 |
|
Будь який _______ за певних умов можуть створювати небезпеку для людини чи довкілля.
суб’єкт;
об’єкт, суб’єкт, явище та інформація;
ризик, об’єкт, суб’єкт, явище, інформація;
об’єкт;
ризик та непевність.
12. Ризик – це:
коли людина збирається зробити щось небезпечне;
кількісна характеристика небезпеки;
якісна і кількісна характеристика небезпеки;
якісна характеристика небезпека;
коли людину очікує небезпека.
13. Правильне визначення ризику – це:
іонізуюче опромінення;
усвідомлена можливість виникнення події з певними небажаними наслідками;
вартісне визначення шкоди;
дезорганізувальний вплив на суспільство.
14. Прийнятий рівень ризику у світовій практиці становить:
1/1000;
106;
10-4;
10-6;
1/100.
15. Галузь, у якій найвищий рівень ризику щодо життя та здоров’я
людини – це:
вугільна;
машинобудівна;
легка;
транспорт;
сфера обслуговування.
16. Ризик, якого не буває за ступенем допустимості – це:
надмірний;
гранично прийнятий;
знехтуваний;
гранично-допустимий;
прийнятий.
17. Ризик, якого не буває за масштабом – це:
державний;
регіональний;
сільський;
місцевий;
об’єктовий.
18. Ризик, який не властивий в політиці – це:
колективний;
масштабний;
добровільний;
невизначений час прояву наслідків;
важко піддається оцінюванню.
19. Вартісний засіб визначення шкоди :
у грошовому еквіваленті;
у людських втратах;
у втратах земель;
у втратах тварин;
немає правильної відповіді.
20. Ризик, який не властивий в побуті – це:
індивідуальний;
передбачуваний;
добровільний;
невизначений час прояву наслідків;
консервативний.
21. Типи аналізу , які не відносять до аналізу небезпек:
попередній аналіз небезпек;
системний аналіз небезпек;
причинно-наслідковий аналіз небезпек;
аналіз дерева подій;
адміністративний аналіз.
22. Потреби, які не є складовими життя і діяльності людини:
фізіологічні;
сексуальні;
духовні;
природні;
соціальні;
особистісні.
23. Екзистенціальні запити – це:
потреба у самовираженні;
потреба у безпеці свого існування;
належність до колективу;
повага з боку інших.
Фактор, що найбільш впливає на здоров’я людини:
стан довкілля;
спосіб життя;
стан медичного обслуговування;
спадковість.
25. Досягнення науково-технічного прогресу на здоров’я людини :
впливають тільки позитивно;
впливають виключно негативно;
не впливають;
вплив неоднозначний, є позитив та негатив.
26. У людини є такі основні аналізатори:
руховий, тактильний, нюховий, вестибулярний, вісцеральний, слуховий, смаковий;
механорецептори, хеморецептори, осморецептори, терморецептори, фоторецептори, вісцеральний;
тактильний, нюховий, вестибулярний, зоровий, слуховий, смаковий;
руховий, тактильний, нюховий, вестибулярний, вісцеральний, зоровий, слуховий, смаковий, мозковий.
27. Закон Вебера-Фехнера – це:
інтенсивність відчуттів пропорційна логарифму інтенсивності подразника;
інтенсивність відчуттів обернено пропорційна інтенсивності подразника;
інтенсивність відчуттів та інтенсивність подразника не корелюють між собою;
аналізатор має здатність пристосовувати поріг відчуття до інтенсивності дії фактора.
28. Адаптаційна властивість аналізаторів – це:
здатність певний час зберігати відчуття після припинення дії подразника;
здатність певний час зберігати дію подразника після припинення відчуття;
інтервал між моментом дії подразника на рецептор і моментом виникнення відчуття в мозку людини;
здатність пристосовувати рівень своєї чутливості до інтенсивності подразника.
29. Психофізіологічні процеси, які дозволяють аналізувати ситуацію і забезпечувати адекватну поведінку:
мислення, пам’ять;
мислення, увага, пам’ять, спостережливість;
обережність, увага;
інтуїція.
