Установлення кранів на будівельних майданчиках і визначення небезпечних зон під час їх роботи

Для безпечної роботи будівельних кранів необхідно запроектувати правильне їх встановлення і режими роботи на певних етапах будівництва. Цю роботу передбачають у процесі розробки будгенплану, строго дотримуючись положень з техніки безпеки в будівництві .

Мінімальну безпечну відстань установлення баштового крана від будованого об'єкта визначають за умови, що та частина крана, яка найбільше виступає на висоті до 2 м, має перебувати від краю будівлі не ближче 0,7 м, а на висоті понад 2 м – не ближче 0,4 м. Відстань між рухомими частинами стрілового самохідного крана й елементами будівлі має бути по горизонталі не менша 1 м.

Прийнято розрізняти так звані небезпечні зони під час виконання будівельно-монтажних робіт.

Перший різновид таких зон – це небезпечні зони поблизу споруджуваних будівель, де під час установлення можливе падіння предметів, вантажів, конструкцій тощо Таку зону називають монтажноюі її межу визначають відстанню від зовнішнього параметра (табл. 14.1).

Таблиця 14.1

Висота будівлі, м			20…70	70…120	120…200
Відстань межі, м	3,5

Такі зони, як правило, огороджують, а на будгенолані позначають штриховими лініями.

Другий різновид – це зони можливого переміщення вантажу краном і його падіння, враховуючи дальність відлітання. Радіуси цих зон визначають відстанню по горизонталі від осі обертання стріли крана.

Для баштових кранів радіус небезпечної зони (рис.14.1)

, (14.1)

де R_max – радіус максимального вильоту стріли крана;

n – максимальний габарит вантажу від гака;

S_в – відстань дальності відлітання вантажу.

Рис. 14.1 – Габарити небезпечної зони під час роботи баштового крана:

1 – будований об'єкт; 2 – майданчик для складування; 3 – автомобільна дорога; 4 – знак; В – ширина небезпечної зони; R_max – радіус максимального вильоту стріли крана; П_п – габарит противаги крана; Н–висота будівлі; 0,7 – відстань між виступаючими частинами крана й огорожею, підкрановою колією чи будівлею у метрах

Рис. 14.2 – Габарити небезпечної зони під час роботи стрілового крана

Рис. 14.3 – Одночасна робота кранів на одній підкрановій колії

Рис. 14.4 – Одночасна робота кранів на об'єкті з обмеженим вильотом стріл кранів

Для стрілових кранів (рис. 14.2)

, (14.2)

тоді

, (14.3)

де l_г – довжина стріли крана з гуськом; с – відстань від осі обертання крана до осі стріли (приймають за паспортними даними крана).

а) б)

Рис. 14.5 – Варіанти розміщення двох кранів між двома паралельно споруджуваними об'єктами; а – обмеження кутів повороту; б – обмеження вильоту стріл кранів

Відстань дальності відлітання і вантажу залежить від висоти можливого його падіння:

Таблиця 14.2

Висота можливого падіння, м
	20...70	70... 120	120...200
S_в, м

Коли для зведення об'єкта необхідно кілька баштових кранів на одній підкрановій колії (рис. 14.3), то встановлюють обмежувачі переміщення кранів, які забезпечують їх зупинку на відстані не менше 5 м між переміщуваними вантажами. Якщо монтаж будівель ведуть кранами, встановленими з різних боків (рис. 14.4), і при цьому постає небезпека їх зіткнення чи вантажів, то треба передбачити обмеження вильотів стріл кранів чи кутів поворотів (рис. 14.5) або водночас того й другого. Проте в усіх випадках відстань між робочими зонами кранів мусить бути не менше 5 м.

Робочу зону визначають за формулою

. (14.4)

Межі небезпечних і робочих зон кранів, обмеження кутів повороту обов'язково зазначають на об'єктових будгенпланах, як і відстань між робочими зонами. Для цього застосовують умовні позначення й відповідні надписи.

Будівельні дороги

До всіх будованих та експлуатованих будівель, у тому числі до тимчасових, має бути вільний під'їзд. До будівель завширшки понад 18 м під'їзди повинні бути з двох боків, а завширшки понад 100 м – з усіх боків будівлі.

