпечення, життєзабезпечення евакуйованих у місцях їх збору;
- порядок проведення заходів щодо зниження запасу шкідливих речовин і безаварійної зупинки виробництва;
порядок взаємодій між спецпідрозділами і залученими організаціями.
План розвитку та удосконалення цивільного захисту
Заходи плануються по 7-ми основних напрямках:
1. Удосконалення роботи органів управління ЦЗ з попередження та виникнення НС:
– розробка науково–обгрунтованного прогнозу можливих НС;
– розробка та здійснення норм ІТЗ ЦЗ, організація безперервного спостереження за станом ПНО (створення локальних систем виявлення обстановки та попередження, створення додаткових ПРХС і РАГ у відповідності з наказом МНС від 6.08.02 № 186).
2. Захист працюючого персоналу та населення:
– будівництво та ремонт ЗС, в тому числі систем життєзабезпечення;
– поповнення запасів ЗІЗ та майна;
– розробка планів використання існуючих сил Державної служби медицини катастроф та відновлення резервів медичних засобів захисту і спеціального майна;
– створення евакоорганів, підготовка транспорту для забезпечення евакозаходів, підготовка зон і районів розміщення евакуйованих.
3. Організація життєзабезпечення населення в разі аварії, катастрофи, стихійного лиха:
– проведення розрахунків з організації безоплатного харчування, забезпечення товарами першої необхідності та надання фінансової допомоги;
– створення запасів матеріально–технічних засобів.
4. Забезпечення готовності сил ЦЗ до проведення РіНР
– створення та підтримання в готовності до дій угрупування сил ЦЗ;
– організація видів забезпечення дій сил ЦЗ та робіт.
5. Удосконалення систем управління, оповіщення та зв’язку
– підготовка запасних пунктів управлення;
– оснащення ПУ засобами та технікою зв’язку;
– організація обслуговування і ремонту.
6. Організація підготовки та перепідготовки керівного складу ЦЗ, особового складу формувань, персоналу
– планування комплектування курсів ЦЗ слухачами;
– організація підготовки особового складу формувань ЦЗ.
7. Удосконалення матеріальної бази та пропаганди ЦЗ.
Планом передбачаються:
– об’єм необхідних капіталовкладень;
– джерела фінансування;
– відповідальні виконавці;
– строки виконання;
– результати.
Навчання працівників діям у НС здійснюється згідно з Порядком здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях, затвердженого Постановою КМУ від 26.06.2013 № 444 та Порядком здійснення підготовки населення на підприємствах, в установах та організаціях до дій при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, затвердженим затвердженого наказом МНС України від 23.04.2001 року № 97 та зареєстрованого в Мін'юсті України 26.06.2001 за № 481/5672.
Організація навчання працюючого населення покладається на ДСНС, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування;
Навчально-методичне забезпечення навчання населення здійснюється ДСНС разом з МОН.
Навчання складається з:
– навчання безпосередньо на підприємствах, в установах та організаціях;
– навчання за межами підприємств, установ та організацій керівного складу і фахівців з питань цивільного захисту та пожежної безпеки;
– практичної підготовки під час проведення спеціальних об’єктових навчань і тренувань з питань цивільного захисту;
– самостійного вивчення інформації про дії в умовах НС.
Навчання працюючого населення здійснюється безпосередньо на підприємстві, в установі та організації згідно з програмами підготовки працівників до дій у надзвичайних ситуаціях, а також під час проведення спеціальних об’єктових навчань і тренувань з питань цивільного захисту.
Програми підготовки працівників до дій у надзвичайних ситуаціях розробляються і затверджуються підприємствами, установами, організаціями на підставі програм та організаційно-методичних вказівок з підготовки населення до дій у надзвичайних ситуаціях, що розробляються і затверджуються ДСНС, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
Програми навчання з питань пожежної безпеки погоджуються із ДСНС.
Програми підготовки працівників до дій у надзвичайних ситуаціях поділяються на:
– загальної підготовки працівників підприємств, установ та організацій;
– спеціальної підготовки працівників, що входять до складу спеціалізованих служб і формувань цивільного захисту;
– додаткової підготовки з техногенної безпеки працівників об’єктів підвищеної небезпеки;
– пожежно-технічного мінімуму для працівників, зайнятих на роботах з підвищеною пожежною небезпекою;
– прискореної підготовки працівників до дій в особливий період.
