 |
|
Під час спостереження за якістю води встановлюють не менше:
одного створу;
двох створів;
трьох створів;
чотирьох створів.
93. Види обстеження забруднення атмосфери:
епізодичне, регіональне, глобальне;
локальне, комплексне, оперативне;
епізодичне, комплексне, оперативне;
всі відповіді не правильні.
94.Для вивчення забруднення ґрунтів пестицидами відбирають проби:
навесні після сівби;
восени після збору урожаю;
навесні після сівби і восени після збору урожаю;
немає правильної відповіді.
95. Мережа моніторингу підземних вод поділяють:
на фонову і регіональну;
на фонову, імпактну і спеціалізовану;
на фонову, регіональну і спеціалізовану;
немає правильної відповіді.
96. На водотоках фоновий створ встановлюють:
на відстані 500 м нижче скидання стічних вод;
на відстані 500 м вище скидання стічних вод;
поєднується з місцем скидання стічних вод;
немає правильної відповіді.
97. У основні фази водного режиму на постах усіх категорій спостереження проводять:
за скороченою програмою;
за повною програмою;
за обов’язковою програмою;
немає правильної відповіді.
98. Пункти спостережень за станом поверхневих вод поділяють:
на три категорії;
на чотири категорії;
на п’ять категорій;
немає правильної відповіді.
99. Моніторинг довкілля – це система:
спостережень, контролю і управління станом природного середовища;
контролю, прогнозу і управління станом довкілля;
спостережень, оцінювання, прогнозування і підтримки управлінських рішень;
контролю і управління якістю довкілля;
контроль, аналіз, прогноз і управління станом навколишнього середовища.
100. Інтегральними показниками під час організації системи моніторингу вважають:
інтенсивність фіто- і хемопроцесів;
інтенсивність кругообігу біогенних речовин та швидкість утворення біологічної продукції;
відношення первинної продуктивності до загальної біомаси;
інтенсивність процесів фотосинтезу та гомеостаз;
збалансованість кругообігу біогенних речовин та відношення продуктивності екосистеми до загальної біомаси екосистеми.
101. Під час формування систем моніторингу довкілля найбільш універсальним підходом вважають:
формування регіональної мережі спостережень за об’єктами довкілля;
одночасне вирішення всіх задач, які виникають під час організації управління якістю довкілля;
формування національної мережі спостережень за об’єктами довкілля;
організацію глобальної системи моніторингу;
організацію спостережень за джерелами забруднень.
102. Організація біотичного моніторингу передбачає:
спостереження за локальними джерелами та факторами впливу;
контроль за реакцією біоти – відгуки та наслідки;
спостереження за впливом стану довкілля на захворюваність і населення;
контроль за реакцією великих систем (погода і клімат);
контроль за реакцією біосфери загалом.
103. Діоксид сірки відносять до____ класу пріоритетності забруднювальних речовин:
1;
3;
5;
7;
8.
104. Найбільш важливими полютантами для атмосферного повітря вважають:
озон, метан, важкі метали та оксид вуглецю;
пил, оксиди сірки, вуглецю та азоту;
бенз(а)пирен та пестициди;
важкі метали, бенз(а)пирен та пестициди;
діоксини, важкі метали та пестициди.
105. Пріоритетними полютантами для води є:
нафтопродукти, важкі метали та пестициди;
діоксини, важкі метали та пестициди;
біогенні продукти, феноли та нафтопродукти;
озон, метан, важкі метали та оксид вуглецю.
106. Найбільшими джерелами забруднення атмосферного повітря є:
сільськогосподарські підприємства і транспорт;
АЕС, ТЕС і підприємства кольорової металургії;
автомобільний транспорт, підприємства енергетики і кольорової металургії;
підприємства металургії, транспорт і АЕС.
107. ДДТ відносять до ____класу пріоритетності забруднювальних речовин:
1;
2;
3;
4.
108. Завислі частинки відносять до ___класу пріоритетності забруднювальних речовин:
1;
3;
5;
7;
8.
109. Хлорорганічні сполуки відносять до ___класу пріоритетності забруднювальних речовин:
1;
2;
3;
4.
110. У системі фонового моніторингу водних середовищ обов’язковими для визначення є:
аерозолі, оксиди вуглецю та сірки, озон, вуглеводні та радіонукліди;
біогенні елементи, радіонукліди, аніони і катіони;
хлорорганічні сполуки, біогенні елементи, важкі метали, вуглеводні;
органічні сполуки, біогенні елементи, важкі метали, вуглеводні.
111. У системі фонового моніторингу атмосферного повітря обов’язковими для визначення є:
аерозолі, оксиди вуглецю та сірки, озон, вуглеводні та радіонукліди;
біогенні елементи, радіонукліди, аніони і катіони;
аерозолі, оксиди вуглецю та сірки, озон, бенз(пирен, фреони;
хлорорганічні сполуки, біогенні елементи, важкі метали, вуглеводні.
112. Під час організації фонового моніторингу в ґрунтах обов’язковими для визначення є:
аерозолі, оксиди вуглецю та сірки, озон, вуглеводні та радіонукліди;
біогенні елементи, радіонукліди, аніони і катіони;
хлорорганічні сполуки, біогенні елементи, важкі метали, вуглеводні;
хлорорганічні сполуки, біогенні елементи та ВМ.
113. Ртуть відносять до ____класу пріоритетності забруднювальних речовин:
1;
2;
4;
6.
114. Свинець відносять до ____ класу пріоритетності забруднювальних речовин:
1;
2;
4;
6.
115. Концепція екологічного моніторингу довкілля України схвалена розпорядженням КМУ:
у 1994 році;
у 1996 році;
у 1998 році;
у 2004 році;
у 2007 році.
116. Цільова програма екологічного моніторингу навколишнього природного середовища затверджена постановою КМУ:
у 1994 році;
у 1996 році;
у 1998 році;
у 2004 році;
у 2007 році.
117. Функції головного координатора в державній системі моніторингу покладено:
на Держкомгідромет;
на Міністерство надзвичайних ситуацій (МНС);
на Міністерство екології і природних ресурсів;
на Міністерство охорони здоров’я (МОЗ).
118. Основну масу речовин, які забруднюють атмосферне повітря складають:
викиди автотранспорту;
викиди АЕС, ТЕС і ТЕЦ;
продукти спалювання органічної речовини;
викиди транспорту і промислових підприємств.
119. Біологічними забрудненнями вважають:
макроорганізми та деякі продукти їх життєдіяльності;
відходи комунального господарства та АПК;
мікроорганізми, гриби та біогенні речовини;
мікроорганізми (віруси, бактерії тощо) та деякі продукти їх життєдіяльності.
120. Головними суб’єктами в державній системі моніторингу є:
Держкомгідромет і Міністерство надзвичайних ситуацій (МНС);
Міністерство екології і природних ресурсів та Міністерство охорони здоров’я (МОЗ);
Мінрегіон, МНС, МОЗ і Міністерство аграрної політики та продовольства (МАП);
Міністерство екології і природних ресурсів, МОЗ, МАП, Мінрегіон і МНС.