 |
|
Дискусія, полеміка, диспут - спільне і відмінне в них.
Загальні вимоги до усного ділового мовлення.
♦ якість (недвозначність) у вираженні думки;
♦ логічність, смислова точність, а звідси - небагатослівність (лаконізм) мовлення;
♦ побудова природних узвичаєних словосполучень і речень;
♦ вдалий порядок слів у реченнях;
♦ багатство й різноманітність мовних засобів;
♦ ефективність мовлення;
♦ доречність і доцільність мовлення;
♦ милозвучність мовлення;
♦ красномовство (виразність дикції, відповідний темп мовлення, сила голосу) залежно від ситуації мовлення.
2. Моральні норми та принципи іх значення для досягнення високого рівня культури спілкування.
Моральні норми і принципи — це певні вимоги та заборони, що регулюють діяльність, поведінку людей, їхню взаємодію та спілкування. Ці норми та принципи, встановлені людьми в суспільстві на певному етапі його розвитку, є певним взірцем поведінки та обов'язкові для виконання. Поряд з іншими сферами життєдіяльності людини моральні принципи та норми регулюють процес спілкування людей, бо саме підчас спілкування люди погоджують власні та суспільні інтереси. Більше того, спілкування людей має відбуватися за цими моральними принципами та нормами.
Основні поняття гуманістичної етики.
Гуманістична етика — напрямок у філософії, що поширився у США з 20-х років XX століття. Автори цієї теорії тісно пов’язують моральність з психологією окремої особистості, певною мірою виокремлюючись від загальних принципів моралі. Любов до себе, яка неможлива без любові до інших, є вищою цінністю. Якщо в авторитарній етиці норми, що встановлені авторитетом або владою, завжди превалюють над індивідуальними, то в гуманістичній “сама людина може визначити критерій доброчесності та пороку.
Ораторське мистецтво промовця як умова переконання.
Поняття ораторське мистецтво, або красномовство, має два значення: 1) вид громадсько-політичної та професійної діяльності, мета якої — інформувати та переконувати масову аудиторію засобами живого слова; 2)високий ступінь майстерності публічного виступу, мистецьке володіння словом.
Складність ораторського мистецтва як засобу переконання полягає в тому, що будь-який публічний виступ має на меті викликати духовність аудиторії, певним чином вплинути на неї. У водячи нову інформацію, він ставить за мету змінити установки та погляди людей. А це можливо лише за активної діяльності аудиторії, її критичного сприйняття думок оратора.
Дискусія, полеміка, диспут - спільне і відмінне в них.
Дискусія- обговорення якого-небудь спірного питання, проблеми.Метою дискусії є
досягнення згоди з того чи іншого питання.
Диспут — різновид дискусії, публічне обговорення тієї чи іншої важливої для присутніх проблеми, яке, як правило, завчасно готується i пов'язане з реальним життям, власним досвідом учасників.
Полеміка — стан суперечки, диспут при обговоренні або вирішенні проблем. Різновид суперечки, що відрізняється тим, що основні зусилля сторін, що сперечаються, направлені на затвердження своєї точки зору з обговорюваного питання.Їх об’єднує необхідність аргументації викладу точок зору. Якщо учасники дискусії або диспуту, відстоюючи протилежні думки, намагаються дійти консенсусу, якоїсь єдиної думки, знайти спільне рішення, встановити істину, то мета полеміки зовсім інша. Тут потрібно отримати перемогу над супротивником, відстояти і захистити свою власну позицію. Відомо, що дискусії й диспути найчастіше ведуть до мирного результату подій, до колективного пошуку істини. Ціль же полемічної суперечки – здобути перемогу над супротивником будь-що-будь. Однак варто помітити, що й у диспуті, і в дискусії, і в полеміці, хоча і з різним ступенем активності і конфронтації, виникає й розвертається суперечка його учасників. Суперечка виступає як би характеристикою процесу обговорення чи проблеми питання двома протиборчими сторонами. Відомо, що дискусії й диспути найчастіше ведуть до мирного результату подій, до колективного пошуку істини. Ціль же полемічної суперечки – здобути перемогу над супротивником будь-що-будь.