 |
|
ПАРАМЕТРИ БУДІВЕЛЬНИХ ПОТОКІВ
Теоретичні відомості
Організація потокового будівництва підприємств, будинків і споруд передбачає визначення: просторових,технологічних ітимчасових параметрів.
До просторових параметрів відносяться: захватка, ділянка, об'єкт.
Захватка– частина будинку або конструктивного елемента, в межах якого розвиваються і погоджуються між собою приватні потоки, що входять до складу спеціалізованого потоку.
До технологічного відносяться: n – число частинних, спеціалізованих або об'єктних потоків, обсяги і трудомісткість робіт, інтенсивність потоку.
До тимчасового відносяться:
Т – загальна тривалість робіт з потоку в цілому;
t – крок потоку, проміжок часу між початком двох потоків, через який з потоку випускається готова продукція (будинки, закінчені частини);
К – ритм роботи бригади (тривалість роботи на захватці);
Т1 – період розгортання потоку – інтервал часу між початком першого і завершального процесів;
Т2 – період випуску готової продукції (час, що дорівнює тривалості роботи завершальної бригади).
; 
; (10.1)
(10.2)
тоді
. (10.3)
При заданій загальній тривалості будівництва Т та відомій кількості бригад n і захваток m величина шагу потоку
. (10.4)
| Бригади, n | Тривалість робіт | ||||||||||||||
 3
| |||||||||||||||
Рис. 10.1
| Захватки, m | Тривалість робіт | ||||||||
 1
| |||||||||
| ‚ ƒ | |||||||||
Рис. 10.2
Кількість бригад при заданому T і прийнятих t и m дорівнює
. (10.5)
Кількість захваток:
. (10.6)
При проектуванні потоків слід враховувати технологічні й організаційні перерви:
. ( 10.7)
| Захватки, m | Тривалість робіт | ||||||||
| 1
| |||||||||
| ‚ ƒ | |||||||||
Рис. 10.3
| Захватки, m | Тривалість робіт | |||||||||||||
| IV | ||||||||||||||
| III | ||||||||||||||
| II | ||||||||||||||
| I |
Рис. 10.4
Розрахунок параметрів неритмічного потоку
На рис. 10.5 наведено приклад неритмічного потоку. Необхідно розрахувати його параметри, визначити коефіцієнти щільності й сполучення, побудувати циклограму неритмічного потоку.
Приклад розрахунку
1. Визначити місця критичних зближень кожної пари суміжних бригад (частин потоків). З цією метою визначаємо найбільшу тривалість виконання робіт на захватках цими бригадами шляхом підсумовування тривалості їх робіт на захватках за умови, що місце критичного зближення (МКЗ) знаходиться на I, II і т.д. захватках. Результати підсумовування записуємо у вигляді стовпця.
Наприклад: для 1 і 2 бригад ці тривалості відповідно дорівнюють: за умови, що МКЗ знаходиться на I захватці, – 3+1+2+2+2=10; на II захватці – 3+1+1+2+2=9; на III захватці – 3+1+1+2+2=9; на IV захватці – 3+1+1+1+2=8. Найбільше значення з отриманих сум 10,з чого випливає, що МКЗ двох розглянутих бригад знаходиться на I і II захватках. Аналогічно МКЗ знаходимо для інших бригад.
2. Подальший розрахунок продовжуємо з тих кліток матриці, на яких установлені МКЗ. У верхній лівий кут першої клітки заносимо час початку роботи першої бригади, а в нижній правий кут – закінчення роботи бригади, що відповідає сумі часу роботи бригади і її тривалості.
3. Оскільки час закінчення роботи на I захватці вважається початком роботи на II захватці, то цей час без зміни переносимо в лівий верхній кут другої клітки цієї бригади. Підсумовуючи цей час із тривалістю роботи на II захватці, визначаємо час закінчення роботи і записуємо в нижній правий кут II захватки.
