Главная | Обратная связь

Промисловий переворот у США

Промисловий переворот починається у бавовняній промисло­вості. Характерною особливістю цього економічного явища було те, що виробничий процес оминув стадії ремесла і мануфактури.

1790 р. англієць С. Слейтер збудував першу текстильну фаб­рику. На 1808 р. налічувалося 15 фабрик, а на 1832 р. – 635 фабрик із 12 млн веретен. Замість парової машини у цей період широко ви­користовується водяне колесо.

Економічному зростанню сприяла протекціоністська політика уряду країни. 2 грудня 1823 року в Маніфесті ”Америка для американців” п’ятим президентом Джеймсом Монро було проголошено т. з. ”доктрину Монро”, що сприяло консолідації нації. Дж. Монро проголосив: “...Американські континенти в результа­ті вільного і незалежного становища, що вони в себе встановили і підтримують, відтепер не повинні вважатися об’єктами подаль­шої колонізації європейськими державами... усіляку спробу з їхнього боку поширити свою політичну систему на будь-яку частину нашої півкулі ми розглядатимемо як погрозу нашому спокою і безпеці”. Утворення Панамериканського союзу 1889 р. зак­ріпило пріоритетне становище США в Латинській Америці. Активно залучалися європейські капітали, кваліфікована робоча сила іммігрантів, найновіша техніка та технологія.

Важливу роль у здійсненні промислового перевороту відіг­рав демографічний фактор. До середини ХІХ ст. кількість жителів США збільшилася у 4,5 раза, в основному за рахунок переселенців-єропейців – людей заповзятливих, раціональних.

Найбільших успіхів США досягли у будівництві залізниць та використанні паровозів. За два десятиліття (1830–1850 рр.) дов­жина залізниць збільшилася у 300 разів. Це сприяло прискореному зростанню гірничо-добувної та металургійної галузей промисловості. Почали застосовуватися для виплавки чавуну пудлінгові печі, що підвищило продуктивність металургії у три рази.

У 40–50 рр. ХІХ ст. розгортається машинобудування, зокрема виробництво парової техніки, сільськогосподарських машин, швейне виробництво. Упроваджено у виробництво револьверний, шліфувальний, фрезерний верстати. Обсяг фабричної продукції зростає у 8 разів. Капітал у промисловості зріс із 50 млн до 1 млрд дол. США посіли 2-ге місце за обсягами виробництва промислової продукції у 60-х рр. у світі (15 % світової частки).

У зв’язку з об’єднанням США в ході громадянської війни 1861–1865 рр. промисловий переворот трансформується у процес індустріалізації.

Підсумки

Економіка індустріального типу характеризується тим, що в промисловому виробництві зосереджується від 45 до 70 % працездатного населення. Більшість робітників забезпечують обслуговування машин та механізмів, здійснюючи найпростіші опера­ції. Випускається, як правило, однорідна продукція. Визначальна роль належить таким галузям промисловості, як гірничодобувна, металургійна, машинобудівна, текстильна.

Промисловий переворот, як світовий економічний процес, зумовив існування у період з 1815 до 1875 року так званої системи вільної конкуренції. До основних ознак цієї системи належать:

– відсутність можливостей впливу на ціну товару; покупці та продавці на ринку визнають ціну товару як початкову;

– відсутність товарного знака; єдиним критерієм вартості товару є ціна;

– відсутність економічних та юридичних привілеїв; рівні стартові права та можливості;

– основним чинником мобільності виробництва є попит та пропозиція на ринку промислових товарів;

– однакові можливості доступу до різних видів інформації та її використання у процесі відтворення;

– виробник не може залишити ринок без втрат.

Тема 4.2. Економічна думка у другій половині
ХVІІІ ст. – першій половині ХІХ ст.

План

1. Економічні погляди А. Сміта та Д. Рікардо.

2. Економічні погляди на принципи оподаткування Дж. С. Мі­ля і А. Вагнера.

3. Історична школа Німеччини.

4. Марксистська економічна теорія.

 

План семінарського заняття по темі
“Економічна думка у другій половині ХVІІІ ст. –
першій половині ХІХ ст.”

 

1. Економічні погляди А. Сміта.

2. Економічні погляди Д. Рікардо.

3. Економічні погляди Ж. Б. Сея.

4. Економічні погляди на принципи оподаткування Дж. С. Мі­ля і А. Вагнера.

5. Критичний напрям політичної економії – С. Сісмонді, П. Прудон та К. Родбертус.

6. Економічні погляди Фрідріха Ліста. Б. Гільденбранд.

7. Марксистська економічна теорія.