Здавалка
Главная | Обратная связь

ПАРАМЕТРИ БУДІВЕЛЬНИХ ПОТОКІВ



Теоретичні відомості

Організація потокового будівництва підприємств, будинків і споруд передбачає визначення: просторових,технологічних ітимчасових параметрів.

До просторових параметрів відносяться: захватка, ділянка, об'єкт.

Захватка– частина будинку або конструктивного елемента, в межах якого розвиваються і погоджуються між собою приватні потоки, що входять до складу спеціалізованого потоку.

До технологічного відносяться: n – число частинних, спеціалізованих або об'єктних потоків, обсяги і трудомісткість робіт, інтенсивність потоку.

До тимчасового відносяться:

Т – загальна тривалість робіт з потоку в цілому;

t – крок потоку, проміжок часу між початком двох потоків, через який з потоку випускається готова продукція (будинки, закінчені частини);

К – ритм роботи бригади (тривалість роботи на захватці);

Т1 – період розгортання потоку – інтервал часу між початком першого і завершального процесів;

Т2 – період випуску готової продукції (час, що дорівнює тривалості роботи завершальної бригади).

; ; (10.1)

(10.2)

тоді

. (10.3)

При заданій загальній тривалості будівництва Т та відомій кількості бригад n і захваток m величина шагу потоку

. (10.4)


 

Бригади, n Тривалість робіт  
 
             
             
           
                           
           
           
3                            
           
         
                               

 

 

Рис. 10.1

 

Захватки, m Тривалість робіт
1
 
 
 ‚ ƒ
 
 
 
 
 

 

Рис. 10.2

Кількість бригад при заданому T і прийнятих t и m дорівнює

. (10.5)

Кількість захваток:

. (10.6)

При проектуванні потоків слід враховувати технологічні й організаційні перерви:

. ( 10.7)

Захватки, m Тривалість робіт
1
 
 
 ‚ ƒ
 
 
 
 
 

 

Рис. 10.3

Захватки, m Тривалість робіт
IV  
III  
II  
I  

 

Рис. 10.4


Розрахунок параметрів неритмічного потоку

На рис. 10.5 наведено приклад неритмічного потоку. Необхідно розрахувати його параметри, визначити коефіцієнти щільності й сполучення, побудувати циклограму неритмічного потоку.

Приклад розрахунку

1. Визначити місця критичних зближень кожної пари суміжних бригад (частин потоків). З цією метою визначаємо найбільшу тривалість виконання робіт на захватках цими бригадами шляхом підсумовування тривалості їх робіт на захватках за умови, що місце критичного зближення (МКЗ) знаходиться на I, II і т.д. захватках. Результати підсумовування записуємо у вигляді стовпця.

Наприклад: для 1 і 2 бригад ці тривалості відповідно дорівнюють: за умови, що МКЗ знаходиться на I захватці, – 3+1+2+2+2=10; на II захватці – 3+1+1+2+2=9; на III захватці – 3+1+1+2+2=9; на IV захватці – 3+1+1+1+2=8. Найбільше значення з отриманих сум 10,з чого випливає, що МКЗ двох розглянутих бригад знаходиться на I і II захватках. Аналогічно МКЗ знаходимо для інших бригад.

2. Подальший розрахунок продовжуємо з тих кліток матриці, на яких установлені МКЗ. У верхній лівий кут першої клітки заносимо час початку роботи першої бригади, а в нижній правий кут – закінчення роботи бригади, що відповідає сумі часу роботи бригади і її тривалості.

3. Оскільки час закінчення роботи на I захватці вважається початком роботи на II захватці, то цей час без зміни переносимо в лівий верхній кут другої клітки цієї бригади. Підсумовуючи цей час із тривалістю роботи на II захватці, визначаємо час закінчення роботи і записуємо в нижній правий кут II захватки.

4. Оскільки МКЗ між 2 і 3 бригадою знаходиться на IV захватці (максимальна тривалість 9), то розрахунок початку і закінчення робіт слід вести знизу вгору. Для цього спочатку в лівий верхній кут останньої клітки 3 бригади переносимо час закінчення робіт 2 бригади на останній захватці. Одночасно цей час переноситься в правий нижній кут розташованої вище клітки, де він відповідає закінченню робіт 3 бригади на попередній захватці. Початок роботи на цій захватці визначається як різниця між цим часом і тривалістю роботи бригади на захватці. Аналогічно виконують усі подальші розрахунки.

5. Визначаємо тривалість перерв між закінченням і початком роботи суміжних бригад на захватках.

6. Визначаємо параметри потоку: тривалість робіт бригад , тривалість робіт на захватках , загальна тривалість перерв , тривалість роботи всіх бригад на всіх захватках Т, загальна тривалість робіт з урахуванням перерв T0..

7. Виконуємо побудову циклограми неритмічного потоку: по осі Y відкладаємо захватки, по осі X дні, тривалість роботи всіх бригад на всіх захватках. Побудовані лінії характеризують роботу кожної бригади (рис. 10.6).

8. Робимо розрахунок показників матриці: коефіцієнт щільності , коефіцієнт сполучення

  Бригади (тривалість. робіт на захватці) (сума перерв) T0 (ti+tn)
Захватки I
‚ 2 ƒ 2  2
II
‚ 2 ƒ 3
III
ƒ 2
IV
 5  2
22
     
     
     
 
Рис. 10.5  
15

 
Захватки, m  
IV                             мкз          
III             мкз             мкз      
II                             мкз            
I                                          
 
  Дні

Рис. 10.6

Показники матриці потоку:

 

Коефіцієнт щільності ;

 

Коефіцієнт сполучення .


КАЛЕНДАРНЕ ПЛАНУВАННЯ БУДІВНИЦТВА

11.1. Мета і призначення календарного плану

 

Календарний план (КП) – проектно-технологічний документ, що визначає послідовність, інтенсивність і тривалість провадження робіт, їх взаємне ув'язування, а також потребу (з розподілом у часі) в матеріальних, технічних, трудових і фінансових ресурсах, що використовуються в будівництві.

Мета КП – обґрунтування послідовності зведення об'єкта в межах нормативного або директивного термінів при мінімальних витратах будівельного господарства.

Призначення КП –визначення загального терміну будівництва і часу виконання кожного виду робіт, їх взаємоув’язки, розрахунок витрат працій машинного часу для подальшого розподілу трудових і матеріальних ресурсів у часі.

11.2. Основні вимоги до календарного плану

§ КП повинен включати всі види робіт, у тому числі благоустрій і передачу об'єкта;

§ Тривалість не повинна перевищувати нормативну згідно із СНіП 1.04.03 – 85*;

§ КП повинен забезпечувати зниження собівартості БМР і ефективний розподіл капіталовкладень;

§ КП повинен передбачати прогресивні технології;

§ КП повинен забезпечувати максимальне сполучення робіт з дотриманням потоковості й техніки безпеки.

11.3. Види календарних планів

Залежно від призначення КП відрізняють:

§ КП спорудження окремих будинків у складі ПВР;

§ КП спорудження комплексу будинків і споруд у складі ПОБ;

§ КП здійснення окремих будівельних процесів – технологічні карти на будівництво ПВР;

§ Оперативні календарні плани (графіки), тижневі й декадно-добові для оперативного управління.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.