Главная | Обратная связь

Приклади тестів «Крок 1».

1. Хвора 27-ми років закрапала в очі краплі, до складу яких входив пеніцилін. Через декілька хвилин з’явився свербіж та печія тіла, набряк губ та повік, свистячий кашель; став падати артеріальний тиск. Які імуноглобуліни беруть участь в розвитку даної алергічної реакції?

 

A.*IgE та IgG

B. IgM та IgG

C. IgM та IgD

D. IgA та IgM

E. IgG та IgD

2. На 8-й день після введення протиправцевої сироватки з приводу брудної рани стопи у пацієнта підвищилася температура тіла до 38⁰С, з’явилися біль в суглобах, висипка, свербіж. У крові – лейкопенія і тромбоцитопенія. Який тип алергічної реакції розвинувся?

A.* Імунокомплексна

B. Анафілактична

C. Цитотоксична

D. Стимулююча

E.Гіперчутливість уповільненого типу

3.У хворої дифтерією дитини через 10 днів після введення антитоксичної протидифтерійної сироватки, з’явилися висипання на шкірі, які супроводжувались сильним свербінням, підвищилася температура тіла до 38?С, з’явились болі в суглобах. Яку причину цих явищ Ви передбачаєте?

A.*Сироваткова хвороба

B. Анафілактична реакція

C. Атопія

D. Гіперчутливість уповільненого типу

E. Контактна алергія

4. До лікаря звернулася жінка зі скаргами на те, що у весняний період у неї з’являється нежить, сиплість голосу, почервоніння повік зі сльозотечею. Який тип алергічної реакції за Джелом і Кумбсом розвивається у цьому випадку?

А. Цитотоксичний

В. *Анафілактичний

С. Стимулюючий

D. Імунокомплексний

Е.Гіперчутливості уповільненого типу

5. У померлого від ядухи чоловіка, який багато років страждав на бронхіальну астму, при гістологічному дослідженні легень виявлено у просвіті бронхіол та дрібних бронхів багато слизу з вмістом еозинофілів, склероз між альвеолярних перетинок, розширення просвіту альвеол. Який з механізмів розвитку реакції гіперчутливості має місце?

А. Цитотоксичний

В. Цитоліз, обумовлений лімфоцитами

С.* Реагіновий

D. Гранульоматоз

Е. Імунокомплексний

Зміст і хід заняття:

Робота 1.Встановлення кількості Т-лімфоцитів за допомогою реакції розеткоутворення.

Принцип методу. Реакція ґрунтується на відмінностях рецепторної структури Т- і В-лімфоцитів. Т-клітини мають на своїй поверхні рецептори до чужорідних еритроцитів (наприклад, барана), завдяки чому відбувається спонтанне приєднання останніх до поверхні Т-лімфоцитів з утворенням розеток (РУК). Обробка еритроцитів барана антитілами (глобуліном, антиглобуліновою сироваткою) і комплементом дає можливість виявити розеткоутворення В-клітинами (ЕАС-РУК).

Хід роботи: Виділяють лімфоцити досліджуваної крові, інкубують їх з суспензією еритроцитів барана (оброблених або необроблених антитілами) і підраховують кількість РУК в мазку у процентному і абсолютному вираженні.

Дослідити під мікроскопом мазки, підрахувати кількість лімфоцитів у полі зору і виявити серед них розеткоутворюючі клітини. За розетку приймається клітина, яка адсорбувала на своїй поверхні не менше трьох еритроцитів.

Практичне значення. Визначення кількості Т- і В-лімфоцитів є одним із методів оцінки імунного статусу організму людини. У нормі кількість Т - лімфоцитів у периферичній крові складає 43 - 70%, а В-лімфоцитів – 15-20%.

Робота 2. Кількісне визначення субпопуляцій лімфоцитів за допомогою проточної лазерної цитометрії з використанням моноклональних антитіл з подвійною міткою.

Принцип методу. Метод грунтується на взаємодії моноклональних антитіл, мічених флюоресцентною міткою, з поверхневими антигенами лімфоцитів і наступним аналізом зразків на проточному лазерному цитометрі в програмі СимулСЕТ (або на люмінісцентному мікроскопі).

Хід роботи: До зразка крові додають одночасно два типи моноклональних антитіл, які мають на собі різні флюоресцентні барвники: флуоресцеїнізотіоціанат (ФІТЦ) та фікоеритрин (ФЕ). Таким чином розрізняються лімфоцити, які зв’язали на своїй поверхні тільки перший тип антитіл, тільки другий і обидва типи.

