 |
|
Вимоги щодо порядку оформлення Пояснювальної записки.
Вона оформлюється у довільному вигляді. У її змісті обов'язково відображаються наступні заходи:
– зміст і порядок виконання організаційних та ІТЗ, які реалізуються завчасно для збільшення наявного фонду ЗС ЦЗ;
– укриття НПЗ у ЗС та в приміщеннях, які пристосовані для укриття;
– укриття особового складу ПУО у ПУ, ЗС і ПРУ;
– зміст і порядок виконання організаційних та ІТЗ, які плануються до реалізації у період загрози виникнення НС або на особливий період.
3.10. Розроблення схеми розміщення ЗС ЦЗ на території об'єкту.
Схема розробляється для оптимального розміщення ЗС ЦЗ на території об'єкту, з метою своєчасного укриття персоналу і виключення можливості розташування їх у зонах можливого ураження. Схема розробляється на етапі проектування ПУО, а також при плануванні укриття персоналу.
Схема розміщення ЗС ЦЗ повинна містити:
– існуючі ЗС ЦЗ, із зазначенням кількості працівників, які передбачаються укривати від кожної будівлі;
– кількість НПЗ підприємства;
– будівлі, у яких розміщені НПЗ, із зазначенням поверховості;
– маршрути руху з елементами інфраструктури, що перешкоджають проходу від будівель до ЗС ЦЗ;
– місця майбутнього будівництва швидкоспоруджуваних ЗС ЦЗ, розміщення інших приміщень, що пристосовуються для захисту;
– радіуси збору працівників НПЗ для їх укриття в ЗС ЦЗ та інше.
При потребі схема може доповнюватися пояснювальною запискою.
Розроблення Плану-графіка заходів з нарощування захисту персоналу у ЗС ЦЗ в особливий період.
План – графік виконується у вигляді таблиці довільної форми. Він повинен обов'язково містити зміст заходів, часовий інтервал їх виконання, виконавців та перелік структур, які залучаються до реалізації цих заходів. Заходи групуються за ступенями готовності.
4. Організація і здійснення заходів РХБ захисту.
Передбачається:
– порядок забезпечення персоналу підприємств ЗІЗ та медичними засобами захисту;
– виготовлення найпростіших засобів індивідуального захисту;
– порядок видачі приладів радіаційного і хімічного контролю;
– порядок зменшення обсягу запасів НХР на підприємствах;
– запровадження режимів РЗ в умовах радіоактивного забруднення;
– визначення складу сил, засобів і порядку проведення санітарної обробки персоналу та СО одягу, майна і техніки.
Хімічне забезпечення організовується з метою максимального зниження втрат, виконання покладених завдань в умовах РХЗ.
Хімічне забезпечення включає:
– радіаційну, хімічну і бактеріологічну розвідку;
– своєчасне й уміле використання ЗІЗ і засобів колективного захисту;
– дозиметричний і хімічний контроль;
– санітарну обробку особового складу.
5. Планування медичного забезпечення
– надання медичної допомоги і лікування хворих;
– евакуація їх до медичних закладів;
– утворення медичних невоєнізованих формувань;
– порядок здійснення заходів щодо санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення персоналу на підприємствах;
– здійснення інших медичних профілактичних заходів.
Планування заходів щодо медичного забезпечення залежно від його рівня має бути оформлено у вигляді окремого розділу загального Плану.
Структурно розділ медичного забезпечення складається з:
– текстової частини;
– графічної частини та додатків.
6. Проведення евакуації.
Визначаються основні положення та показники плану організації і проведення евакуації підприємств у разі загрози і виникнення НС.
6.1. Час на розгортання і підготовку евакуаційних органів усіх рівнів до роботи не повинен перевищувати 4-х годин.
6.2. План евакуації складається з пояснювальної записки (текстова частина) та карти або схеми (графічна частина).