Підготовка працівників до дій у надзвичайних ситуаціях передбачає:
– за програмою загальної підготовки працівників підприємств, установ та організацій – вивчення інформації, що міститься у планах реагування на надзвичайні ситуації, про дії в умовах загрози і виникнення НС, а також оволодіння навичками надання першої допомоги потерпілим, користування засобами індивідуального і колективного захисту;
– за програмою спеціальної підготовки працівників, що входять до складу спеціалізованих служб і формувань цивільного захисту, – ознайомлення з обов’язками, навичками користування та матеріальною частиною техніки, приладів і табельного майна таких служб і формувань, засобами захисту, вивчення порядку приведення їх у готовність, проведення рятувальних та інших невідкладних робіт;
– за програмою додаткової підготовки з техногенної безпеки працівників об’єктів підвищеної небезпеки – поглиблення знань з питань техногенної безпеки, джерел небезпеки, що за певних обставин можуть спричинити виникнення НС на об’єкті підвищеної небезпеки, та небезпечних речовин, що виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються на його території;
– за програмою пожежно-технічного мінімуму для працівників, зайнятих на роботах з підвищеною пожежною небезпекою, – підвищення рівня загальних пожежно-технічних знань, вивчення правил пожежної безпеки з урахуванням особливостей виробництва, ознайомлення з протипожежними заходами та діями у разі виникнення пожежі, оволодіння навичками використання наявних засобів пожежогасіння;
– за програмою прискореної підготовки працівників до дій в особливий період – навчання способам захисту від наслідків НС, спричинених застосуванням засобів ураження в особливий період, що здійснюється підприємствами, установами та організаціями, які продовжують роботу у воєнний час, і розпочинається одночасно з уведенням в дію планів цивільного захисту на особливий період.
Навчання працівників на підприємстві, в установі та організації здійснюється шляхом:
– курсового навчання, що передбачає формування навчальних груп і здійснюється в навчальних класах або на об’єктах навчально-виробничої бази підприємства, установи та організації;
– індивідуального навчання, що передбачає вивчення теоретичного матеріалу самостійно та у формі консультацій з керівниками навчальних груп або іншими особами.
Навчальні групи комплектуються переважно з працівників, що входять до складу спеціалізованих служб і формувань цивільного захисту.
На підприємствах, в установах та організаціях із чисельністю працівників 50 і менше осіб навчання може здійснюватися шляхом проведення інструктажів за програмою загальної підготовки працівників, які проводяться особами з питань цивільного захисту, призначеними в межах штатної чисельності суб’єкта господарювання.
У разі прийняття на роботу особа за місцем роботи проходить інструктаж з питань ЦЗ, пожежної безпеки та дій у НС.
Особи, яких приймають на роботу, пов’язану з підвищеною пожежною небезпекою, повинні попередньо пройти спеціальне навчання (за програмою пожежно-технічного мінімуму). Працівники, зайняті на роботах з підвищеною пожежною небезпекою, проходять один раз на рік перевірку знань відповідних нормативних актів з пожежної безпеки, а посадові особи до початку виконання своїх обов’язків і періодично (один раз на три роки) – навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки.
Інструктаж та перевірка знань проводяться у порядку, визначеному підприємством, установою та організацією на основі вимог нормативно-правових актів у сфері ЦЗ.
З метою належної організації навчального процесу, забезпечення послідовності теоретичного і практичного навчання на підприємствах, в установах та організаціях розробляються і ведуться планувальні, облікові та звітні документи.
Для отримання працівниками відомостей про конкретні дії у НС на підприємстві, в установі та організації обладнується з урахуванням особливостей виробничої діяльності інформаційно-довідковий куточок з питань цивільного захисту, що є частиною приміщення загального користування, у якій тематично оформляються стенди, розміщуються схеми, навчальні посібники і зразки, передбачені програмами підготовки працівників до дій у надзвичайних ситуаціях.
Тематичне наповнення інформаційно-довідкового куточка визначається з урахуванням заходів, передбачених планом реагування на надзвичайні ситуації, та містить інформацію про наявні можливості та ресурси підприємства, установи, організації з протидії небезпечним факторам, що ймовірні для місця їх розташування.
Особи, що залучаються підприємствами, установами та організаціями (в тому числі на умовах договору) до проведення інструктажів, навчання і перевірки знань з питань цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, зобов’язані пройти спеціальну підготовку на територіальних курсах, у навчально-методичних центрах ЦЗ та БЖД відповідно до вимог типового положення про них.
Навчання керівного складу підприємств, установ та організацій і фахівців, діяльність яких пов’язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, здійснюється в установленому законодавством порядку.
Навчання посадових осіб підприємств, установ та організацій, які до початку виконання своїх обов’язків і періодично (один раз на три роки) зобов’язані проходити навчання з питань пожежної безпеки, здійснюється на територіальних курсах, у навчально-методичних центрах цивільного захисту та безпеки життєдіяльності або на інших підприємствах, в установах та організаціях, що мають затверджені програми навчання з питань пожежної безпеки.
Порядок затвердження таких програм, організації та контролю їх виконання визначається Міноборони.
Спеціальні об’єктові навчання і тренування з питань ЦЗ проводяться у порядку, затвердженому Міноборони.
