Главная | Обратная связь

Тема: Основи підприємницької діяльності.

План:

1. Поняття підприємницької діяльності,

2. Види організаційно-правових форм підприємницької діяльності.

3. Підприємство – як основна ланка виробничої діяльності. Види підприємств.

4. Об`єднання підприємств.

5. Господарські товариства.

6. Договори в підприємницькій діяльності.

Підприємницькою діяльністю є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво можуть здійснювати фізичні та юридичні особи. Загальні принципи підприємницької діяльності, особливості її здійснення регламентовано в ст.. 42-51 ГКУ.

Суб’єкти підприємницької діяльності мають бути зареєстрованими державою відповідно до вимог закону „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” від 15 травня 2003 року.

Підприємництво в Україні здійснюється в будь-яких організаційних формах передбачених законом на вибір підприємця.

Основною організаційно-правовою формою підприємництва є підприємства різних форм власності – юридичні особи:

· господарські організації, створені відповідно до вимог ЦКУ (ст.. 119-162);

· підприємства, створені відповідно до вимог ГКУ (ст.. 73 – 117 ГКУ);

Підприємством є юридична особа, створена відповідно до вимог законодавства України, яка займається виробничою та іншою діяльністю. ГКУ закріплює правовий статус різних підприємств:

· державного підприємства (в тому числі казенного);

· комунального підприємства;

· підприємства колективної власності;

· приватного підприємства;

· орендного підприємства;

· підприємства з іноземними інвестиціями та інші.

Об’єднанням підприємств є господарська організація, утворена у складі двох або більше підприємств з метою координації їх виробничої, наукової, та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань. Об’єднання утворюються підприємствами на добровільних засадах або за рішенням органів, які відповідно до законодавства мають право утворювати об’єднання підприємств (ст.. 118 – 127 ГКУ).

Господарські товариства – це юридичні особи створені відповідно вимог ЦКУ, вони можуть бути:

· повними товариствами (ст.. 119 – 132 ЦКУ);

· командитними товариствами (ст.. 133 – 139 ЦКУ);

· товариствами з обмеженою відповідальністю (ст.. 140 – 150 ЦКУ);

· товариствами з додатковою відповідальністю (ст.. 151 ЦКУ);

· акціонерними товариствами (ст.. 152 – 162 ЦКУ).

Господарським договором є домовленість суб’єктів господарювання щодо встановлення, зміни або припинення господарських зобов’язань. ГКУ визначає, що сторони господарського договору можуть визначати його зміст на основі:

· вільного волевиявлення;

· примірного договору, рекомендованого органом управління;

· типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України чи іншим органом державної влади;

· договору приєднання.

Істотні умови господарського договору, загальний порядок його укладання, в тому числі особливості договорів за державним замовленням, договорів укладених на біржах, ярмарках, публічних торгах чи за рішенням суду, а також, порядок зміни та розірвання господарського договору регламентовано в ст.. 179 – 188 ГКУ. Окремі види господарських договорів визначені в ст.. 263 – 294 ГКУ.