У пояснювальній записці зазначаються:
– оцінка обстановки та висновки з оцінки обстановки;
– порядок і терміни оповіщення про початок евакуації;
– кількість працівників, які підлягають евакуації;
– склад евакуаційних органів і терміни приведення їх у готовність;
– порядок вивезення (виведення) працівників із підприємства;
– райони (пункти) розміщення евакуйованих працівників;
– пункти посадки та висадки на транспортні засоби;
– заходи щодо організації приймання, захисту та життєзабезпечення евакуйованих працівників у безпечному районі та інше.
На карті (схемі) позначаються:
– райони розміщення евакоорганів, пункти посадки (висадки);
– схема оповіщення, організація зв'язку і управління;
– розміщення евакуйованих по об'єктах у безпечному районі.
7. Організаційні та інженерно-технічні заходи щодо забезпечення сталої роботи ПУО
– здійснення заходів для зменшення обсягу втрат і руйнувань, захисту унікального обладнання, матеріальних цінностей і технічної документації у разі застосування засобів ураження;
– здійснення заходів для забезпечення сталої роботи в умовах особливого періоду всіх інженерних комунікацій;
– визначення порядку переведення систем енерго-, газо-, тепло-, водопостачання з режиму функціонування у мирний час у режим функціонування в умовах особливого періоду;
– зменшення обсягу запасів НХР, вибухо-, пожежонебезпечних речовин і матеріалів;
– визначення порядку підготовки підприємств до їх безаварійної зупинки;
– визначення порядку проведення додаткових заходів відповідно до галузевих інструкцій.
8. Забезпечення дій органів управління та підрозділів цивільного захисту
Забезпечення дій органів управління та підрозділів ЦЗ на підприємстві планується за наступними видами:
– транспортне забезпечення;
– протипожежне забезпечення;
– хімічне забезпечення;
– матеріально-технічне забезпечення;
– інженерне забезпечення.
Відповідно до виду забезпечення визначаються склад сил і засобів, порядок і строки їх розгортання, а також порядок здійснення заходів за призначенням, організація взаємодії.
9. Охорона громадського порядку (комендантська служба)
– визначення складу сил та засобів, порядок і строки їх розгортання для здійснення охорони підприємств;
– визначення завдань та черговість їх здійснення.
Додатки до плану цз підприємства на особливий період.
ДОДАТОК 1. Обстановка, яка може скластися на підприємстві та прилеглій території на особливий період.
На плані (схемі), крім загальних даних, відображуються:
– об’єкти, які використовують у своєму виробничому процесі хімічно-, вибухо- та пожежо- небезпечні речовини, їх характеристики, якщо підприємство знаходиться в зонах можливого ураження цих об'єктів;
– зони (райони) можливого радіоактивного, хімічного забруднення, катастрофічного затоплення, руйнувань і масових пожеж, які виникнуть унаслідок дій супротивника і можуть завдати підприємству негативного впливу;
– місця (ділянки) аварій на комунально-енергетичних мережах на території підприємства;
– захисні споруди для укриття робочого персоналу та їх місткість.
Підписується керівником підприємства – начальником ЦЗ.
ДОДАТОК 2. Календарний план проведення основних заходів ЦЗ.
Розробляється графічно та передбачає послідовність і обсяг заходів цивільного захисту, що виконуються при приведенні у вищі ступені готовності і об'єкта з питань цивільного захисту. Підписується керівником підприємства.
ДОДАТОК 3. Список оповіщення та інформування керівного складу та працівників ПУО. Підписується посадовою особою, відповідальною за питання зв’язку, оповіщення та інформування ПУО.
ДОДАТОК 4. План приведення сховища (ПРУ) (інв. № __ ) у готовність до прийому людей, яких необхідно укрити. Підписується керівником підприємства.
ДОДАТОК 5. План-графік виконання заходів щодо підвищення стійкості роботи підприємства. Підписується посадовою особою, відповідальною за питання інженерного захисту підприємства.
ДОДАТОК 6. Розрахунок забезпечення і порядок видачі ЗІЗ, приладів РХР і ДК. Підписується посадовою особою, відповідальною за питання РХЗ підприємства.
Додатки до планів цивільного захисту розробляються відповідно до встановлених зразків, що додаються.