Графіки проведення таких навчань і тренувань затверджуються щороку керівниками підприємств, установ та організацій і узгоджуються з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та територіальними органами ДСНС.
Навчання працюючого населення здійснюється у робочий час за рахунок коштів підприємств, установ та організацій.
Організація навчання дітей дошкільного віку, учнів та студентів здійснюється МОН згідно із затвердженими ним і погодженими з ДСНС навчальними програмами з вивчення заходів безпеки, способів захисту від впливу небезпечних факторів, викликаних надзвичайними ситуаціями, надання домедичної допомоги.
2.3 Практична підготовка та відпрацювання дій за планами реагування на надзвичайні ситуації, планами локалізації і ліквідації аварій (катастроф) під час підготовки та проведення спеціальних комплексних об'єктових навчань, тренувань
Комплексні об'єктові навчання та тренування являють собою завершальний етап з підготовки працівників підприємств, установ і організацій до вирішення завдань з ЦЗ, запобігання, реагування і ліквідації аварій на виробництві, захисту персоналу і населення від НС, які визначають загальну виучку і готовність керівництва, органів управління, формувань та працівників підприємств, установ і організацій до дій у надзвичайних ситуаціях.
Комплексні об'єктові навчання проводяться один раз на три роки тривалістю до двох діб на всіх об'єктах господарювання, що мають категорійність з ЦЗ, виробляють або використовують у виробництві радіаційно-, пожежо- і вибухонебезпечні речовини та сильнодійні отруйні речовини, на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності та підпорядкування, з чисельністю робітників та службовців 300 і більше осіб, у медичних лікувально-профілактичних установах з чисельністю 600 ліжок і більше. Керівником навчання є начальник цивільної оборони об'єкта.
Тактико-спеціальні навчання невоєнізованих пошуково-рятувальних формуваньпроводяться один раз на три роки під час проведення комплексних об'єктових навчань, тренувань тривалістю від 4 до 8 годин. Керівником тренування є відповідний начальник штабу, служби цивільної оборони або командир цього формування.
Комплексні об'єктові тренування проводяться один раз на три роки тривалістю до однієї доби на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності, з чисельністю працюючих до 300 осіб, у сільськогосподарських підприємствах незалежно від форм власності та від чисельності працюючих, у медичних лікувально-профілактичних установах з чисельністю до 600 ліжок, а також у закладах вищої освіти. У закладах професійно-технічної, середньої та дошкільної освіти тренування проводяться щороку під час Дня цивільної оборони та Тижня безпеки дитини. Керівником тренування є начальник цивільної оборони підприємства, установи, організації, навчального закладу. Тренування можуть проводитися у складі груп об'єктів за територіально-виробничим принципом під керівництвом начальника цивільної оборони управління, об'єднання та інших організацій за єдиним планом.
Штабні об'єктові тренування є формою практичної підготовки персоналу підприємств, установ і організацій, які за планами локалізації і ліквідації аварій (катастроф) входять до складуштабів з ліквідації надзвичайних ситуацій та очолюють об'єктові невоєнізовані формування й аварійно-рятувальні служби.У ході тренувань удосконалюється підготовка особового складу штабів за посадами, які вони займають,та відпрацьовуються питання злагодження штабів у цілому щодо забезпечення сталого управління діями у надзвичайних ситуаціях.
Тренування, крім років, коли на об'єктах проводяться комплексні об'єктові навчання і тренування, проводяться щороку. Керівником тренування є призначений керівником підприємства, установи, організації один з керівників об'єкта відповідно до затвердженого розподілу обов'язків.
Залежно від мети тренування та його масштабів для відпрацювання взаємодії за планами реагування на надзвичайні ситуації районної державної адміністрації, виконавчого органу міської ради за рішенням відповідного уповноваженого керівника з ліквідації НС до штабних об'єктових тренувань можуть залучатися оперативні групи міських, районних служб цивільної оборони, евакуаційні органи та керівний склад комунальних і громадських аварійно-рятувальних служб, які обслуговують об'єкт.
Положення про організацію та проведення комплексних об'єктових навчань, тренувань з питань захисту та дій у надзвичайних ситуаціях, тактико-спеціальних навчань з невоєнізованими пошуково-рятувальними формуваннями та штабних об'єктових тренувань затверджуються ДСНС.
За заявою керівника комплексного об'єктового навчання для надання методичної допомоги з питань підготовки навчання та здійснення під час його проведення посередницьких функцій при групі управління (штабі керівництва) навчанням рішенням начальника курсів цивільної оборони за підприємством, установою і організацією закріплюються працівники курсів.
Посадові особи, які плануються на призначення керівниками групи управління комплексним об'єктовим навчанням, тренуванням, проходять попередню підготовку на курсах з питань ЦЗ.