 |
|
Поновлювані і непоновлювані природні ресурси
Загальна інформація
Включає охорону атмосферного повітря, вод суші та вод Світового океану, земель, флори і фауни, геологічного середовища.
Мета О.н.с. (= охорона навколишнього середовища?) – протидія негативним змінам у навколишньому середовищі, які мали місце в минулому, відбуваються зараз або можуть бути.
Актуальність О.н.с., що перетворилася в глобальну проблему, пов’язана г.ч. зі зростаючим антропогенним впливом. Це зумовлено демографічним вибухом, урбанізацією, що прискорюється, і розвитком гірн. розробок і комунікацій, забрудненням навколишнього середовища відходами, надмірним навантаженням на орні землі, пасовища, ліси, водойми. У результаті гірничо-техн. діяльності в світі порушено не менше 15 – 20 млн га земель, з них 59% площі використано під різні гірничі виробки, 38% – під відвали пустої породи або відходів збагачення, 3% – місця осідання, провалів і ін. порушень поверхні, пов’язаних з підземними розробками. Інколи порушення правил ведення гірничих робіт чи масштабна аварія призводить до катастрофічних незворотних наслідків.
Заходами, спрямованими на охорону довкілля можуть бути:
§ Обмеження викидів в атмосферу та гідросферу з метою поліпшення загальної екологічної обстановки.
§ Створення заповідників, заказників і національних парків з метою збереження природних комплексів.
§ Обмеження лову риби, полювання з метою збереження певних видів.
§ Обмеження несанкціонованого викидання сміття. Використання методів екологічної логістики для тотального очищення від несанкціонованого засмічення території регіону.
Поняття та класифікація
Природні ресурси поділяються на ресурси неживої природи і ресурси живої природи. Речовина природи, яка залучена до суспільного виробництва і складає його сировинну і енергетичну базу.
Ресурси поділяються на: первинні, вторинні, невичерпні, вичерпні, відновні і невідновні.
Природні ресурси — сукупність об'єктів і систем живої і неживої природи, компоненти природного середовища, що оточують людину, які використовуються в процесі суспільного виробництва для задоволення матеріальних і культурних потреб людини і суспільства. П.р. класифікують за різними критеріями: приналежністю до тих чи інших компонентів природи (мінеральні, кліматичні, лісові, водні тощо); можливістю відтворення в процесі використання — на вичерпні (поновлювальні й непоновлювальні П.р.) і невичерпні та ін. До П.р. входять сонячна енергія, атмосфера, гідросфера, наземна рослинність, ґрунт, тваринний світ, ландшафт, корисні копалини. Осн. напрям освоєння природних ресурсів — їх комплексне використання.
Природними ресурсами є:
§ землі, земельні ресурси
§ надра
§ води
§ повітряний простір
§ атмосферне повітря
§ клімат[1][2]
§ радіочастотний ресурс
§ тваринний світ
§ рослинний світ
§ альтернативні джерела енергії.
Поновлювані і непоновлювані природні ресурси
Розрізняють поновлювані і непоновлювані природні ресурси.
Непоновлювальні природні ресурси (рос. невозобновимые природные ресурсы, англ. nonrenewable natural resources, нім.nichtergänzende Naturschätze m pl) — ресурси природи, що зовсім не відновлюють свій кількісний і якісний стан після використання їх або відновлюють його протягом тривалого часу. Належать до вичерпних природних ресурсів, куди включають більшість корисних копалин (руди, вугілля, нафта, горючі сланці, мінеральні будівельні матеріали тощо).
Поновлювальні природні ресурси — ресурси рік, озер, морів, океану, рослинний і тваринний світ тощо.
[ред.]Оцінка природних ресурсів
Оцінка природних ресурсів — це значення екологічної, гігієнічної, соціально-психологічної та інших цінностей природного об'єкта. Оцінка виражається переважно в екологічних показниках.
[ред.]Регулювання використання природних ресурсів в Україні
Охорона і раціональне використання природних ресурсів в Україні регулюються відповідними нормативно-правовими актами природо-ресурсного законодавства:
§ земель — Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року
§ надр — Кодексом України про надра від 27 липня 1994 року
§ вод — Водним кодексом України від 6 червня 1995 року
§ повітряного простору — Повітряним кодексом України від 4 травня 1993 року
§ атмосферного повітря — Законом України «Про охорону атмосферного повітря» у редакції від 21 червня 2001 року
§ клімату — Законом України «Про гідтрометеорологічну діяльність» від 18 лютого 1999 року
§ радіочастотного ресурсу — Законом України «Про радіочастотний ресурс» у редакції від 24 червня 2004 року
§ тваринного світу — Законом України «Про тваринний світ» від 13 грудня 2001 року
§ рослинного світу — Законом України «Про рослинний світ» від 9 квітня 1999 року
§ альтернативних джерел енергії — Законом України «Про альтернативні джерела енергії» від 20 лютого 2003 року.
[ред.]Юридичне значення природних ресурсів
До природних ресурсів загальнодержавного значення належать:
а) територіальні та внутрішні морські води;
б) природні ресурси континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони;
в) атмосферне повітря;
г) підземні води;
ґ) поверхневі води, що знаходяться або використовуються на території більш як однієї області;
д) лісові ресурси державного значення;
е) природні ресурси в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення;
є) дикі тварини, які перебувають у стані природної волі в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони тощо.
[ред.]Відтворення природних ресурсів
Відтворення природних ресурсів відбувається протягом великого проміжку часу.