Здавалка
Главная | Обратная связь

Управління надзвичайними ситуаціями



Керівники об'єктів повинні передбачити управління надзвичайними ситуаціями. Для забезпечення безпеки людини в НС управління повинне включати здійснення 3-х стратегій:

– запобігання причин виникнення;

– запобігання самих НС;

– пом'якшення, максимальне ослаблення наслідків НС.

Стратегія запобігання причин виникнення НС передбачає недопущення таких дій чи процесів, які несуть загрозу населенню. Дана стратегія здійснюється або відмовою від будівництва небезпечних об'єктів, або знищенням чи перепрофілюванням виробництв – джерел підвищеної небезпеки.

Друга стратегія — запобігання самих НС – передбачає недопущення виходу небезпечного процесу з-під контролю шляхом використання надійних аварійних систем, сигналізації, автоматики й інших заходів з підвищення надійності і стійкості роботи підприємств, а також шляхом заходів превентивної евакуації тощо.

Третя стратегія — пом'якшення, максимальне ослаблення наслідків НС – передбачає орієнтацію на ослаблення, локалізацію наслідків НС. Ця стратегія має пріоритет у керуванні стихійними лихами і ситуаціями «комбінованого» типу.

У практиці управління найбільший ефект дає спільне використання всіх трьох стратегій, особливо при промислових аваріях. У НС, викликаних стихійними лихами, пріоритет надається другій і третій стратегіям. Для реалізації кожної зі стратегій управління необхідно розробляти і приймати комплекс превентивних та оперативних заходів.

Превентивні заходи:

– аналіз і встановлення зовнішніх та внутрішніх причин, які ведуть до НС;

– прогнозування осередків ураження, втрат і збитків на підприємстві;

– заходи з підвищення стійкості;

– обґрунтування сил і засобів для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт;

– навчання формувань і робітників діям у НС;

– підготовка надійного командного пункту управління.

Оперативні заходи:

– оповіщення про НС;

– проведення всіх видів розвідки й оцінка обстановки;

– проведення екстрених захисних заходів (укриття в ЗС, евакуація, використання ЗІЗ);

– використання сил постійної готовності для локалізації НС;

– надання першої медичної допомоги;

– нарощування сил і засобів за рахунок залучення формувань підвищеної готовності;

– забезпечення життєдіяльності потерпілих;

– введення аварійно-відновлювальних робіт.

При виникненні НС організовується надзвичайне управління, яке складається з чотирьох стадій ліквідації її наслідків.

1. Стадія вжиття екстрених заходів. Мета – задіяти механізм надзвичайного управління і вчасно зреагувати на НС. Основні завдання початкової стадії: встановлення факту НС, попередня оцінка обстановки в зоні лиха і масштабів наслідків, мобілізація і визначення оперативних завдань органам надзвичайного управління, віддача розпоряджень на залучення мобільних сил пожежної охорони, швидкої медичної допомоги, охорони громадського порядку й інших служб для допомоги потерпілим, сприяння місцевим органам влади в організації рятувальних робіт і локалізації зони НС власними силами; інформування населення та вищестоящих органів управління про НС і вжиті заходи. Тривалість початкової стадії – 1-10 годин.

2. Стадія оволодіння ситуацією й організації механізму надзвичайного управління у зоні НС. Завдання: детально оцінити обстановку, терміново прийняти обґрунтоване рішення й уточнити план ліквідації наслідків НС; розрахувати необхідні сили і засоби, ресурси для всього комплексу робіт у зоні лиха, організувати чітку взаємодію всіх залучених сил і аварійних служб. Тривалість 2-ї стадії – від кількох годин до кількох діб.

3. Основна і визначальна стадія. Мета – перебороти надзвичайний характер ситуації: відновити безпеку населення в зоні НС, ліквідувати загрозу життю і здоров'ю всім потерпілим, створити мінімально необхідні умови для життєдіяльності населення, що залишилося. Завдання: розгортання в найкоротший термін рятувальних робіт на всіх постраждалих об'єктах зони НС, надання допомоги потерпілим для захисту їхнього життя, здоров'я і підтримка життєздатності в екстремальних умовах; евакуація потерпілих із зони НС та їх життєзабезпечення; термінове проведення аварійно-відновлювальних робіт на системах водо-, тепло-, газо-, електропостачання і зв'язку в зоні НС. Тривалість – кілька діб – кілька тижнів.

4. Стадія відновлення, тобто економічна, соціальна, культурна й екологічна реабілітація зони НС. Органи надзвичайного управління вичерпали свою роль і передають функції постійної дії місцевим органам управління. Розробляється спеціальна програма з черговістю комплексу заходів для реабілітації зони НС.

Плануюча документація з питань цивільного захисту

В залежності від призначення та направленості всі плануючі документи з питань ЦЗ можна об’єднати в 3 основні групи:

1. Документи щодо створення та розвитку системи ЦЗ:

– наказ начальника цивільного захисту об’єкта про організацію ЦЗ;

– план розвитку та удосконалення системи ЦЗ об’єкта.

2. Документи щодо планування дій органів управління (ОУ) і сил ЦЗ:

– план ЦЗ підприємств, установ, організацій на особливий період (Наказ МНС від 16. 07. 09 р. № 494 (06.09.08 №721/дск)).

– план дій ОУ сил ЦЗ з попередження і ліквідації НС;

– план реагування на загрозу виникнення НС конкретного виду;

– план захисту виробничого персоналу ХНО та населення, яке потрапляє в зону зараження небезпечними хімічними речовинами;

– план локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій (Наказ Держнаглядохоронпраці від 17. 06. 99 р. № 112 (ДНАОП 0.00-4.33-99)).

3. Документи планування підготовки з ЦЗ:

– наказ начальника ЦЗ об’єкта за підсумками минулого року та завдання на новий навчальний рік з відповідними додатками.

План цивільного захисту

Вихідні дані для розробки плану:

– нормативно–правові документи;

– рішення та вказівки вищого керівного органу;

– характеристика об’єкту (території, споруд, будівель, в тому числі захисних);

– результати оцінки ризиків виникнення НС того чи іншого характеру, включаючи загрозу терористичних актів і можливі наслідки НС для об’єкту;

– відомості про сили і засоби, які можуть залучатися до проведення робіт з попередження НС та її ліквідації.

План розробляється текстуально з додатками у вигляді таблиць, схем, розрахунків. Роботу з розробки Планів ЦЗ організовує голова комісії з НС під керівництвом начальника ЦЗ. До розробки документів плану ЦЗ залучаються керівний склад та фахівці об’єкту.

Розроблений план об’єкту підписується начальником штабу ЦЗ, узгоджується з начальником відділу з питань НС та ЦЗН району (міста) і затверджується начальником ЦЗ об’єкту.

План ЦЗ розробляється у три етапи.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.