 |
|
Аргументація як засіб переконання. Види аргументів.
Аргументація-спосіб переконання за допомогою значущих логічних доказів.
Аргумент-словесне оформлення положення,яке має доказову силу для тих,кому воно адресоване.
Аргументи поділяються на:сильні,слабкі,непереконливі.
Сильні аргументи-точно встановлені факти й судження,що випливають з них;документи,які мають чинність на момент сп-ня;висновки експертів;цитати із достовірних джерел;експериментально-перевірені дані;показання свідків та очевидців подій;статистичні дані.,,,,Такі документи не викликають критики,їх вжало спростувати і неможливо знехтувати.
Слабкі аргументи-доведення версії чи узагальнення,зроблені на основі здогадів,пропозицій чи здогадів;Доведення,які ґрунтуються на основі власних вражень,бажань тощо.;Виступи,які ґрунтуються на основі 2 чи кількох факторів,зв'язок яких неможливий без третього.,,,,,,,Такі аргументи викликають сумніви опонентів і їх важко спростувати.
Непереконливі аргументи-судження на основі підтасованих фактів,посилання на сумнівні,неперевірені джерела,вигадки,припущення,брехливі заяви чи свідчення і висновки,зроблені на основі фіктивних документів. Вони мають змогу викрити супротивника і дискредитують його.
10.Презентація як різновид публічного мовлення.
Презентація-спец.організовне сп-ня з аудиторією,мета якого-переконати її або спонукати до певних дій.
Презентацію здійснюють через 3 канали:-вербальний;-локальний(інтонаційний),-те як людина говорить;-невербальний-через жести та міміку.
Існує декілька видів презентацій:
1.За формою проведення:
=презентація за сценарієм(традиційна презентація зі слайдами,відеороликами,виведена на екран або на монітор);
=автоматична презентація(закінчений інформ.продукт,перенесений на ел. носій і розіслання потенційним споживачам з метою виявлення їхньої зацікавленості.
=Навчальна презентація,-зручне й наочне викладення теор. та практичного матеріалу окремої дисципліни.Такі презентації бувають 3 видів:1-презентації-семінари;2-презентації для самоосвіти;3-презентації-порадники.
2.За результативністю:успішна;неуспішна.
11.Процес становлення української термінології.
Частину словникового складу укр. мови становлять термінини.///Терміни- слова або словосполучення,які вживаються в досить специфічній(науковій,діловій,публіцистичній та ін.)сфері мовлення і створюються для точного вираження спец.понять і предметів.///Від слова термін утворено слово термінологія-сукупність термінів з усих галузей знання(або 1-єї галузі знання.)///Розглядаючи формування укр. термінології,можна виділити 6 періодів,які яскраво ілюструють зв'язок розвитку лексичної системи мови з історієї матеріальної і духовної к-ри укр..народу.
1.Період стихійного нагромадження лексики(ІХ-перша пол..ХІХст.)///.своїм корінням термінологія сягає асів Київ ясської Русі. «Ізборники»Святослава,літописи «Поручення дітям»В.Мономаха, «Руська правда»(1282)та ін..фіксують сакральну,природничу,сусп.-політ.,астрономічну термінології./Важливу роль у поширенні наукових знань та професіоналізму в Укаїні відіграли Острозький культурно-освтній центр(1580-1608);братські школи,що виники в ХVI-XVIIст. У Львові,Рогатині,Перемишлі,Луцьку та ін. містах;Київський культурно-освітній центр(Братська школа-з 1615р.,Києво-Могелянська колегія-з1612р.)./гальмували розвиток укр..наукової мови до сер.ХІХст. недержавний статус укр. мови,заборони її як засобу спілкування і держ. роз’єднаність укр..мовної території./2.Період 2-ї пол..ХІХст.-по.ХХст.діяльність наукового товариства імені Тараса Шевченка.//Ренесанснним етапом у новітній історії України є сер.ХІХст.У часописі «Основа»(1861-1862)Пантелеймон Куліш чи не вперше пише про потребу інтелектуалізації укр..мови через вироблення наукових стилів і формування нац. Терміносистем різних галузей знань і к-ри,закликає повертатися обличчям до Європи,щоб вписати укр..