Главная | Обратная связь

Порядок виконання роботи

5.1. Ознайомитися з додатковими теоретичними відомостями, що наведені вище.

Мал. 10.28.Передня панель дозиметра ДРГЗ-04.

5.2. Підготувати прилад до роботи, для чого потрібно виконати такі етапи:

5.2.1. Підключити блок детектування до пульту дозиметра (як правило, вже підключений).

5.2.2. Початкове положення органів управління: тумблер МЕРЕЖА – в нижньому, перемикач В1 – в положенні 1, перемикач В2 – в положенні НАПР. ЖИВЛ, світловий затвор – закритий.

5.2.3. Увімкнути вилку кабелю в мережу 220 В, 50 Гц, увімкнути тумблер МЕРЕЖА. Показники вимірювального приладу повинні складати 1.2–1.5 за шкалою 3.

5.2.4. Через 10 хвилин з моменту вмикання дозиметра вста­но­вити перемикач В2 в положення КОМП. СТРУМУ. Стрілка вимірювального приладу повинна знаходитися на нульовій позначці або в діапазоні 0–0.1 за шкалою 3.

5.2.5. Встановити перемикач В2 в положення 1. Стрілка вимірювального приладу повинна переміститися вправо.

5.2.6. Перевірити нуль вимірювального приладу натискан­ням кнопки СКИДКА. Якщо спостерігається відхилення показників вимірювального приладу від нульової позначки більш ніж на 2% відносно кінцевого значення шкали, резистором НУЛЬ УПТ встановити нульовий показник при натис­ну­тій кнопці СКИДКА (виконує лаборант). Відпусти­ти кнопку СКИДКА. Повільно повертаючи ручку КОМП. СТРУМУ проти годинникової стрілки, встановити стрілку вимі­рюваль­ного приладу на нульову позначку шкали (до­пуска­ються рідкі коливання вправо від нульової позначки).

5.2.7. Встановити перемикач В2 в положення КОМП. СТРУМУ. Стрілка вимірювального приладу повинна знахо­ди­тися в діапазоні 0–0.1 за шкалою 3. Якщо стрілка вимірювального приладу знаходиться в границях шкали, що перевищують вказані значення, або через 1–5 с спостеріга­єть­ся її повільне відхилення вправо від нульової позначки, необхідно ручку КОМП. СТРУМУ повернути за годинни­ковою стрілкою до кінця, натиснути і через 5–10 с відпусти­ти кнопку СКИДКА, встановити перемикач В2 в положення 1 і знову повторити операції за п.п. 5.2.6 і 5.2.7.

Примітки:

1. Операції за п.п. 5.2.6 і 5.2.7 необхідно виконувати за відсутності випромінювання у місці розташування блоку детектування.

2. Дозиметр має два режими роботи, що розрізняються в 10 разів за чутливістю і максимальною потужністю експозиційної і поглинутої доз у імпульсі.

3. Перший режим роботи забезпечується при положенні 1 перемикача В2. Положення 1, 3, 10 перемикача В2 визначають час встановлення показників, що не перевищує 5 с (при положенні 1), 15 с (при положенні 3), 50 с при положенні 10).

Верхні границі шести піддіапазонів, на які розбиті діапазони вимірювання експозиційної дози (її потужності), а також поглинутої дози в тканині (її потужності) для першого режиму вказані в таблиці, що наведена нижче.

Позначення піддіапа­зону	Потужність експози­ційної дози нА/кг (мкР/с)	Експози­ційна доза нКл/кг (мкР)	Потужність поглинутої дози мкВт/кг (мкрад/с)	Поглинута доза мкДж/кг (мкрад)
	0.258(1)	2.58(10)	0.01(1)	0.1(10)
	0.774(3)	7.74(30)	0.03(3)	0.3(30)
	2.58	25.8(100)	0.1(10)	1(100)
	7.74	77.4(300)	0.3(30)	3(300)
	25.8	258(1000)	1(100)	10(1000)
	77.4		–	–

Для другого режиму (В2 в положенні “Доза х 10”) чутливість дозиметра в 10 разів нижча, а максимальна величина дози і потужності дози відповідно в 10 разів вища, ніж для першого режиму.

5.3. Встановити перемикач В2 в положення 1, а перемикач В1 в положення 10.

5.4. Відкрити світловий затвор і визначити показники до­зиметра від контрольного джерела (джерело випроміню­ван­ня надається лаборантом). Для цього: відкрутити кришку за­хисного (чохла) джерела, встановити блок детектування без насадки торцем на контрольне джерело. Стрілка дози­мет­ра повинна відхилитися на 72–74 поділки верхньої шка­ли. При перемиканні тумблера В1 в положення 10 таке відхилення стрілки відповідає потужності випромінювання 7.2 мкР/с.

5.5. Виміряти потужність дози, що випромінюється радіоактивним джерелом, який використовується в роботі з лічильником Гейзера: а) при вимірюванні поглинутої дози (або її потужності) на світлозахисний стакан блоку детекту­вання накручується тканинно-еквівалентна насадка; б) при вимірюванні експозиційної дози (її потужності), а також при визначенні показників дозиметра від контрольного джерела насадка не використовується.

Оформлення роботи. У звіті повинно бути: а) стислі тео­ре­тичні відомості про основи дозиметрії іонізуючого ви­про­мінювання; б) блок-схема дозиметра; в) результати вимі­рювання експозиційної дози та потужності експози­ційної дози від контрольного радіоактивного джерела; г) висновки.

Завдання для самостійної роботи та самоконтролю

1. Як визначається експозиційна доза? Записати зв’язок між одиницями експозиційної дози.

2. Що таке поглинена доза? Як вона пов’язана з експозиційною дозою? Записати зв’язок між одиницями поглиненої дози.

3. Що таке еквівалентна доза і який її зв’язок з поглиненою та експозиційними дозами? Які є одиниці еквівалентної дози?

4. Записати одиниці потужностей всіх доз.

5. Які існують дозиметри іонізуючого випромінювання? Вкажіть фізичні принципи роботи дозиметрів.

6. Деякий радіоактивний препарат має постійну розпаду l =
= 1.44× 10^–3 год^–1. Через який час розпадеться 75% початкової кількості атомів?

7. Кінетична енергія a-частинки, що вилітає з ядра атома радію при радіоактивному розпаді, дорівнює 4.78 МеВ. Знайти швидкість a-частинки.

8. Потужність експозиційної дози в рентгенівському кабінеті становить 6×10^–12 Кл/кг×с. Знайти експозиційну дозу протягом 5-денного тижня та відповідно поглинену і біологічну дози та їх потужності (в системних і позасистемних одиницях). Робочий день триває 5 годин.

1) Один з авторів (О.В. Чалий) вдячний колективу відділення медичної фізики Університета Вісконсін-Медісон на чолі з професо­ром П. Делука за гостинність під час виконання дослідницького проекту за Міжнародною програмою академічних обмінів імені Фулбрайта.