 

Маркери	Медіатори	Функції
CD3 (Т-загальні лімфоцити)	Інтерлейкін-7, SCF (фактор стовбурової клітини)	Передача сигналу від α- і β-ланцюгів рецептора, що розпізнає антиген, у середину клітини, запускаючи процес її активації з наступною проліферацією
CD4 (Т-лімфоцити хелпери)   Т-лімфоцити хелпери 1-го типу (Th1)   Т-лімфоцити хелпери 2-го типу (Th2)	γ-інтерферон, інтерлейкін-2, фактор некрозу пухлин   Інтерлейкін-4, інтерлейкін-5, інтерлейкін-10, інтерлейкін-13.	Допомога: а) В-клітинам перетворюватися на плазма-тичні антитілопродукуючі клітини; в) CD8-лімфоцитам перетворюватися на зрілу цитотоксичну Т-клітину; с) макрофагам здійснювати ефекти гіперчутливості сповільненого типу.     Активація макрофагів, природних кілерів, дозрівання цитотоксичних Т-лімфоцитів-кілерів, забезпечуючи переважний розвиток клітинної імунної відповіді.     Забезпечення розвитку гуморальної імунної відповіді та продукція цитокінів.
CD8 (Т-лімфоцити кілери/супресори)		Реалізація специфічних клітинних реакцій імунітету, лізис мішеней (алотранс-плантантів, вірусінфікованих клітин і клітин пухлин).
CD16 (NK-клітини)	α-інтерферон, γ-інтерферон, інтерлейкін-1, інтерлейкін-2, лімфотоксин.	1.Спонтанна клітинноопосередкована цитотоксичність. 2. Регуляторна функція.
CD20 (В-лімфоцити)		1. Диференціювання в плазматичні клітини та продукція антитіл. 2. Роль антигенпрезентуючої клітини.
CD23 (К-клітини)		Антитілозалежна клітинноопосередкована цитотоксичність.
CD26 (Активовані Т- і В-лімфоцити, макрофаги)		Міграція лейкоцитів через базальну мембрану, зв’язування і транспорт аденозинової дезамінази.

 

Практичне значення. Цей метод є сучасним методом кількісного визначення субпопуляцій Т-лімфоцитів для оцінки імунного статусу організму людини. У нормі кількість Т-хелперів складає у межах 25-85%, а Т-супресорів – 10-15%.

Робота 3. Облік реакції бласттрансформації лімфоцитів (РБТЛ).

Принцип методу. Т-лімфоцити в результаті стимуляції міогенами (фітогемаглютинін - ФГА, конковалін А – Кон-А) і В-лімфоцити в результаті стимуляції ліпополісахаридом перетворюються у великі бластоподібні клітини. Цей феномен називається бласттрансформацією лімфоцитів.

Хід роботи: До 1 мл середовища 199 з антибіотиками додають 20% інактивованої сироватки людини + мітоген або антигени у від титрованих дозах + 0,1 мл крові. Суміш у флаконах культивують 72 год. при 37⁰ С в інкубаторі з СО₂. Облік реакції проводять трьома способами: морфологічно, сцинтиляційним підрахунком або авторадіографією. При морфологічному підрахунку вміст флаконів переливають у центрифужні пробірки і центрифугують 5 хвилин при 1500 об/хв. Надосадову рідину зливають, осад ре суспендують і заливають 10 мл фіксатора, залишають стояти 10 хв., центрифугують 10 хв при 1500 об/хв.. Зливають над осадову рідину і осад повністю переносять на скельце. Мазок висушують до наступного дня, фарбують зо Романовським-Гімзою і підраховують кількість бластів на 200-500 лімфоїдних клітин.

У мазках визначають функціональну активність Т і В-лімфоцитів периферійної крові. Для цього підраховують відсоток бластів, утворених при дії мітогенів. Бласт — це велика клітина із збільшеним округлим ядром, яке містить вакуолі і займає більшу частину клітини, а цитоплазма має вигляд вузької сіро-блакитної смужки навколо ядра.

Практичне значення. Реакція слугує для оцінки проліферативної активності лімфоцитів, їх функціональної здатності до трансформації та розмноження під впливом антигенів, алергенів та мітогенів. Норма РБТЛ для Т-лімфоцитів складає 40-72%.