30. До дистресу більш схильні у разі довготривалих надзвичайних ситуацій:
інтернали;
флегматики;
меланхоліки;
екстернали.
31. До властивостей мислення не відносять:
критичність;
глибину;
послідовність;
пасивність;
швидкість.
32. Емоційна пам`ять – це:
запам’ятовування технологічних процесів;
збереження відчуттів;
збереження і відтворення слів;
інформація про навколишнє середовище.
33. Пасивна увага – це:
вольове зусилля зосередження на об’єкті;
сприйняття інформації без вольового зусилля;
розподіл уваги між об’єктами.
34. До чинників зниження життєдіяльності не відносять:
конфлікти;
оздоровчу фізичну гімнастику;
наркотики, алкоголь;
втому, перевтому.
35. Відсоток травм за статистичними даними з вини потерпілих:
10%;
20-40%;
60-80%;
90%.
36. Навколишнє середовище за перебуванням людини можна умовно поділити:
на антропогенне, виробниче;
на антропогенне, біотичне;
на біотичне, абіотичне;
на природне, виробниче, соціальне.
37. Забруднювальні речовини за впливом на організм поділяють:
на стійкі, середньостійкі, нестійкі;
на прямого, непрямого впливу;
на навмисні, супутні, аварійні;
на мутагени, канцерогени, тератогени, токсикогени.
38. За ступенем дії на організм шкідливі речовини поділяють на ___ класи:
2;
3;
4;
5.
39. Стійкі забруднювальні речовини не руйнуються в природному середовищі протягом:
1-2 міс;
4-6 міс;
6-8 міс.;
2 та більше років.
40. До надзвичайно небезпечних відносять шкідливі речовини з ГДК:
до 0,1 мг/м;
до 1 мг/м;
до 5 мг/м;
до 0,05 мг/м.
41. Хімічні забруднювальні речовини атмосферного повітря в містах обумовлюють у першу чергу захворювання систем організму:
органів дихання;
органів кровотворення;
ендокринної системи;
нервової системи.
42. Біологічні забруднювальні речовини питної води обумовлюють в першу чергу інфекційні захворювання систем організму:
органів дихання;
органів кровотворення;
ендокринної системи;
нервової системи;
шлунково-кишкового тракту (холера, вірусний гепатит).
43. Санітарно захисна зона – це:
ділянка землі навколо підприємства, яку створюють із метою зменшення шкідливого впливу цих підприємств на здоров’я людей, які проживають поряд;
ділянка землі навколо підприємства, яку створюють для захисту виробничого об’єкта;
ділянка землі навколо озера;
всі відповіді правильні.
44. Шкідливий фактор призводить:
до смерті;
до захворювання та зниження працездатності;
до ризику;
немає правильної відповіді.
45. ГДК у безпеці життєдіяльності, охороні праці – це:
глобальна демократична кооперація;
гранично-допустима концентрація;
головна діюча концентрація;
градус Кельвіна (К°).
46. До підгрупи біологічних факторів входять:
мікроорганізми (віруси, бактерії тощо);
макроорганізми та деякі продукти їх життєдіяльності;
мікроорганізми (віруси, бактерії тощо) та макроорганізми;
мікроорганізми (віруси, бактерії тощо) та деякі продукти їх життєдіяльності;
мікроорганізми (віруси, бактерії тощо) та деякі продукти їх життєдіяльності, макроорганізми.
47. Згідно з Класифікатором надзвичайні ситуації поділяють:
на техногенні, соціальні, природні;
на соціальні, природні, тектонічні, техногенні;
на природні, метеорологічні, техногенні;
на техногенні, природні, антропогенні;
на природні, техногенні.
48. Масове поширення захворювань серед людей на певній території – це:
епізоотія;
епідемія;
епіфітотія;
епіфлородемія.