Будівельні автомобільні дороги повинні бути, як правило, кільцевими. На тупикових під'їздах влаштовують майданчики для роз'їзду чи розвороту розміром 12 ´ 12 м або петльовані об'їзди. Максимальна ширина доріг з однобічним рухом 4,5 м, з двобічним – 7 м. Якщо використовуються машини вантажопідйомністю до 25...30 т і більше, дороги розширюють до 8 м і більше.

Постійні дороги меншої ширини тимчасово розширюють до потрібних розмірів інвентарними залізобетонними плитами.

За однобічного кільцевого руху автотранспорту на дорогах не менше ніж через 100 м у зоні видимості влаштовують майданчики завширшки 6 м і завдовжки 12...18 м для роз'їзду транспортних засобів. Такі ж майданчики влаштовують і в зонах розвантаження матеріалів незалежно від схеми руху автотранспорту.

Найменший радіус заокруглення дороги 12 м, а при русі автопоїздів по дорогах завширшки 3,5 м у місцях заокруглень їх розширюють до 5 м. Розширення від З до 1 м (залежно від радіуса заокруглення) влаштовують і на інших дорогах.

Під час трасування доріг слід дотримуватись таких мінімальних відстаней: між дорогою і складським майданчиком – 0,5...1 м; між дорогою та віссю підкранових колій – 6,5...12,5 м; між дорогою та віссю залізничних колій – 3,75 м (нормальна колія) і 3 м (вузька колія);між дорогою таогородженням будівельного майданчика – не менше 1,5 м; між дорогою і краєм траншеї – 1,0...1,5 м (для піщаних ґрунтів); автодорога, що йде понад котлованом, має бути за межами призми обвалу.

Тимчасову дорогу від споруджуваної будівлі прокладають не ближче 8...12 м, щоб забезпечити проходження і встановлення монтажного крана.

На будгенплані стрілками позначають напрями руху транспорту.

Розміщення складів

Склади слід розміщувати таким чином, щоб уникнути прокладання додаткових доріг,тобто розташовувати їх по можливості уздовж запроектованих доріг, враховуючи їх місцеве розширення.

Навіси для масивних і важких матеріалів та устаткування розміщують у зоні дії монтажного механізму або в безпосередній близькості, щоб, не перевантажуючи, доставляти вантажі в робочу зону.

До окремих складів можна підводити тимчасові дороги. На відкритих складах однойменні конструкції, деталі й матеріали, використовувані скрізь на об'єкті, слід складувати рівномірно вздовж будівлі за захватками чи ділянками. Важкі й масивні збірні елементи (матеріали) розміщують ближче до крана. На майданчиках, відведених дня складування матеріалів, при потребі намічають майданчики для приймання бетону й розчину.

Якщо конструкції монтуються з транспортних засобів за допомогою стрілових кранів, на будгенплані позначають шлях руху транспорту з урахуванням того, щоб розвантаження і подавання важких деталей на монтаж відбувалося без зміни вильоту стріли. Поперечні проходи між складами влаштовують завширшки не менше 0,7 м через 25...30 м.

ПОРЯДОК ПРОЕКТУВАННЯ БУДІВЕЛЬНИХ генеральНИХ ПЛАНІВ

Будгенплан об'єкта будівництва проектують, як правило, на стадії розробки ПОБ і ПВР.

Основою будгенпланів є ступінь деталізації і точності основних рішень і розрахунків з установлення характеристик об'єктів будівельного господарства, розміщуваних на будівельному майданчику, а також ступінь деталізації проектних рішень, прийнятих у будгенплані, для безпосереднього розміщення всіх об'єктів будівельного господарства на майданчику за безумовного виконання всіх вимог техніки безпеки ведення робіт, пожежної безпеки, санітарних та соціологічних правил тощо.

На основі будгенплану в складі ПОБ вирішують загальні питання організації будівельного майданчика в цілому, що забезпечує ефективність масових будівельно-монтажних робіт в основні періоди будівництва комплексу об'єктів. Тому розробка самого будгенплану має відбиток схематичності основних рішень з розміщення головних об'єктів будівельного господарства. У таких будгенпланах, особливо для великих комплексів будівель та споруд, наприклад, не показують розміщення кожної тимчасової будівлі адміністративно-побутового призначення, кожного відкритого складу, а тільки вказують місця розташування й розміри майданчиків під них.

Тимчасові інженерні мережі водо- і енергопостачання, зв'язку, а також дороги показують без деталізації їх влаштування і параметрів прив'язування до координатної сітки та об'єктів будівництва. Таку деталізацію виконують після розробки відповідних робочих проектів кожної мережі.

