 |
|
На страхування та перестрахування
Таким чином, перестрахування забезпечує фінансову стійкість страховика, створює збалансований портфель страхування шляхом перерозподілу страхових ризиків.
Основні види договорів перестрахувальних операцій за формою взаємно взятих зобов’язань
За формою взаємно взятих зобов’язань цедента й перестраховика договори перестрахування підрозділяються на договори:
► факультативного перестрахування;
► облігаторного перестрахування ;
► факультативно - облігаторного перестрахування.
Договір факультативного перестрахування є індивідуальною угодою, яка в принципі стосується одного ризику. Факультативна форма перестрахування є ранньою формою цього виду діяльності. Дана форма надає сторонам повну незалежність: цеденту - у вирішенні питання, скільки необхідно залишити на власному ризику (власне утримання), перестраховику - у вирішенні питань прийняття ризику в тому чи іншому обсязі.
Компанія - цедент, яка планує передати частину своєї відповідальності за індивідуальним ризиком у факультативне перестрахування, повинна надати останньому достовірну інформацію в повному обсязі про даний ризик. Ця інформація дозволяє перестраховику скласти чітке уявлення про ризик, що пропонується.
Основними недоліками факультативної форми перестрахування є:
- перестрахувальник не має права без згоди перестраховика змінювати умови страхування;
- витрати з оформлення факультативного перестрахування досить великі, особливо, якщо воно пропонується декілька разів;
- неможливість автоматичного поновлення факультативного договору перестрахування, що обмежує свободу цедента при продовженні дії договору страхування, тому цедент повинен якомога раніше повідомити перестраховика про своє бажання продовжити договір страхування;
- перестраховик у більшості випадків має невеликий проміжок часу для детального аналізу пропонованого на перестрахування ризику та ін недоліки.
Облігаторна форма перестрахування передбачає, що перестрахувальник (цедент) зобов’язаний передавати частину відповідальності з кожного окремого ризику із сукупного портфеля того чи іншого виду страхування, галузі страхування та ін.
Тобто між цедентом та перестраховиком заключається, як правило, на невизначений строк договір, згідно якого усі ризики одного й того ж характеру (за видами страхування, галузями страхування, категоріями страхувальників та ін) автоматично передаються на перестрахування.
При облігаторному перестрахуванні цедент повинен систематично висилати перестраховику перелік ризиків, які потрібно перестраховувати. Такий перелік носить назву бордеро.
Переваги облігаторної форми перестрахування:
- можливість розвитку довгострокових відносин між сторонами;
- гарантія підтримки перестраховика надає більшої свободи цеденту
при здійсненні страхових операцій;
- автоматичність передачі та приймання ризиків вимагає значно менших витрат, пов’язаних з обробкою ризиків для обох сторін та ін.
Договір обліготорного перестрахування може бути припинений одної із сторін шляхом завчасного повідомлення іншої сторони.
Факультативно - облігаторна форма перестрахування на практиці дуже рідко використовується.
7.4. Методи проведення перестрахувальних операцій: пропорційне та непропорційне перестрахування
Усі договори перестрахування можливо поділити на дві основні групи:
► договори пропорційного перестрахування;
► договори непропорційного перестрахування.
Особливістю договорів пропорційного перестрахування є то, що відповідальність цедента та перестраховика здійснюється у відповідної пропорції за завчасно обумовленими співвідношеннями. Основними видами пропорційного перестрахування є:
квотне та ексцедентне.
Сутність договорів квотного пропорційного перестрахування заключається у тому, що цедент зобов’язується передати перестраховику, а перестраховик прийняти визначену частку в усіх ризиках певного виду. Найчастіше частка участі в перестрахуванні виражається відсотком від страхової суми. Цедент передає перестраховику пропорційну частку одержаних за даний проміжок часу страхових платежів, залишаючи собі комісійну винагороду (провизию) за передачу ризику. Розмір комісійної винагороди попередньо обговорюється при укладанні договору.
Договори квотного пропорційного перестрахування мають конкретні переваги: прості у виконанні, особливо для цедента, не вимагають великих витрат з обслуговування та ін.
Однак вони також мають й недоліки: кожен ризик конкретного виду страхування повинен бути перестрахований незалежно від його величини; квотне перестрахування, зменшуючи ризик цедента за всіма договорами, переданими в перстрахування, все ж не дозволяє знизити ризик інших договорів страхового портфеля.