49. Масове поширення захворювань серед рослин на певній території – це:
епізоотія;
епідемія;
епіфітотія;
епіфлородемія.
50. ЛД100, ЛД50 означає:
летальна доза відповідно для 100% чи 50% особин;
легальна дія відповідно на 100% чи 50%;
лужна доза відповідно 100% (повн та 50% (на половину) характеризує кислотно-лужний баланс середовища;
латентна дія, що характеризується 100% чи 50% затримкою передачі імпульсу.
51. До природних надзвичайних ситуацій відносять:
аварії;
епідемії;
моральне насильство;
крадіжки;
немає правильної відповіді.
52. До техногенних надзвичайних ситуацій відносять:
збройні напади;
руйнування будівель;
землетруси;
зсуви.
53. До соціально-політичних надзвичайних ситуацій відносять:
збройні напади;
викиди сильнодіючих отруйних речовин (СДОР);
викиди радіоактивних речовин;
зсуви.
54. До біосоціальних небезпек відносять:
туберкульоз;
викиди сильнодіючих отруйних речовин (СДОР);
моральне насильство;
бомжування.
55. Шантаж, шахрайство пов` язані з _______ насильством.
психічним;
фізичним;
інтелектуальним;
немає правильної відповіді.
56. Конфлікт – це:
зіткнення протилежних інтересів, поглядів, боротьба;
співіснування ворогуючих сторін різного рівня та складу учасників;
дискусійне обговорення різного рівня питань;
немає правильної відповіді.
57. Параметри, які не відносять до типів поведінки, згідно з моделлю Томаса, під час регулювання конфліктів:
співробітництво;
змагання;
компроміс;
пристосування;
уникнення;
аналіз.
58. До активних моделей поведінки не відносять:
пристосування;
співробітництво;
суперництво;
компроміс.
59. ВООЗ – міжнародна організація утворена з метою:
сприяння миру та міжнародній безпеці шляхом розвитку співробітництва між державами в галузі освіти, науки та культури;
розвитку мирного використання атомної енергії;
вирішення соціальних питань праці;
вирішення питань збереження та охорони здоров’я населення планети.
60. МАГАТЕ – міжнародна організація утворена з метою:
сприяння миру та міжнародній безпеці шляхом розвитку співробітництва між державами в галузі освіти, науки та культури;
розвитку мирного використання атомної енергії;
вирішення соціальних питань праці;
вирішення питань охорони здоров’я.
61. Основним законодавчим документом, що регламентує безпеку життя та здоров’я в Україні, є:
Конституція;
Закон про охорону праці;
Закон про пожежну безпеку;
Закон про цивільну оборону;
Закон про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення.
62. Законодавчі нормативні документи – це:
санітарні правила;
міжгалузеві правила і норми;
інструкції;
закони.
63. Загальнодержавні завдання і функції управління з БЖД покладено на:
Кабінет Міністрів;
регіональні інспекції;
міністерства;
судові органи;
обласні територіальні управління.
64. ДНАОП – це:
міжгалузеву інструкцію;
державний нормативний акт з охорони праці;
санітарні правила;
документ на охорону природи.
65. До нормативно-правових актів не відносять:
міжгалузева інструкція;
державний нормативний акт з охорони праці;
санітарні правила;
документ на охорону природи.
66. Частота пульсу в нормі становить:
45-70 уд/хв;
60-80 уд/хв;
90-100 уд/хв;
100-120 уд/хв.
67. Шлях, яким не передається ВІЛ від однієї людини до іншої:
проколювання вух, нанесення татуювання;
користування однією зубною щіткою з ВІЛ-інфікованим;
статевий контакт з ВІЛ-інфікованим;
користування одним і тим самим посудом з ВІЛ-інфікованим.
68. Штучне дихання здійснюють (для дорослих) із частотою:
3-4 рази на хвилину;
10-12 раз на хвилину;
16-18 раз на хвилину;
24-25 раз на хвилину.