Будгенллани, розроблювані на стадії ПВР, мають таку деталізацію рішень зі структури та розміщення об'єктів будівельного господарства, яка дає змогу розміщувати їх, дотримуючись основних вимог з техніки безпеки й охорони праці, а також забезпечувати ефективне проведення будівельно-монтажних робіт.

Якщо будгенплан у складі ПОБ охоплює в цілому будівельний майданчик усього комплексу будівель або ж однієї великої будівлі, для якої готують технічний проект будівництва, то будгенплан у складі ПВР розробляють, як правило, на один окремий об'єкт (будівлю чи споруду) або її частину (вузол, ділянку) на період виконання певного комплексу будівельно-монтажних робіт.

При всій відмінності будгенпланів, розроблюваних у складі ПОБ і ПВР, порядок розробки їх практично однаковий.

Будгенплан проектують у такій послідовності.

1. На генеральному плані будівельного майданчика будованого об'єкта, враховуючи стан робіт на період розробки будгенплану, прив'язують монтажні й вантажопідйомні механізми і розміщують виробничі установки та склади. Водночас трасують автомобільні дороги й залізничні колії. При цьому встановлюють небезпечні зони й розробляють схеми одночасної роботи кранів.

2. Позначають місця розташування поза небезпечними зонами конкретних будівель групи II – адміністративно-побутового й соціального призначення. Водночас проектують проходи для будівельників до місць роботи й позначають при потребі місця влаштування тротуарів.

3. Розміщують установки й об'єкти енерго-, водо- і теплопостачання; проектують схеми підключення всіх споживачів електроенергії, у тому числі освітлення, а також теплоти, пари, ацетилену, кисню, води до розвідних мереж; проектують каналізаційну мережу й відведення стічних вод.

4. Заключним етапом проектування розміщення об'єктів на будгенплані слід вважати розміщення абонентних пристроїв і мереж зв'язку й сигналізації на майданчику (диспетчерських пристроїв, телефонних постів, гучномовних установок тривожної сигналізації).

5. Складають відомість нетитульних тимчасових об'єктів та обладнання, необхідних для влаштування будівельного майданчика відповідно до запроектованого будгенплану. При цьому слід керуватися тим, що до нетитульних тимчасових будівель, споруд та пристроїв належать: контори й комори виконробів та майстрів, душові, туалети неканалізовані, прохідні й сторожові будки, приміщення для обігріву робітників, паркани й огородження місць проведення будівельно-монтажних робіт, тимчасові розведення мереж електропостачання, пари, води, газу, стиснутого повітря в межах робочої зони. Витрати на цих об'єктах компенсують за статтею накладних витрат.

16. особливості будівельних генеральних планів для реконструкції об'єктів

Умови виконання будівельно-монтажних робіт та їх зміст під час реконструкції об'єктів впливають на деякі відмінності проектних документів ПОБ та ПВР, включаючи будгенплан.

Будгенплани для реконструкції об'єктів можна розробляти на період вивільнення будівельного майданчика і на етапи проведення основних комплексів будівельно-монтажних чи механо-монтажних робіт, що потребують окремих проектних рішень з організації будівельного майданчика в ці етапи, пов'язаних з розміщенням об'єктів будівельного господарства й дотриманням безпеки під час реконструкції та експлуатації реконструйовуваного об'єкта. До таких етапів можна віднести: демонтаж і монтаж каркаса будівлі, розбирання, перенесення й прокладання інженерних мереж, демонтаж і монтаж устаткування тощо.

Крім будгенпланів на окремі етапи робіт у складніших умовах реконструкції на стадії розробки ПОБ і ПВР проектують і будгенплани за періодами реконструкції: підготовчим, дозупинним і зупинним.

Будгенплан підготовчого періоду вирішує питання організації будівельного господарства під час вивільнення будівельного майданчика.

Будгенплан дозупинного періоду включає розміщення та організацію будівельного господарства під час проведення будівельно-монтажних робіт з реконструкції об'єкта в умовах, коли виробничий процес на реконструйовуваному об'єкті не зупиняють.

Будгенплан зупинного періоду охоплює організацію будівельного майданчика на період повної зупинки виробничого процесу на реконструйовуваному об'єкті. Рішення цього будгенплану повинні забезпечити максимально можливу інтенсивність робіт з реконструкції при безумовному дотриманні правил техніки безпеки й охорони праці.