Договори ексцедентного пропорційного перестрахування має певні відмінності від договору квотного перестрахування. Укладаючи його, партнери визначають розмір максимальної власної участі страховика (цедента) в покритті деяких груп ризику. Максимальна власна участь страховика називається ексцедентом. Перевищення страхових сум за встановлений рівень (ліміт) власної участі страховика в покритті ризику передається у перестрахування одному або декільком перестраховикам.
При укладанні договору ексцедентного перестрахування вилучаються будь – які ризики, страхова сума яких менша або дорівнює встановленому для даного портфеля обсягу власної участі цедента. І навпаки, ризики, страхова сума яких перевищує власну участь цедента, вважаються перестрахованими.
Основою для проведення розрахунків між цедентом та перестраховиком як за перестрахувальними платежами, так і з виплати страхового відшкодування є відсоток перестрахування. 
Договори ексцедентного перестрахування є більш вигідними для цедента та використовуються значно частіше, ніж квотне. Нерідко на практиці квотні договори доповнюються ексцедентними договорами з метою досягнення спільної вигоди цедента та перестраховика.
Особливістю договорів непропорційного перестрахування є те, що у окремих випадках перестраховик не бере участі у виплати відшкодування, а саме, суть непропорційного перестрахування полягає в тому, що цедент сам оплачує всі збитки до певного узгодженого розміру, а перевищення цього розміру оплачує перестраховик, для якого встановлюється визначений ліміт або верхня межа відповідальності за договором. Відповідальність може бути встановлена в абсолютної сумі або у відсотках (це залежіть від виду договору).
Основними видами непропорційного перестрахування є: ексцедента збитку та ексцедента збитковості, які можуть здійснюватися як за факультативною так і облігаторною формами.
У договорах непропорційного перестрахування власна участь цедента називається пріоритетом, або франшизою, а верхня максимальна межа відповідальності перестраховика – лімітом перестраховочного покриття.
У договорах ексцедента збитку відповідальність перестраховика встановлюється в абсолютної суми, у договорах ексцедента збитковості – у відсотках.
Приклад непропорційного перестрахування ексцедента збитку:
Пріоритет цедента 100 гр. од., ліміт перестраховочного покриття 300 гр.од. Розглянемо декілька варіантів:
1) груповий збиток склав 80 гр. од.
У даному випадку усю суму збитку буде виплачувати цедент, так як сума збитку не перевищує його пріоритет (80<100).
2) груповий збиток склав 250 гр. од.
У даному випадку цедент виплачує 100 гр. од, перестраховик 150 гр. од. 250-100 = 150 (150<300).
3) груповий збиток склав 450 гр. од., груповий збиток перевищує суму пріоритету цедента та ліміт перестраховочного покриття перестраховика (450>100+300).
У даному випадку перестраховик виплачує тільки суму ліміту перестраховочного покриття, тобто 300 гр. од., а цедент всю залишившуюся суму збитку150 гр. од.
Питання для самоперевірки
1) У чому полягає сутність співстрахування.
2) Вкажіть схему співвідношень між страхувальником і страховиками при процесі співстрахування.
3) Дайте визначення процесу перестрахування.
4) В чому полягає необхідність проведення перестрахування?
5) В чому полягає основна функція перестрахування.
6) Перелічите основні види договорів перестрахувальних операцій за формою взаємно взятих зобов'язань.
7) Дайте коротку характеристику договорів факультативного перестра-хування. Вкажіть основні недоліки факультативної форми перестра-хування.
8) Дайте коротку характеристику договорів облігаторного перестра-хування. Вкажіть переваги облігаторної форми перестрахування.
9) Вкажіть методи проведення перестрахувальних операцій.
10)В чому полягає особливість договорів пропорційного перестрахування.
11) В чому полягає сутність договорів квотного пропорційного перестра-хування.
12) Вкажіть відмінності договорів ексцедентного пропорційного пере-страхування від договорів квотного пропорційного перестрахування?
13) В чому полягає особливість договорів непропорційного перестра-хування від договорів пропорційного перестрахування?
14) Перелічите основні види договорів непропорційного перестрахування, дайте їх коротку характеристику.
Тема 8.Доходи, витрати і прибуток страховика