План дій органів управління та сил щодо запобігання та реагування на НС техногенного і природного характеру
Текстова частина плану
РОЗДІЛ І. Загальні положення:
– статус Плану (у відповідності з якими керівними документами та нормативними розроблений план);
– порядок координації та взаємодії з організаціями і установами центрального и відомчого підпорядкування, в компетенції яких знаходяться питання ЦЗ, а також виконання завдань з ліквідації НС;
– підстави для введення Плану в дію повністю або частково;
– основні завдання ОУ і сил ЦО з попередження та ліквідації НС.
РОЗДІЛ II. Висновки з оцінки техногенно-екологічної обстановки:
– загальна характеристика об’єкту (території, промислового комплексу, інфраструктури и т.п.);
– характеристика можливих НС;
– можливі наслідки НС та їх масштаби.
РОЗДІЛ III. Приведення в готовність та організація роботи ОУ в НС:
– порядок надання доповідей про загрозу та виникнення НС від чергових служб черговому територіального відділу з питань НС;
– дії чергового після отримання інформації про загрозу або виникнення НС:
а) інформування керівництва, груп оперативного реагування, чергових служб МВС, охорони здоров’я, СБУ, військових частин;
б) оповіщення формувань ЦЗ, персоналу та населення;
в) порядок і форма донесень;
– дії начальника ЦЗ після отримання інформації про загрозу чи виникнення НС:
а) видача вказівок черговому про збір керівного складу і оповіщення населення;
б) заслуховування НШ, начальників служб про обстановку;
в) видача розпорядження на проведення РіНР;
г) доповідь начальнику ЦЗ вищої інстанції про обстановку, прийнятих рішеннях та заходах;
д) практичне керівництво проведенням робіт по ліквідації НС та ходом евакуації в разі її проведення;
– Дії начальника штабу ЦЗ при отриманні доповіді про загрозу або виникнення.
РОЗДІЛ IV. Сили ЦЗ, які залучаються до проведення аварійно–рятувальних, пошукових та відновлювальних робіт.
В розділі вказуються сили: – спеціалізовані формування і невоєнізовані формування, на якій базі формуються, номера телефонів, чисельність особового складу, техніки, строки готовності.
РОЗДІЛ V. Організація забезпечення заходів і дій ЦЗ.
Визначається порядок організації забезпечення заходів ЦЗ при проведенні робіт та на кого покладається виконання за наступ ними видами: розвідка, транспортне забезпечення, інженерне забезпечення, радіаційне, хімічне, медичне, матеріально–технічне, протипожежне забезпечення, зв’язок, охорона громадського порядку.
РОЗДІЛ VI. Організація управління, оповіщення та зв’язку:
– відомості про місця розміщення відповідних ПУ ЦЗ;
– відпрацьовуються питання забезпечення управління, зв’язку і оповіщення при загрозі виникнення НС та про хід її ліквідації.
Додатки до плану
ДОДАТОК 1. Календарний план основних заходів ЦЗ при загрозі та виникненні НС, на кожну можливу НС (найменування заходів, відповідальний виконавець, строки виконання).
Складається з 2–х розділів:
а) при загрозі НС;
б) після виникнення НС.
ДОДАТОК 2. Схема (план) можливої обстановки (на кожну можливу НС).
ДОДАТОК 3. Порядок (схема) оповіщення керівного складу, чергових, формувань ЦЗ і населення про загрозу чи виникнення НС в робочий час.
ДОДАТОК 4. Розрахунок (звідна відомість) сил та засобів ЦЗ, які залучаються для виконання попереджувальних заходів та ліквідації НС (найменування структурних підрозділів, формувань; кількість формувань, чисельність, забезпеченість технікою та майном).
ДОДАТОК 5. План приведення у готовність формувань ЦЗ (найменування формувань, порядок оповіщення, місце та час збору, місце і строки видачі майна і МТЗ, порядок перевірки готовності).
