Главная | Обратная связь

Ознаки адміністративного процесу

1. Адміністративний процес являє собою діяльність адміністративного суду та інших учасників адміністративної справи (ними є сторони, треті особи, їх процесуальні представники, органи державної влади, місцевого самоврядування, експерти, перекладачі, спеціалісти, судові розпорядники, секретарі судових засідань - ст. 23, 24, 47, 62 КАС) щодо розгляду та вирішення у судовому порядку публічно-правових суперечок.

2. Основне призначення адміністративного процесу полягає у захисті суб’єктивно публічних прав, свобод, законних інтересів фізичних, юридичних осіб, які перебувають у публічно-правових відносинах із суб’єктами владних повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС), які здійснюють владні управлінські функції та інші публічні повноваження (функції регулювання, загальноорганізаційна діяльність, надання адміністративних послуг – видача документів, ліцензій, дозволів юридичним і фізичним особам – а також укладання адміністративних договорів між урядами країн щодо співробітництва і заходи адміністративного примусу (заходи припинення, попередження, забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення). Поняття управлінських функцій і публічно-правових відносин використовуються адміністративними судами, сторонами для правильного визначення адміністративної справи, яка підвідомча адміністративному суду. Таким чином, теорія адміністративного права застосовується на практиці. Ця ознака відображена у ст. 2 КАС.

3. Адміністративний процес складається із таких основних компонентів як:

а. Стадії:

i. Відкриття провадження у справі (здійснюється за допомогою подання адміністративного позову), порушення адміністративної справи;

ii. Підготовче провадження (підготовка адміністративної справи до судового розгляду);

iii. Судовий розгляд адміністративної справи.

Перші три стадії є обов’язковими, без них адміністративний процес є неможливим. Наступні залежать від бажання сторони.

iv. Апеляція;

v. Касація;

vi. Перегляд рішень Верховним Судом України;

vii. Провадження за нововиявленими обставинами;

viii. Судовий контроль (з’явився в 2010 році, суд може затребувати від відповідача подання звіту, якщо рішення не виконується);

ix. Виконавче провадження – завершальна стадія адміністративного процесу.

б. Провадження (ст. 17 КАС):

i. Провадження за зверненням фізичних і юридичних осіб щодо рішень, дій, бездіяльності суб’єктів владних повноважень (пп. 1, 2 ч. 2 ст. 17 КАС);

ii. Провадження за зверненнями суб’єктів владних повноважень (пп. 3-5 ч. 2 ст. 17 КАС).

iii. Провадження, які виникають із виборчих справ і справ про референдуми (п. 6 ч. 2 ст. 17 КАС).

Стадія адміністративного процесу – сукупність однорідних процесуальних дій адміністративного суду, учасників адміністративної справи щодо досягнення одного конкретного процесуального результату. Так, наприклад, подаючи адміністративний позов (ст. 105 – 107 КАС), позивач прагне відкриття провадження у справі, а суд перевіряє цей позов на відповідність приписам норм КАС.

Провадження – сукупність подібних однорідних адміністративних справ, які розглядаються за особливими правилами, передбаченими КАС.

4. Основний учасник відносин – адміністративний суд, функції якого жоден орган перебрати собі не може (Розділ 8 КУ).

Адміністративний процес – сукупність послідовних процесуальних дій адміністративного суду та учасників адміністративної справи, яка має на меті захист суб’єктивно-публічних прав, свобод і законних інтересів.

Взаємопов’язаною категорією із адміністративним процесом є адміністративно-процесуальне право, яке, на відміну від адміністративного процесу являє собою не діяльність, а галузь вітчизняного права – сукупність адміністративно-процесуальних норм, вміщених у КАС, і які визначають повноваження адміністративних судів щодо розгляду та вирішення публічно-правових суперечок; процедуру звернення до адміністративного суду та послідовність розгляду та вирішення адміністративних справ у судовому порядку (ст. 1 КАС).

КАС було прийнято 2005 року, до того у ВРУ був проект адміністративно-процесуального кодексу. Назву змінили. Але назва «КАС» не зовсім відповідає змісту цього кодексу. Сам КАС складається із 7 розділів:

1. Загальні положення. Ця частина КАС, зокрема, описує поняття та категорії, які використовуються надалі у змісті цього кодексу (ст. 3 КАС – понятійний апарат КАС). Крім категорій у першому розділі описується призначення КАС, завдання адміністративного судочинства (ст. 2 КАС), засади організації та здійснення адміністративного процесу. Зокрема, у ст. 7 - 16 КАС описуються принципи адміністративного процесу

2. Організація адміністративного судочинства. Найбільш важливими для організації адміністративного судочинства є норми ст. 17 – 21 КАС. Зокрема, ці статті присвячені таким питанням як юрисдикція адміністративних судів (підвідомчість). Крім юрисдикції, цей розділ включає норми щодо підсудності адміністративних справ та видів підсудності.

3. Провадження в суді першої інстанції. Цей розділ вміщає процедуру звернення до адміністративного суду. Процедура звернення до адміністративного суду описана у ст. 104 – 107 КАС. Підставою для відкриття провадження є адміністративний позов.