 |
|
Механізм та апарат держави
ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
М.С. Конох
Т.В. Ярошевська
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ
з дисципліни
„Правознавство”
для студентів усіх спеціальностей
усіх форм навчання
Затверджено редакційно-видавничою секцією науково-методичної ради ДДТУ ______200__р. протокол № ___
Дніпродзержинськ
Конспект лекцій з дисципліни „Правознавство” для студентів усіх спеціальностей усіх форм навчання. Укл.: М.С. Конох, Т.В. Ярошевська Дніпродзержинськ: ДДТУ, 2006р., с. 78.
Укладачі: М.С.Конох, д.ф.н., проф.
Т.В. Ярошевська,ст. викладач
Відповідальний за випуск: зав. кафедри Історії України,
українознавства та правознавства,
д.ф.н., професор М.С. Конох
Рецензент: д.і.н., професор Р.І. Вєтров
(Дніпродзержинський державний технічний університет)
Затверджено на засіданні кафедри
„Історії України, українознавства та
правознавства” (пр. № 2 від 07.11.05р.)
Конспект лекцій по вивченню курсу „Правознавство” призначається студентам усіх спеціальностей для використання при підготовці до практичних занять з цієї дисципліни.
Тема 1. Основи теорії держави та права
План
1. Поняття й ознаки держави.
2. Форма держави.
3. Механізм та апарат держави.
4. Поняття, ознаки та функції права.
5. Джерела права.
6. Норми права, їх види та структура.
1. Поняття та ознаки держави
Держава– це організація політичної влади домінуючої частини населення у соціально неоднорідному суспільстві, яка забезпечує цілісність і безпеку всього суспільства, здійснює управління загальносуспільними справами.
Ознаки держави
Наявність системи суверенної політичної влади: законодавчої, виконавчої, судової.
Територія.Держава нерозривно пов'язана з певною територією, на яку поширюється її влада, а закони мають обов'язкову силу. Територія включає землю, надра, повітряний та водний простори, посольства, консульства держави за її кордоном та деякі інші об'єкти.
Монополія на легальне застосування примусу. Для цього держава створює спеціалізовані органи примусу, які використовуються в ситуаціях, передбачених законом.
Наявність державної мови,якою визнається мова нації, котра складає більшість населення країни.
Апарат держави,тобто наявність системи органів і установ, які здійснюють функції державної влади (управління, контроль, регулювання).
Наявність національної правової системи.Кожна держава функціонує в межах визначеної правової системи, яка закріплює встановлені та санкціоновані державою нормативні регулятори суспільного життя.
Населення.Держава охоплює своїм впливом усіх людей, які перебувають у межах країни.
Форма держави
Важливою характеристикою держави є спосіб (порядок) організації державної влади. Він відображається поняттям "форма держави". Форма держави об'єднує три компоненти: форму державного правління, форму державного устрою та державний режим (рис.1).
Рис. 1 Порядок організації державної влади
Державне правління – це спосіб організації та здійснення вищої державної влади. Традиційно виділяють такі основні форми державного правління, як монархія та республіка.
Монархія– це форма державного правління, при якій вища державна влада повністю або частково зосереджується в руках одноосібного глави держави і, зазвичай, передається у спадок..
Історичними формами монархії є абсолютна та конституційна (обмежена) монархії. Абсолютна монархія характеризується повновладдям глави держави, а конституційна – обмеженням повноважень глави держави. Абсолютна більшість сучасних монархій конституційні. Різновидами конституційної монархії є дуалістична (монарх володіє виконавчою владою і частково - законодавчою) та парламентська (монарх володіє законодавчою владою і частково - виконавчою).
Республіка– форма державного правління, при якій вища державна влада здійснюється виборним колегіальним органом, що обирається виборцями на певний строк. Основними різновидами республікиє парламентська, президентська та змішана.
Парламентська республіка. Верховенство в системі державної влади належить парламенту, який формує уряд. Парламент може висловити уряду вотум недовіри, наслідком чого є або відставка уряду, або розпуск парламенту та проведення дострокових парламентських виборів. Уряд володіє виконавчою владою, інколи – законодавчою ініціативою, а також правом клопотати перед президентом за розпуск парламенту. Функції президента в основному зводяться до представницьких.
Президентська республіка. Президент обирається народом, є главою держави та очолює виконавчу владу. Посади прем'єр-міністра немає. Членів уряду призначає президент, однак у деяких державах ключових міністрів затверджує парламент. Президент не має права розпустити законодавчий орган, а депутати парламенту не можуть вплинути на дострокове переобрання президента, окрім як через механізм імпічменту. Разом із президентом іде у відставку весь уряд.