ДОДАТОК 6. Розрахунки за видами забезпечення
– розрахунок укриття персоналу об’єкту (кількість, яка підлягає укриттю в кожному структурному підрозділі, номера закріплених за підрозділом сховищ та укриттів, строки готовності ЗС ЦЗ);
– розрахунок забезпечення ЗІЗ та засобами медичного захисту;
– розрахунок проводиться окремо для особового складу формувань та виробничого персоналу за видами засобів. Вказується наявність засобів та необхідна кількість, місце розгортання пункту видачі ЗІС та час видачі. (Пункти видачі із розрахунку 1 пункт на 1800 – 2000 чол).
ДОДАТОК 7. Розрахунок проведення евакуації
– кількість, яка підлягає евакуації в кожному підрозділі;
– порядок реєстрації на евакуацію;
– час прибуття транспорту та інше.
ДОДАТОК 8. Схема управлення, оповіщення і зв’язку при загрозі і виникненні НС.
ПУ об’єкта, вищестоящого ОУ і взаємодіючих органів; засоби оповіщення, що використовуються на об’єкті (в повсякденній готовності – чорним кольором, при загрозі чи виникненні НС – червоним ).
План реагування на надзвичайну ситуацію конкретного виду
План реагування на НС конкретного виду розробляється на НС державного, регіонального, місцевого рівня.
На кожну можливу НС розробляється окремий «План». (Розробка цих планів проводиться на основі аналізу та оцінки ризиків виникнення НС).
Структура плану.
План включає 10 розділів:
РОЗДІЛ I. Загальні положення.
Призначення плану: організація комплексу організаційних та практичних заходів щодо проведення аварійно–рятувальних робіт з ліквідації наслідків НС техногенного та природного характеру;
Мета плану:
а) визначення органів управління, сил та засобів, які залучаються до реагування на НС та порядок їх розгортання;
б) забезпечення своєчасної допомоги потерпілому населенню.
РОЗДІЛ II. Планування реагування на НС:
– визначення джерел виникнення НС та їх впливу на навколишнє середовище;
– розрахунок можливих руйнувань, катастрофічного затоплення, осередків пожеж, зон зараження;
– розрахунок можливих втрат населення, сил та засобів;
– визначення характеру та об’ємів аварійно-рятувальних та невідкладних робіт, розрахунок необхідних сил та засобів.
РОЗДІЛ III. Порядок представлення інформації в режимах підвищеної готовності і НС:
– порядок проходження інформації в НС від об’єкту до оперативно-чергових служб ОУ та строки її представлення;
– порядок оповіщення населення про загрозу виникнення НС, оперативно-черговими службами територіальних підсистем;
– порядок оповіщення населення населених пунктів, де немає постійного чергування оперативно чергових служб.
РОЗДІЛ IV. Приведення органів управлення, сил та засобів в режим підвищеної готовності та режим НС:
– підстави для переводу ОУ і сил в режим підвищеної готовності.
РОЗДІЛ IV. Приведення органів управлення, сил та засобів в режим підвищеної готовності та режим НС:
– підстави для переводу ОУ і сил в режим підвищеної готовності.
РОЗДІЛ V. Дії ОУ та сил, які залучаються до реагування на НС:
– дії оперативно-чергових служб;
– дії органів управлення;
– розгортання сил реагування, оперативних груп, інших органів вико–навчої влади та об’єктових. Строки приведення їх в готовність.
РОЗДІЛ VI. Організація управлення реагуванням на НС:
– створення штабу з ліквідації НС та призначення уповноваженого з ліквідації наслідків НС;
– формування складу штабу та визначення строків його готовності та місця розгортання;
– створення оперативних груп відомчих та територіальних органів влади та органів місцевого самоврядування, визначення строків їх формування та завдання.
РОЗДІЛ VII. Створення угрупування сил та засобів для реагування на НС:
– склад 1–го ешелону сил, строки готовності сил 1–го ешелону;
– склад 2–го ешелону сил, строки готовності сил 2–го ешелону;
– склад 3–го ешелону сил;
– порядок залучення сил та засобів ЗСУ та інших військових формувань.
