 |
|
Переважне право власників на придбання акцій (часток)
Приклад 3.5[1]
Статутний капітал акціонерного товариства становить 1 000 000 грн (20 000 акцій номінальною вартістю 50 грн). На загальних зборах акціонерів прийнято рішення про збільшення статутного капіталу на 50 %, тобто співвідношення, з яким робиться емісія (с) дорівнює 2 : 1. Ринковий курс акцій до збільшення статутного капіталу становить 100 грн. Курс емісії нових акцій — 70 грн за акцію:
| Показники | Статутний капітал (грн) | Кількість акцій (шт.) | Курс (грн) | Загальна курсова вартість акцій (грн) |
| Параметри корпоративних прав до збільшення статутного капіталу | 1 000 000 | 20 000 | 2 000 000 | |
| Сума збільшення статутного капіталу | 500 000 | 10 000 | 700 000 | |
| Параметри корпоративних прав після збільшення статутного капіталу | 150 000 | 30 000 | 2 700 000 |
Після збільшення капіталу загальний ринковий курс акцій становив 2 700 000 грн. Йому відповідає статутний капітал у розмірі 1 500 000 грн (30 000 акцій номінальною вартістю 50 грн.). У результаті збільшення статутного капіталу формується новий ринковий курс акцій:
Кр (новий) = 
=
= 
= 90 грн за одну акцію.
Курсовий прибуток на кожну нову акцію становить 20 грн, курсовий збиток на кожну стару акцію — 10 грн. За допомогою купівлі-продажу переважних прав компенсуються курсові збитки старих акціонерів за рахунок курсового прибутку держателів нових акцій:
| Акції | Кількість | Старий курс | Курс емісії | Середній курс | Курсова вартість 1 (1 × 2(3)) | Курсова вартість 2 (1 × 4) | Курсовий збиток (прибуток) |
| Старі Нові | 2 1 | 100 — | — 70 | 90 90 | 200 70 | 180 90 | –20 +20 |
| Разом |
При збільшенні капіталу у співвідношенні 2 : 1 покупець нових акцій повинен придбати два переважні права для купівлі однієї акції за курсом емісії. В нашому прикладі для купівлі однієї нової акції інвестор повинен заплатити 90 грн (70 + 2 · 10), що відповідає середньому курсу після емісії. Фінансово-майновий стан акціонерів у результаті операції збільшення статутного капіталу залишається незмінним.
Надходження у вигляді виручки від реалізації переважних прав є для акціонерів компенсацією за «розмивання» (зменшення) відносної частинки номінального капіталу, яка їм належала, а не «подарунком» чи екстрадивідендом товариства (як думають деякі акціонери). Таке фальшиве враження виникає досить часто, оскільки на практиці ринковий курс акцій після емісії під дією певних чинників може наближатися до курсу, який сформувався до емісії, або навіть перевищувати його.
Стартова вартість переважного права визначається співвідношенням, з яким робиться емісія, курсом емісії та ринковим курсом акцій до початку емісії. Розрахункова ціна переважного права визначається за такою формулою:
П = 
,
де П — грошова оцінка переважного права на купівлю нових акцій; Кб — ринковий (біржовий) курс акцій; Ке — курс емісії нових акцій; С — співвідношення, з яким робиться емісія.
Співвідношення, з яким робиться емісія, розраховується як відношення статутного капіталу перед його збільшенням до величини приросту номінального капіталу. Це співвідношення показує, скільки старих акцій (а отже, переважних прав) слід представити для того, що придбати одну нову акцію за курсом емісії:
,
де СК1, СК2 — відповідно розмір статутного капіталу підприємства до і після його збільшення.
Якщо С = 2 : 1, то це означає, що, володіючи двома акціями на момент прийняття рішення про збільшення статутного капіталу, можна придбати одну акцію нової емісії. Підставивши цифрові дані нашого прикладу, отримаємо грошову оцінку переважного права:
.
Фактична ринкова ціна переважних прав визначається попитом і пропозицією на них і тому може відрізнятися від розрахункової. Головним фактором, який визначає попит на переважні права, є прогнози щодо майбутнього ринкового курсу акцій та розмір очікуваних дивідендів. У разі, якщо курс емісії акцій встановлено на рівні їх ринкового курсу, то «розмивання» власного капіталу буде відсутнє; як наслідок, вартість переважного права дорівнюватиме нулю.