 |
|
Конституційне регулювання референдумів
Референдум (від лат. referendumus— те, що повинно бути повідомлено) — форма безпосередньої демократії, голосування усього населення держави (загальнодержавний референдум) або певної його частини (місцевий референдум) з метою вирішення важливих питань державного або суспільного життя. На відміну від виборів, при референдумі об'єктом голосування є не кандидат або список кандидатів на виборну посаду, а певне питання, з приводу якого проводиться референдум. Це може бути конституція, закон, доповнення до закону або його зміна, розв'язання в межах держави проблем територіального устрою, проблема міжнародного статусу країни, економічні, екологічні та інші проблеми.
Своєрідною формою референдуму є плебісцит (від лат. plebiscitum
- рішення народу). Найчастіше плебісцит відбувається з питань
політичної долі території, на якій він проводиться, і регулюється
міжнародно-правовими актами.
Розрізняють референдуми імперативний і консультативний, конституційний і законодавчий, обов'язковий і факультативний.
Імперативний і консультативний референдуми різняться юридичною силою їх результатів. Акт, прийнятий імперативним референдумом, набуває найвищої юридичної сили і не потребує будь-якого затвердження. А метою консультативного референдуму є виявлення погляду населення щодо певного питання, яке не має обов'язкової юридичної сили для державних органів. Цей вид референдуму називається ще всенародним опитуванням.
Конституційний референдум вирішує питання, пов'язані з прийняттям конституції чи внесенням до неї поправок. Шляхом законодавчого референдуму приймаються закони, спрямовані на регулювання важливих проблем суспільного і державного життя.
Обов'язковий референдум проводиться з питань, які можуть бути вирішені лише за його допомогою (так, за Конституцією України це питання щодо зміни території України, за Конституцією Швейцарії
— розв'язання протиріч між палатами парламенту тощо).
Ініціювати проведення референдумів в Україні, згідно з Конституцією України, Законом України "Про всеукраїнський та місцевий референдуми" та іншими нормативно-правовими актами мають право:
_________________________________________________________ 133
• щодо всеукраїнського референдуму:
1) народ України — не менш як 3 мільйони громадян України,
які мають право голосу. Цей референдум призначається Президентом
України за умов, що підписи громадян на підтримку референдуму
були зібрані не менш як у двох третинах областей України і не менш
як по 100 тисяч підписів у кожній із них;
2) Верховна Рада України:
щодо зміни території України — конституційною більшістю від її складу (226 голосів); щодо внесення змін до розділів Конституції "Загальні засади", "Вибори. Референдум" і "Внесення змін до Конституції України" ініціатива має виходити не менш як від 2/3 конституційного складу парламенту,
• щодо місцевого референдуму:
1) громадяни, що проживають на відповідній території і мають
право голосу (не менше як 1/10 частина їх);
2) сільські, селищні та міські ради; сільські, селищні та міські
голови.
В Україні, як і в багатьох інших державах, для прийняття законопроектів, що стосуються податків, бюджету та амністії, проведення референдуму не допускається.
Проведення нового всеукраїнського референдуму з питань, що раніше виносились на референдум, може бути здійснене не раніше, як через п'ять років, а місцевого — не раніше, як через один рік від дня проведення попереднього референдуму з цих питань.
134________________________________________