 |
|
Перевірка зошитів, робота над помилками.
робота над помилками:
Організовуючи роботу над помилками, учитель пояснює, що означають зроблені позначення, і пропонує виправити помилки самостійно, подумати, на які правила вони допущені, дібрати і записати по кілька (3-4) слів на ці правила. Слабші учні виписують слова, в яких були допущені помилки, і виконують індивідуальні завдання. У такий же спосіб проводиться робота над помилками й під час виконання диктантів та перевірочних робіт.
Така орг. роботи над помилками дає можливість виховувати орфографічну зіркість, а здійснення диференційованого підходу підлягає слабших до загального рівня.
Починаючи з 2 класу учителю необхідно вести систематичний облік помилок. Для цього слід завести спеціальний зошит, в якому по вертикалі записується прізвище учня, по горизонталі – орфографічні теми. Після перевірки проти прізвища учня, який допустив помилки на ті чи інші правила, проставляється знак + або --. Визначивши в результаті цього найбільш типові помилки, учитель повинен орг. роботу над помилками, спрямовану на їх подолання. Ефективність такої роботи залежить від правильного встановлення їх причини, своєрідного «діапазону».
Робота над помилками повинна проводитися протягом 5-6 уроків, оскільки орфографічна навичка за 1-2 уроки не формується, і включати як індивідуальні завдання, так і фронтальні, спрямовані на усвідомлення дій за правилом. Після цього проводиться перевірочна робота, результати якої дають можливість судити про успіхи у формуванні орфографічної навички, а при потребі й продовжити повторення з усіма учнями чи індивідуально.
Успішність у навчанні орфографії залежить також від вимогливості вчителя щодо робочих зошитів. Акуратність записів, дотримання каліграфічних норм і взагалі вимог єдиного мовного режиму – важливий фактор формування правописної грамотності.
перевірка зошитів:
Правильне, грамотне і охайне виконання письмових завдань привчає учня до систематичної праці, формує повгу до неї, звичку до чистоти, охайності та порядку.
У 2 - 4 класах для навчальних класних і домашніх завдань учні ведуть по два зошити (12 аркушів).
У письмовій роботі з мови, математики треба зазначати дату виконання роботи, яка це робота (класна чи домашня), вид завдання (вправа, диктант, твір, переказ, задача тощо).
Під час виконання письмової роботи учні повинні дотримуватися абзаців.
Необхідно стежити, щоб учні дотримувалися однакових інтервалів між словами, дописували кожен рядок від початку до кінця, орієнтуючись на правила переносу, не виходячи за межі рядка.
Якщо потрібно виправити помилку, учень має закреслити неправильно написану літеру чи цифру навскіс (справа наліво) і замість неї зверху написати потрібну літеру чи цифру. Якщо треба замінити слово, словосполучення, речення чи приклад у ході виконання роботи, то те, що підлягає заміні, слід закреслити тонкою горизонтальною лінією, а не брати в дужки, оскільки дужки є пунктуаційним знаком, і далі записати правильно.
Виправлення (закреслення та поновлення) написаного робити ручкою, а не олівцем.
31.Еврестичний метод , його суть, прийоми використання його на уроках грамматики.
Суть цього методу полягає в організації на уроках граматики пошукової діяльності учнів. Перед школярами висувається пізнавальна задача, і вони під керівництвом учителя «відкривають» нові для себе знання.
Головним прийомом роботи, що лежить в основі евристичного методу, є евристична бесіда. Нею користуються тоді, коли в учнів є попередні знання, спираючись на які на основі спостереження за мовним матеріалом діти більш чи менш самостійно можуть прийти до узагальнення, зробити потрібний висновок.
Перс ніж користуватися евристичною бесідою, учитель повинен визначити, які знання з граматики школярі засвоїли, які з них будуть опорними під час вивчення нового правила чи закономірностей, дібрати відповідний матеріал для спостереження і організації пошуку, врахувати можливості дітей даного класу для участі в евристичній бесіді, продумати зміст і логіку послідовності запитань.
Пошукова діяльність учнів на уроці здійснюється за кількома етапами. На першому етапі відбувається актуалізація опорних знань школярів, тобто повторення того матеріалу, який є опорним для усвідомлення нових знань.
На другому етапі учням пропонується пізнавальна задача, вони усвідомлюють необхідність її вирішення.
На третьому етапі вчитель у ході евристичної бесіди спрямовує дітей на аналіз мовних фактів і формування власних висновків.
Отже, користуючись евристичною бесідою, вчитель спрямовує пошукову діяльність дітей у потрібне русло, підводячи їх поступово до висновку, і тим активізує їх навчальну діяльність.