Спеціалізовані субпідрядні організації повинні розробляти будівельні генеральні плани у складі своїх проектів виконання робіт і погоджувати їх з генеральним підрядчиком. Вихідними даними для розробки будгенплану реконструйовуваного об'єкта крім звичайних і встановлених нормативними документами є акти технічного обстеження будівель, споруд, їх конструкцій, які тією чи іншою мірою зазнають впливу в процесі реконструкції. Крім того, використовують робочі креслення пристроїв та пристосувань, що забезпечують посилення, оберігання існуючих об'єктів під час реконструкції, а також безпеку встановлення й переміщення засобів механізації під час проведення робіт (захисні й огороджувальні настили, підпірні стояки, розтяжки, естакади, риштування тощо).

Особливо ретельно до розробки будгенплану вивчають прийняті методи виконання робіт з реконструкції та способи подавання і транспортування конструкцій, деталей та вузлів будівель, споруд і технологічного устаткування. Виходячи з цього, в будгенплані реконструйовуваного об'єкта додатково до обов'язкових рішень щодо робіт на новоспоруджуваних об'єктах мають бути відображені:

1) постійні будівлі, використовувані тимчасово для потреб будівництва;

2) будівлі й споруди, що підлягають знесенню;

3) діючі, розбирувані й перекладувані інженерні комунікації, місця й черговість відключення та підключення їх;

4) тимчасові, реконструйовувані й новобудовані залізниці та автомобільні шляхи, тротуари, проходи тощо;

5) споруди й пристрої, що забезпечують захист діючого устаткування та пристроїв під час демонтажу, монтажу, заміни стінових огороджень, перекриттів та покриттів;

6) маршрути переходів будівельників та працівників реконструйовуваного об'єкта від робочих місць до місць відпочинку;

7) шляхи подачі великогабаритних конструкцій та вузлів і їх влаштування, яке забезпечить надійність і безпеку транспортних операцій.

Список літератури 1. Організація зведення і реконструкції будівель та споруд: Навч. посібник / С.А.Ушацький, В.Г.Лубенець, В.М. Майданов та ін.; за ред. С.А.Ушацького. – К.: Вища шк., 1992. – 183 с. 2. Организация строительного производства/ Под ред. Н.Н. Цай – М., 1999. 3. Организация и планирование строительного производства: Учебник / Под ред. А.К. Шрейбера. – М., 1987. 4. Дикман Л.Г. Организация и планирование строительного производства - М.: Высш. шк., 1988. 5. Галкин И.Г. Сборник задач по организации и планированию строительного производства - М.: , 1985. 6. Управление проектно-сметным процессом.- М.: Изд-во «Мастерство», 2002. – 176 с. 7. Дикман Л.Г. Организация жилищно-гражданского строительства: Справочник строителя – М.: Стройиздат 1985. 8. Шахпоронов В.В. и др. Организация строительного производства. Справочник строителя – М.: Стройиздат‚ 1987. 9. СНиП 1.04.03-85*. Нормы продолжительности строительства и задела в строительстве предприятий, зданий и сооружений. 10. ДБН-А.3.I– 5 – 96. Организация строительного производства. 11. ДБН Д. 2.4 –n – 2000. 12. ДБН А.3.1 – 2 – 93. Порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт. – К.: Укпархбудінформ, 1993. 13. ДБН А.3.1 – – 94. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів. Основні положення. – К.: Укпархбудінформ, 1994.

Навчальне видання

Тексти лекцій з курсу «Організація будівництва» (для студентів 4 курсу денної і заочної форм навчання спец. 6.092100 – „Промислове і цивільне будівництво”, 6.092100 – „Міське будівництво та господарство”)

Укладачі: Вікторія Олександрівна Мельман,

Олексій Іванович Голуб,

Таїсія Геннадіївна Молодченко-Серебрякова

Редактор: М.З. Аляб’єв

План 2006, поз. _54_

__________________________________________________________________

Підп. до друку 03.06.06 Формат 60´84 1/16 Папір офісний

Друк на ризографі Обл.- вид. арк. 3,5

Замовл. №_________ Тираж 150 прим.

__________________________________________________________________

⇐ Предыдущая 3 4 5 6 7 8 9 10 1112