69. У разі хімічного опіку (кислотою) вражене місце:
не промивають, тільки накладають стерильну пов’язку;
промивають тільки у воді;
промивають у воді та дуже слабким розчином борної, оцтової, лимонної кислоти;
промивають у воді та дуже слабким розчином соди.
70. У разі отруєння через кишково-шлунковий тракт застосовують:
промивання шлунку водою;
промивання шлунку слабким розчином перманганату калію;
промивання шлунку слабким розчином оцтової чи лимонної кислоти;
промивання шлунку слабким розчином гідросульфату міді;
промивання шлунку слабким розчином спирту.
71. Марлю або тканину накладають на рот потерпілому під час штучного дихання:
для запобігання можливого зараження від потерпілого;
для досягнення більш рівномірного надходження повітря до легень потерпілого;
для уповільнення процесу надходження повітря до легень потерпілого;
для усунення процесу регургітації шлунка;
для запобігання можливого зараження та досягнення більш рівномірного надходження повітря до легень потерпілого.
72. Потерпілому підкладають валик під лопатки і закидають голову максимально перед проведенням штучного дихання назад із метою:
забезпечення прохідності дихальних шляхів потерпілого;
створення найбільшої зручності для реаніматора;
кращого забезпечення мозку кров’ю;
тільки в такому положенні можна проводити штучне дихання.
73. Непрямий масаж серця (для дорослих) проводять із частотою:
50 – 60 раз на хвилину;
20 – 30 раз на хвилину;
80 – 100 раз на хвилину;
60 – 80 раз на хвилину.
74. Під час виконання непрямого масажу серця руки накладають:
на верхню третину грудини;
на нижню третину грудини;
на посередині грудної клітки;
на лівий бік грудної клітки, на ребра;
на правий бік грудної клітки, на ребра.
75. Реанімаційні заходи (у загальних випадках) проводять не менше:
10 хвилин;
15 хвилин;
20 хвилин;
60 хвилин.
76. Під час проведення непрямого масажу серця наявність пульсу у потерпілого:
не контролюється;
контролюється через кожну хвилину;
контролюється через кожні 2 хвилини;
контролюється під час порозовіння шкірних покривів;
контролюється через 10 хвилин.
77. Закрутку або жгут для зупинки кровотечі накладають (у теплих умовах) не більше ніж:
на 10 -15 хвилин;
на 30 - 60 хвилин;
на 60 - 120 хвилин;
на 120 - 180 хвилин;
на 100 - 150 хвилин.
78. Для зупинки артеріальної кровотечі необхідно:
накласти жгут або закрутку ближче до серця ніж місця ураження;
накласти жгут або закрутку на місце ураження;
перетиснути пальцем артерію у місці ураження, потім накласти жгут або закрутку ближче до серця ніж місце ураження;
вище місця ураження перетиснути пальцем артерію, потім накласти жгут або закрутку;
притиснути пальцем артерію до кості у відповідному місці, потім за можливості накласти жгут або закрутку ближче до серця ніж місце ураження.
79. Лікарські препарати , які необхідно дати потерпілому у разі перелому кінцівок, іммобілізації і транспортуванні:
серцеві;
нашатирний спирт;
знеболювальні;
всі відповіді правильні.
80. У разі травмування хребта потерпілого потрібно транспортувати:
на лівому боці;
на правому боці;
на животі;
на спині.
81. У разі травмуванні живота потерпілого потрібно транспортувати:
на спині з трохи зігнутими ногами;
на животі;
на лівому боці;
на правому боці.
82. У разі глибоких рваних ран, під час поранення з забрудненням ґрунтом, необхідно буде ввести в організм лікарський препарат:
протиправцеву сироватку;
протидифтерійну сироватку;
серцеві препарати;
знеболювальні.
83. Частота пульсу, яка принята за норму:
40-55 уд./хв.;
55-60 уд./хв.;
60-80 уд./хв.;
70-90 уд./хв.