мову в світовий контекст.У 1873р. уЛьвові засновано Наукове товариство імені Тараса Шевченка,яке з 1892р.стає першим укр..науковим центром на зразок європейських академій.Товариство видало 155 томів «Записок НТШ»./Зусиллями укр.. учених НТШ було вироблено концептуальні положення термінологічної теорії,запропоновано одностайну термінологію і номенклатуру,незважаючи на те,що її творили на землях України,які належаи до різних держав.///Третій період,пов'язаний з утворенням наукових товариств у Східній Україні(1913р.-у Києві,1918р.-у Луганську).Активно опрацьовувати та творити укр..термінологію почали після проголошення Укр.Нац.еспубліки(1917),коли було скасовано заборони щодо укр.мови.Над Над виробленням укр..термінології працювали Українське наукове товариство в Києві,Українська академія наук,Техніко-термінологічна комісія при Департаменті професійної освіти .З метою координації термінотворчої діяльності в 1918 при Укр. науковому товаристві ств. Термінологічну комісію ,а при Україській академії наук (УАН)засновано Правописно-термінологічну комісію.Пізніше,в 1921р.,названі комісії було об’єднано й створено Інститут укр.. науковоє мови Академії наук(ІУНМ).///4.Період діяльності Інституту української наукової мови.У 1928 було видано «Інструкцію для укладання словників вв ІУНМ» та у 1930р. опубліковано статтю «Про принципи складання укр.. технічної термінології».У цих працях сформульовано основні засади творення укр..термінології,серед яких:термінологія повинна бути народною;у разі відсутності готового терміна в народній мові треба створити його з власномовних морфем;лише у разі непридатності новоствореного терміна запозичувати наукову назву з мови-джерела;термін має бути зрозуміий;назва поняття має бути точна й однозначна;термін повинен бути придатний для творення похідних термінів;термін має бути доброзвучний і економний./Та в же в 1930 р. ІУНМ за сфабрикованою справою СВУ (Спілки визволення України)було ліквідовано,а провідних учених репресовано.Видання словників,навіть уже підготованих до друкубуло припинено,а вже надруковані-вилучено з бібліотек і книгарень.///5.Період функціонування укр.термінології 1932-1990 років.В Україні вповоджений унікальний,виключно радянський винахід:формально національну(укр.)мову не забороняли,навпаки,говорили про бурхливий її розквіт,благотворний вплив на неї «братньої»мови але насправді її розвиток коригували в потрібному політ. напрямі.Упродовж 1933-1935 років Інститут мовознавства видава «Термінологічні бюлетені»,в яких значну частину(14,5тис.)укр..термінів замінено російськими відповідниками,уніфіковано рід запозичених термінів на зразок цих запозичень у рос. Мої./Президія А УРСР у 1957р. ств. Словникову комісію АН УРСР, яку очолив академік І.Штокало.Комісія видала 16 рос.-укр. словників з найважливіших галузей знань.///6.Сучасний період розвитку української термінології(90-ті роки ХХст.-поч.ХІст.).Сучасні укр.. термінологи глибше,ніж їхні попередники,опрацьовують теорію термінології к підсистеми літ-рної мови,теорію терміна як мовного знака, формулюють вимоги,які слід ставити до окремого терміна та й до «ідеальної»(якщо така можлива) термінологІЇ.Для визначення осн принципів термінотворення укр.. термінологи спираються на досвід вітчизняних дослідників і досягнення європейської науки./Традиційними стали наукові конференції «Українська термінологія і сучасність»(Київ,Інститут української мови НАН України) «Проблеми української науково-технічної термінології»(Нац. Університет «Львівська політехніка»).Дискусії на численних термінологічних конференціях останніх років констатують,що чи не найважливішою проблемою сучасного укр. термінознавства залишається питання збереження нац.. духу укр. термінології за умов широких глобалізацій них процесів сучасності.