Робота 4. Реакції гальмування міграції макрофагів та лейкоцитів.

Принцип методу. Реакції ґрунтуються на тому, що сенсибілізовані лімфоцити під впливом специфічного антигена виділяють в оточуюче середовище розчинні медіатори – лімфокіни. Це фактори, які в присутності специфічного антигена (алергена) викликають інгібіцію (гальмування) міграції макрофагів і лейкоцитів. Феномен виявляють при додаванні антигена до суспензії клітин, які містять макрофаги і сенсибілізовані лімфоцити.

Хід роботи: Очищену суспензію лімфоцитів і макрофагів перитонеального ексудату, селезінки, лімфатичних вузлів набирають у капілярні трубочки і поміщають на дно мікрокамери з поживним середовищем і антигеном, до якого ці клітини є сенсибілізовані. Камеру інкубують 1-2 доби при температурі 37⁰ С. В контролі (без антигену або при відсутності сенсибілізації) макрофаги мігрують з вільного кінця капіляра по дну камери. У дослідних капілярах вихід клітин пригнічений. Ступінь гальмування визначають за різницею площі міграції в досліді і контролі.

Практичне значення. Реакція дає змогу оцінити функціональний стан макрофагів та лейкоцитів. Чим більшою є різниця площ міграції в досліді і контролі, тим кращий функціональний стан клітин.

Робота 5.Визначення алергії до мікробних алергенів у пацієнтів, схильних до проявів бронхіальної астми за допомогою імуноферментного аналізу.

Принцип методу.В імуноферментних методах антиген взаємодіє з антитілом, при

цьому один з реагентів є зв’язаним з ферментом. Для виявлення цієї ензимної мітки потрібен відповідний субстрат (хромоген), який реагує в місці з’єднання антигена і антитіла з кон’югованим ферментом, змінюючи забарвлення реагуючої суміші.

Хід роботи: У лунках полістиролової планшети адсорбовані алергени золотистого стафілокока, епідермального стафілокока, піогенного стрептокока та пневмокока. В кожну лунку вносять сироватку крові пацієнтів, інкубують в термостаті, промивають буферним розчином і вносять мічені ферментом антивидові антитіла до IgE. Систему знову інкубують, помивають буферним розчином і вносять субстрат до ферменту та хромоген. Облік реакції здійснюють через 30 хв. Позитивну реакцію відмічають за зміною кольору хромогену візуально або за допомогою фотоелектрокалориметра.

Практичне значення.Метод є ефективним тестуванням алергії. Він виявляє стан сенсибілізації, тобто наявність антитіл при негайному типі гіперчутливості, і свідчить про те, що в обстежуваного пацієнта був контакт з даним алергеном.

Складання протоколів.Описати хід роботи, записати принцип методу та клінічну норму, замалювати “розетки” (робота 1). Записати принцип методу (робота 2). Записати принцип методу, клінічну норму та замалювати клітини-бласти (робота 3). Записати принцип методу та хід роботи (робота 4). Записати принцип методу та хід роботи (робота 5).

 

Література.

1. Борисов Л.Б. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. -М., 2005. - С. 314 - 320.

2. Воробьев А.А. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология.-М., 2008. - С.275-279.

3. Данилейченко В.В., Федечко Й.М., Корнійчук О.П. Мікробіологія з основами імунології. – Медицина, 2009. С.167 - 176.

4. Климнюк С.І., Ситник І.О., Творко М.С., Широбоков В.П. Практична мікробіологія. –

5. Тернопіль., “Укрмедкнига”. – 2004. – С. 146 -148, 151 - 160.

6. Клінічна імунологія та алергологія (під ред. Проф. Дранніка Г.М.).- Київ., “Здоров’я”.- 2006.- С.141-177, 407-506, 682-844.

7. Коротяев А.И., Бабичев С.А. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. - С. -П., 2002.- С.214 - 219.

8. Лаповець Л.Є. та співавт. Посібник з лабораторної імунології.- Львів, 2008.-С.136 - 149.

9. Медична мікробіологія, вірусологія та імунологія (під ред. акад. Широбокова В.П.). – Вінниця., “Нова книга”. – 2011. С. 245 - 261.

10. Методичний посібник до практичних занять з імунології та алергології (під.ред. проф. Данилейченка В.В.).- Львів, 2000. С.21 – 25, 52 – 58.

11. Якобисяк М.Імунологія.-Вінниця., Нова книга.- 2004.- С.427-462, 485-550.