РОЗДІЛ VIII. Організація взаємодії в режимі підвищеної готовності та в режимі НС. Порядок взаємодії територіальних оперативних груп:
– з оперативними групами відомчих органів влади;
– з комісіями з питань ТЕБ та НС суміжних районів;
– з органами управління служб ЦЗ;
– розробка планів взаємодії.
РОЗДІЛ IX. Організація основних видів забезпечення під час дій в зоні НС:
– аналітично-прогнозне, інженерне, матеріально-технічне, транспортне, радіаційне, хімічне, медичне, інформаційне, паливно-енергетичне, медико-санітарне, протипожежне забезпечення, першочергове життєзабезпечення, ОГП.
РОЗДІЛ X. Забезпечення безпеки при діях в режимі НС.
Окремим рішенням комісії з ліквідації наслідків НС плануються:
– заходи з безпеки органів управління та сил;
– заходи з безпеки потерпілих, зберігання майна;
– заходи з безпеки баз зберігання вантажів для ліквідації НС;
– проведення термінових заходів із захисту населення і його евакуації (відселення) з небезпечних зон;
– межі зони НС встановлює комісія (штаб) з ліквідації НС.
2.2.5 Особливості планування на хімічно-небезпечних об’єктах (ХНО)
План розробляється на всіх ХНО.
До розробки плану залучаються штаб ЦЗ об’єкту, головні спеціалісти, посадовці , відповідальні за охорону праці та безпеку. План узгоджується з територіальним органом ДСНС і начальниками територіальних служб (охорони громадського порядку, протипожежної, медичної та іншими). Затверджується план начальником ЦЗ об’єкту.
Включає текстуальну частину, яка складається з двох розділів.
РОЗДІЛ I. Організаційні заходи.
1. Характеристика об’єкту, його структурних підрозділів, а також отруйних хімічних речовин, які використовуються у виробництві або зберігаються.
2. Результати оцінки можливої обстановки в разі виникнення аварії.
3. Порядок організації контролю хімічної обстановки в режимі повсякденної діяльності, при загрозі та виникненні аварії та порядок підтримання сил та засобів хімічної розвідки і контролю в постійній готовності.
4. Порядок оповіщення диспетчером персоналу об’єкту, підприємств, організацій та установ і населення, яке знаходиться в зоні можливого хімічного зараження.
5. Порядок укриття персоналу в ЗС, а також заходи з підтримання ЗС ЦЗ в готовності до прийому персоналу, що укривається.
6. Порядок евакуації персоналу і населення (при необхідності).
7. Порядок оснащення, підготовки та використання спеціалізованих аварійно-рятувальних і інших формувань при ліквідації аварії.
8. Порядок оточення осередку ураження, порядок надання медичної допомоги, сили та засоби, які залучаються до виконання цих завдань.
9. Розрахунок сил та засобів, організація управління силами та засобами об’єкту при ліквідації аварії та її наслідків, а також порядок використання формувань, які прибувають для надання допомоги у ліквідації наслідків.
10. Порядок надання донесень про аварію та хід її ліквідації.
11. Організація забезпечення персоналу об’єкту і формувань ЦЗ ЗІЗ, порядок і строки їх накопичення та зберігання (не працююче населення, яке проживає в прогнозованих зонах хімічного зараження, забезпечується за рахунок місцевих бюджетів).
12. Організація матеріально–технічного, транспортного та інших видів забезпечення дій сил ЦЗ при ліквідації аварії.
РОЗДІЛ II. Інженерно-технічні заходи.
1. Використання пристроїв, які попереджують можливість виникнення аварії та витік НХР в разі аварії (автоматичні відсікаючі пристрої, системи локалізації аварії).
2. Забезпечення надійності зберігання НХР та створення умов для виконання робіт з ліквідації аварії:
– розосереджене розміщення та облаштування резервних ємностей;
– розміщення під ємностями аварійних резервуарів;
– облаштунок направлених стоків, піддонів, обваловок.
3. Зниження об’єму технологічних ємностей та запасів НХР безпосередньо на об’єктах.
4. Створення локальних систем виявлення аварійних ситуацій та оповіщення.