84. Ознаки, які не відносять до артеріальної кровотечі:
яскраво-червона кров виливається пульсуючим струменем (у такт зі скороченнями серцевого м'яз , а іноді б'є фонтанчиком;
кров рухається повільно, рівним струменем, має темно-вишневий колір;
кров темно-червоного кольору, витікає краплями через рану в шкірі;
всі відповіді не правильні.
85. Ознаки, які не відносять до капілярної венозної кровотечі:
кров сочиться по всій поверхні рани, витікаючи повільно краплями;
кров витікає повільно, рівним струменем, має темно-вишневий колір;
яскраво-червона кров виливається пульсуючим струменем;
всі відповіді не правильні.
86. Під час кровотечі з носа, яка не припиняється потрібно:
постраждалого покласти на горизонтальну поверхню;
постраждалого посадити;
злегка нахилити голову вперед;
покласти на перенісся холодну примочку;
ввести в ніс шматок бинта, змоченого 3% розчином перекису водню.
87. Ознаки, за якими можна швидко визначити стан клінічної смерті:
втрата свідомості постраждалого;
стан зіниць;
відсутність дихання та пульсу у постраждалого;
колір шкіри та видимих слизових оболонок.
88. Не слід транспортувати постраждалого у положенні лежачи на спині у разі:
травми нижньої щелепи;
пошкодження грудної клітки;
перелому нижніх кінцівок;
травми хребта;
травми живота;
пошкодженні черепа і головного мозку.
89. У разі забиття перша допомога полягає:
у прикладенні зігрівального компрессу;
у прикладенні "холоду";
у накладенні тугої пов'язки;
у створенні спокою забитому місцю;
у накладенні шини;
у змазуванні забитого місця йодом.
90. Перша медична допомога – це:
надання допомоги лікарем;
надання допомоги медичним працівником;
надання медичної допомоги у дільничій лікарні;
комплекс найпростіших медичних заходів, що виконують на місці одержання ущкоджень, здебільшого у порядку само- та взаємодопомоги.
91. У разі незначних поранень необхідно:
промити рану антисептиком і накласти стерильну пов`язку;
промити рану спиртом і накласти стерильну пов`язку;
промити рану слабким розчином борної кислоти і накласти стерильну пов`язку;
промити рану слабким розчином соди і накласти стерильну пов`язку.
92. До ознак травм голови не відносять:
сонливість, дезорієнтацію;
біль у голові;
виділення крові з вух або носа;
синці на кінцівках.
93. Ознаки припинення дихання:
непритомність;
відсутність пульсу;
розширення зіниць;
відсутність рухів грудної клітки.
94. Порушення прохідності дихальних шляхів під час штучної вентиляції легень може бути обумовлена:
положенням на спині;
висунутою щелепою вперед;
неправильним положенням голови;
серветкою на роті.
95. Інтерорецептори несуть інформацію:
про зовнішній світ;
про стан організму людини та положення тіла в просторі;
про внутрішній світ людини;
про положення тіла в просторі і зовнішній світ.
96. Непрямий масаж серця (для дорослих – маса тіла близько 65 кг) проводять із такою силою, щоб грудна клітка прогиналася в середньому:
на 1 см;
на 2 см;
на 3см;
на 4см;
на 5см.
97. У разі обмороження необхідно:
розтерти обморожені місця снігом та руками;
розтерти обморожені місця спиртом та сухими руками;
розтерти обморожені місця олією;
не розтирати обморожені місця.
98. У разі переломів іммобілізацію кінцівок проводять із метою:
уникнення зміщення переломаних кісток;
уникнення зміщення переламаних кісток та зменшення болю;
зменшення рухової активності потерпілого;
уникнення зміщення переломаних кісток та зменшення рухової активності потерпілого.
99. Туберкульоз – це хвороба людини, яка викликана патогенними:
бактеріями;
вірусами;
грибками;
простійшими.
100. Підвищення безпеки життя входить до складових концепції про сталий розвиток:
так;
тільки з питань виробничої безпеки;
тільки під час військових дій та катастроф;
ні.