 |
|
Методичні поради до виконання
Горизонтальну і фронтальну проекції поверхонь, що перетинаються побудувати згідно завдання за вказаними основними розмірами, профільну – на допомогою проекційного зв`язку.
Необхідно пам`ятати, що лінія перетину двох криволінійних поверхонь є крива яка одночасно належить обом поверхням і в загальному випадку вона буде просторовою кривою, ступінь складності якої залежить від поверхонь, що перетинаються та їх взаємного положення у просторі. В деяких випадках лінія перетину може розпадатись на декілька частин, які можуть бути плоскими кривими, а в окремих випадках – навіть складатись з відрізків прямої.
Лінію перетину поверхонь побудувати за окремими точками. При цьому особливу увагу необхідно приділити опорним точкам, так як уникнення хоча б одної з них не дозволить побудувати лінію перетину. До опорних точок необхідно віднести усі характерні точки обрис поверхонь: точки злому, екстремальні токи (найвіддаленіша і найближча тощо), точки, розташовані на осях симетрії і т.д. (у прикладі точки – А, Е і С). Щодо додаткових точок, то їхня кількість і розміщення обумовлено точністю побудови лінії перетину поверхонь.
У якості площин посередників можна обирати різноманітні поверхні чи площини, але доцільно обирати з них такі, які дозволяють отримати графічно найбільш прості лінії перетину з заданими поверхнями. Тому частіш за все у якості поверхонь-посередників застосовують проекціювальні площини, а також концентричні чи ексцентричні сфери. У прикладі за допоміжні площини обрано горизонтально проекціювальні площини – Q, G, Ψ і Σ.
Видимість ділянок поверхонь побудувати, використовуючи конкуруючі точки.
Рис. 7. Приклад завдання №5 – "Перетин поверхні площиною"
Таблиця 11