5. Забезпечення високої надійності енерго- водо- забезпечення, облаштування систем безаварійної зупинки виробництва в разі раптового припинення подачі енергії і води.
6. Створення санітарно-захисних зон навколо ХНО: ширина зони залежить від ступеню хімічної небезпеки об’єкту та досягає 1000 м для об’єктів 1 ступеню хімічної небезпеки.
Додатки до плану
1. Паспорт на хімічно небезпечний об’єкт.
2. Схема (план) території об’єкту, прилеглої території, яка може опинитися в зоні можливого хімічного зараження.
3. Інструкція по діях диспетчера хімічно небезпечного об’єкту.
4. Плани ліквідації аварії (НС).
План ліквідації аварійних ситуацій та порядок його розробки
Загальні відомості про План локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій
Локалізація і ліквідація аварійних ситуацій здійснюється відповідно до Плану локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій (далі – ПЛАС).
Метою ПЛАС є планування дій (взаємодії) персоналу підприємства, спецпідрозділів, населення, центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо локалізації і ліквідації аварій та пом'якшення їх наслідків.
Перелік виробництв (цехів, відділень, виробничих дільниць) і окремих об'єктів, для яких розроблюється ПЛАС, визначається і затверджується власником (керівником) підприємства за узгодженням із територіальними управліннями Держгірпромнагляду й з територіальними органами ДСНС України.
Аварії в залежності від їх масштабу можуть бути трьох рівнів: А, Б і В.
На рівні «А» аварія характеризується розвитком аварії в межах одного виробництва (цеху, відділення, виробничої дільниці), яке є структурним підрозділом підприємства.
На рівні «Б» аварія характеризується переходом за межі структурного підрозділу і розвитком її в межах підприємства.
На рівні «В» аварія характеризується розвитком і переходом за межі території підприємства, можливістю впливу уражальних чинників аварії на населення розташованих поблизу населених районів та інші підприємства (об'єкти), а також на довкілля.
ПЛАС повинен охоплювати всі рівні розвитку аварії, які встановлені в процесі аналізу небезпек.
Дозволяється не включати в оперативну частину ПЛАС дії персоналу під час аварійних ситуацій, які регламентуються проектно-технологічною документацією (технологічний регламент, інструкція з експлуатації, інші). У такому випадку в ПЛАС повинні бути посилання на документи, в яких ці дії регламентовані.
ПЛАС розробляється з урахуванням усіх станів підприємства (об'єкта): пуск, робота, зупинка і ремонт.
ПЛАС повинен бути узгоджений з територіальними управліннями Держгірпромнагляду та з територіальними органами ДСНС, територіальними установами державної санепідслужби та, при потребі, з органами місцевого самоврядування.
Відмова в узгодженні має бути мотивованою і надаватись у письмовому вигляді.
ПЛАС затверджується власником (керівником) підприємства.
Оперативна частина ПЛАС для аварій рівня «В» затверджується органами місцевого самоврядування.
Обов'язки щодо розробки і впровадження ПЛАС та відповідальність за його якість покладаються на власника (керівника) підприємства (об'єкта).
Розробка ПЛАС може виконуватися власником самостійно або із залученням спеціалізованих організацій, за умови, що вони мають дозвіл на виконання такої роботи, отриманий в установленому порядку.
Територіальні управління Держгірпромнагляду й територіальні органи ДСНС контролюють розробку та впровадження ПЛАС на підприємстві (об'єкті).
ПЛАС ґрунтується:
- на прогнозуванні сценаріїв виникнення аварій;
- на постадійному аналізі сценаріїв розвитку аварій і масштабів їх наслідків;
- на оцінці достатності існуючих заходів, які перешкоджають виникненню і розвитку аварії, а також технічних засобів локалізації аварій;
- на аналізі дій виробничого персоналу та спеціальних підрозділів щодо локалізації аварійних ситуацій (аварій) на відповідних стадіях їх розвитку.
