Главная | Обратная связь

Мета і види кримінального покарання. Обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність

Метою покарання за кримінальним законодавством є виправлення і перевиховання засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів з боку засуджених, вплив на інших осіб, щоб вони не вчиняли злочин.

Покарання як особливий засіб державного примусу характеризується такими ознаками:

· призначається лише за вчинення злочину;

· застосовується лише на підставі закону;

· призначається лише судом;

· передбачає позбавлення та обмеження прав і свобод;

· за своїм змістом є карою (спричиняє засудженому певні обмеження і страждання).

Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Кримінальний кодекс передбачає такі види покарань:

· штраф — грошове стягнення, що накладається судом у розмірах залежно від тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням майнового стану винного;

· позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу;

· позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від двох до п'яти років;

· громадські роботи, які полягають у виконанні засудженим у вільний від роботи час суспільно корисних робіт;

· виправні роботи строком від шести місяців до двох років за місцем роботи засудженого і з відрахуванням у дохід держави від 10 до 20 відсотків суми заробітку;

· службові обмеження для військовослужбовців строком до двох років (із суми грошового забезпечення засудженого відраховується в дохід держави від 10 до 20 відсотків, засуджений не може бути протягом цього строку підвищений у посаді та у військовому званні);

· конфіскація майна за особливо тяжкі, а також за корисливі злочини;

· арешт — тримання засудженого в умовах ізоляції строком від одного до шести місяців;

· обмеження волі — тримання засудженого в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за ним нагляду з обов'язковим залученням до праці строком від одного до п'яти років;

· тримання військовослужбовців у дисциплінарному батальйоні строком від шести місяців до двох років;

· позбавлення волі на певний строк, що полягає в ізоляції засудженого та поміщенні його в кримінально-виконавчі установи строком від одного до 15 років;

· довічне позбавлення волі. Цей вид покарання встановлюється за вчинення особливо тяжких злочинів і застосовується лише у випадках, коли суд не вважає за можливе застосувати позбавлення волі на певний строк.

При призначенні покарання суд враховує особу винного та обставини справи, що пом'якшують й обтяжують відповідальність.

За Кримінальним кодексом обставинами, якіпом'якшують відповідальність, визнаються:

1) з'явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину;

2) добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди;

3) учинення злочину неповнолітнім;

4) учинення злочину жінкою в стані вагітності;

5) учинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин;

6) учинення злочину під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність;

7) учинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними або аморальними діями потерпілого;

8) учинення злочину з перевищенням меж крайньої необхідності;

9) виконання спеціального завдання із запобігання злочинній діяльності організованої групи, чи розкриття її, поєднане із учиненням злочину.

Обставинами, які обтяжують покарання, визнаються:

1) учинення злочину повторно та рецидив злочинів;

2) учинення злочину групою осіб за попередньою змовою організованою групою чи злочинною організацією;

3) учинення злочину на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі або розбрату;

4) учинення злочину в зв'язку із виконанням потерпілим службового або громадського обов'язку;

5) тяжкі наслідки, завдані злочином;

6) учинення злочину щодо малолітнього, особи похилого віку або особи, що перебувала у безпорадному стані;

7) учинення злочину щодо жінки, яка за відомо для винного перебувала в стані вагітності;

8) учинення злочину щодо особи, яка перебувала в матеріальній, службовій чи іншій залежності від винного;

9) учинення злочину з використанням малолітнього або особи, що страждає психічним захворюванням чи недоумством;

10) учинення злочину з особливою жорстокістю;

11) учинення злочину з використанням умов воєнного або надзвичайного стану, інших надзвичайних подій;

12) учинення злочину загально небезпечним способом;

13) учинення злочину особою, що перебувала у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманливих засобів;

14) убивство заручника.

За наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд може призначити покарання більш м'яке, ніж передбачено законом.