4. Оскільки МКЗ між 2 і 3 бригадою знаходиться на IV захватці (максимальна тривалість 9), то розрахунок початку і закінчення робіт слід вести знизу вгору. Для цього спочатку в лівий верхній кут останньої клітки 3 бригади переносимо час закінчення робіт 2 бригади на останній захватці. Одночасно цей час переноситься в правий нижній кут розташованої вище клітки, де він відповідає закінченню робіт 3 бригади на попередній захватці. Початок роботи на цій захватці визначається як різниця між цим часом і тривалістю роботи бригади на захватці. Аналогічно виконують усі подальші розрахунки.
5. Визначаємо тривалість перерв між закінченням і початком роботи суміжних бригад на захватках.
6. Визначаємо параметри потоку: тривалість робіт бригад 
, тривалість робіт на захватках 
, загальна тривалість перерв 
, тривалість роботи всіх бригад на всіх захватках Т, загальна тривалість робіт з урахуванням перерв T0..
7. Виконуємо побудову циклограми неритмічного потоку: по осі Y відкладаємо захватки, по осі X дні, тривалість роботи всіх бригад на всіх захватках. Побудовані лінії характеризують роботу кожної бригади (рис. 10.6).
8. Робимо розрахунок показників матриці: коефіцієнт щільності 
, коефіцієнт сполучення 
| Бригади |
(тривалість. робіт на захватці)
|
(сума перерв)
| T0 (ti+tn) | |||||
| Захватки | I | |||||||
| ‚ 2 | ƒ 2 | 2 | ||||||
| II | ||||||||
| ‚ 2 | ƒ 3 | |||||||
| III | ||||||||
| ƒ 2 | ||||||||
| IV | ||||||||
| 5 | 2 | |||||||
| 22 | ||||||||
|
| ||||||||
| ||||||||
| 
|
| Захватки, m | |||||||||||||||||||||
| IV | 
| мкз | |||||||||||||||||||
| III | 1б | мкз | 2б | 3б | мкз | 4б | |||||||||||||||
| II | мкз | ||||||||||||||||||||
| I | |||||||||||||||||||||
| Дні |
Рис. 10.6
Показники матриці потоку:
Коефіцієнт щільності 
;
Коефіцієнт сполучення 
.
КАЛЕНДАРНЕ ПЛАНУВАННЯ БУДІВНИЦТВА
11.1. Мета і призначення календарного плану
Календарний план (КП) – проектно-технологічний документ, що визначає послідовність, інтенсивність і тривалість провадження робіт, їх взаємне ув'язування, а також потребу (з розподілом у часі) в матеріальних, технічних, трудових і фінансових ресурсах, що використовуються в будівництві.
Мета КП – обґрунтування послідовності зведення об'єкта в межах нормативного або директивного термінів при мінімальних витратах будівельного господарства.
Призначення КП –визначення загального терміну будівництва і часу виконання кожного виду робіт, їх взаємоув’язки, розрахунок витрат працій машинного часу для подальшого розподілу трудових і матеріальних ресурсів у часі.
11.2. Основні вимоги до календарного плану
§ КП повинен включати всі види робіт, у тому числі благоустрій і передачу об'єкта;
§ Тривалість не повинна перевищувати нормативну згідно із СНіП 1.04.03 – 85*;
§ КП повинен забезпечувати зниження собівартості БМР і ефективний розподіл капіталовкладень;
§ КП повинен передбачати прогресивні технології;
§ КП повинен забезпечувати максимальне сполучення робіт з дотриманням потоковості й техніки безпеки.
11.3. Види календарних планів
Залежно від призначення КП відрізняють:
§ КП спорудження окремих будинків у складі ПВР;
§ КП спорудження комплексу будинків і споруд у складі ПОБ;
§ КП здійснення окремих будівельних процесів – технологічні карти на будівництво ПВР;
§ Оперативні календарні плани (графіки), тижневі й декадно-добові для оперативного управління.