При розробці ПЛАС потрібно враховувати реальні можливості і ресурси підприємства, накопичений персоналом підприємства і спецпідрозділів досвід дій під час аварійних ситуацій та аварій, для забезпечення уяви щодо потрібних додаткових навичок та ресурсів.
Посадові особи, на яких ДНАОП 0.00-4.33-99 та іншими діючими нормативно-правовими актами покладаються обов'язки щодо розробки та впровадження ПЛАС, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
ПЛАС повинен містити:
- титульний лист;
- аналітичну частину, в якій міститься аналіз небезпек, можливих аварій та їхніх наслідків;
- оперативну частину, яка регламентує порядок взаємодії та дій персоналу, спецпідрозділів і населення (при потребі) в умовах аварії. Зміст оперативної частини змінюється залежно від рівня аварії, на який вона поширюється;
- додатки, які складаються з документів.
Для забезпечення ефективної боротьби з аварією на всіх рівнях її розвитку наказом створюється штаб, функціями якого є:
– збір і реєстрація інформації про хід розвитку аварії та вжиті заходи щодо боротьби з нею;
– поточна оцінка інформації і прийняття рішень щодо оперативних дій в зоні аварії та поза її межами;
– координація дій персоналу підприємства і всіх залучених підрозділів і служб, які беруть участь у ліквідації аварії.
Загальне керівництво роботою штабу здійснює відповідальний керівник робіт щодо локалізації та ліквідації аварій (далі - ВК).
В ПЛАС повинно бути визначене місце розташування штабу, в т. ч. резервне.
В ПЛАС повинні бути визначені посадові особи, які виконують функції ВК.
До ПЛАС мають бути додані
- копії наказу по підприємству (об'єкту) про призначення посадової особи (осіб), які виконують функції ВК при аваріях на рівнях «А» і «Б», та
- рішення органів місцевого самоврядування про призначення посадової особи (осіб), які виконують функції ВК при аваріях на рівні «В».
ПЛАС має бути пронумерований, зброшурований, затверджений і узгоджений відповідними організаціями, а також скріплений печатками підприємств і організацій, які узгодили його.
ПЛАС у повному обсязі повинен знаходитись:
- у керівника й диспетчера підприємства (об'єкта),
- в територіальному управлінні Держгірпромнагляду.
- у територіальному органі ДСНС.
Витяги з ПЛАС у обсязі, який є достатнім для якісного виконання відповідних дій, мають знаходитись
- у керівників (начальників) виробництв (цехів, відділень, виробничих дільниць),
- на пункті зв'язку районної (об'єктової) пожежної частини,
- начальника (інструктора) воєнізованої газорятувальної служби,
- а також на робочих місцях.
Терміни приведення у відповідність із ДНАОП 0.00-4.33-99 тих виробництв, які проектуються, реконструюються, розпочаті будівництвом і діють, визначаються власником (керівником) підприємства за узгодженням з територіальним управлінням Держгірпромнагляду й територіальним органом ДСНС.
ПЛАС належить переглядати через кожні 5 років.
Позачерговий перегляд ПЛАС здійснюється
- за розпорядженням (приписом) органів Держгірпромнагляду, а також
- при змінах у технології, апаратурному оформленні, метрологічному забезпеченні технологічних процесів,
- змінах в організації виробництва,
- за наявності даних про аварії на аналогічних підприємствах (об'єктах).
У таких випадках, у залежності від конкретних обставин, ПЛАС переглядається повністю або до нього вносяться зміни і доповнення. В останньому випадку узгодженню і затвердженню підлягають тільки ці зміни і доповнення.
Терміни позачергового перегляду узгоджуються з територіальним управлінням Держгірпромнагляду.
ПЛАС має переглядатися і коректуватися з урахуванням змін житлового будівництва й розвитку в даному районі, вдосконалення дій під час аварій і досвіду, накопиченого під час тренувань та перевірок.
Після аварії слід переглядати, а при потребі вносити зміни в ПЛАС на основі одержаного досвіду.
З метою наступної оцінки і коректування ПЛАС, накопичення та вивчення досвіду, потрібно проводити аналіз дій і рішень, які були прийняті під час аварії.