Змішана республіка. Глава держави (президент) особисто пропонує склад уряду, який обов'язково повинен затверджуватися парламентом. Президент обирається на всенародних виборах. Виконавчу владу очолює прем'єр-міністр.
Державний устрій– це поділ території держави на певні складові та розподіл влади між нею та цими складовими. Історично склалися дві форми державного устрою: унітарна держава та федерація.
Унітарна держава – це держава, окремі складові якої не мають
суверенітету, усіх ознак державності.
Верховна суверенна влада в унітарній державі повністю зосереджена в центрі, а складові держави (області, воєводства, провінції) не мають ознак політико-державної самостійності. Для унітарної держави характерна наявність єдиної системи централізованої державної влади, юрисдикція якої поширюється на усю територію країни. Існує єдине громадянство, єдина судова система, єдина конституція. Деякі унітарні держави (напр., Італія, Україна) включають автономні утворення.
Федерація – це союзна держава, яка складається із державних утворень, які мають певну самостійність.
Принцип федералізму полягає у розмежуванні сфер компетенції федеральної, центральної влади та влади суб’єктів федерації. Територія в політико-адміністративному відношенні не є єдиним цілим, а складається із суб’єктів федерації. Суб'єкт федерації наділяється установчою владою, має право прийняти власну конституцію, мати свою судову, правову системи. Федеральні закони мають безумовний пріоритет над законами суб'єктів федерації. У конституціях федерацій розмежовується компетенція федеральних і місцевих органів влади. До компетенції центральної влади у федерації належать питання розв’язання конфліктів між суб’єктами федерації, оборони країни, зовнішньої політики, фінансів, оподаткування, організації структур і діяльності вищих органів влади.
Конфедерація – це союз суверенних держав, який створюється для досягнення конкретної спільної мети. Принцип конфедералізму передбачає збереження повної юридичної та політичної самостійності держав - членів конфедерації, відсутність центральних органів влади, уніфікованого законодавства, єдиного громадянства, судової системи. Взаємини між суб’єктами конфедерації ґрунтуються лише на добровільних договірних засадах для координації дій у розв’язанні спільних конкретних проблем. Конфедерація характеризується відсутністю єдиної податкової системи; фінанси центральних органів влади складаються із внесків, а не з податкових відрахувань.
Політичний (державний) режим–це сукупність характерних для певного типу держави політичних відносин, засобів і методів реалізації влади, наявних стосунків між державною владою та суспільством, панівних форм ідеології, соціальних і класових взаємовідносин, стану політичної культури суспільства.
У сучасних умовах державні режими найчастіше класифікують як демократичні, авторитарні, тоталітарні.
Т а б л и ц я 1
Характерні риси основних видів режимів
| Демократичний | Авторитарний | Тоталітарний |
| - виборність найважливіших органів влади; - юридична рівність громадян; - наявність політичного плюралізму; - верховенство закону; - розподіл влади; - пріоритет прав людини над правами держави; - визнання народу джерелом влади; - високий ступінь реалізації прав людини. | - переважання методів командування, диктату в діяльності органів влади; - наділення виконавчих органів широкими законодавчими повноваженнями; - відчуження народу від влади; - готовність влади будь-коли застосувати репресії; - обмеження чи заборона діяльності опозиційних до режиму об’єднань громадян; - обмеження громадянських, політичних та інших прав та свобод, юридичних гарантій їх забезпечення. | - відсутність легальної опозиції; - нетерпимість до політичного інакодум-ства; - знищення громадянського суспільства; - державний монополізм в економ-міці; - ліквідація принципу поділу влад на три гілки; - жорсткий контроль політичної влади над усіма сферами життя суспільства та особи; - наявність обов’язкової для усіх ідеології. |
Механізм та апарат держави
Механізм держави– це система органів, організацій, інших інститутів держави, які складають її організаційну основу.
Механізми держави складають:
o органи державної влади;
o громадянство;
o територіальний устрій;
o бюджетна, грошова, банківська системи;
o збройні сили та інші військові формування;
o державні символи тощо.
Апарат держави – це система усіх державних органів, які здійснюють завдання та виконують певні функції держави.
Систему органів державної влади України складають:
1. Законодавчий орган – Верховна Рада України;
2. Глава держави – Президент України;
3. Виконавчі органи– вищі (Кабінет Міністрів України, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим), центральні (міністерства, державні комітети, інші органи центральної виконавчої влади зі спеціальним статусом), місцеві органи;
4. Судові органи– Конституційний Суд України, суди загальної юрисдикції, які будуються на принципах територіальності та спеціалізації (ст.ст. 124, 125 Конституції України);
5. Контрольно-наглядові органи– Генеральний прокурор та підпорядкованійому прокурори, податкові адміністрації, санітарні, пожежні, контрольно-ревізійні та інші державні інспекції.