Структура, органи та апарат Верховної Ради України
Структура Верховної Ради України передбачає: • керівництво Верховною Радою (Голова Верховної Ради, • постійні комітети; • тимчасові спеціальні та тимчасові слідчі комісії; • депутатські фракції і групи. Верховна Рада України обирає зі свого складу Голову Верховної Ради України, Першого заступника і заступника Голови Верховної Ради України та може відкликати їх. Повноваження Голови Верховної Ради України зумовлені забезпеченням її діяльності. Він: • веде засідання Верховної Ради; • організовує підготовку питань до розгляду на засіданнях • підписує акти, прийняті Верховною Радою; • представляє Верховну Раду у зносинах з іншими органами • організовує роботу Верховної Ради. З метою здійснення законопроектних робіт, попереднього обговорення кандидатур посадових осіб, які обираються або затверджують- _________________________________________________________ 139 ся Верховною Радою, попереднього розгляду і підготовки висновків і пропозицій щодо ратифікації міжнародних договорів і підготовки та попереднього розгляду інших питань, віднесених до повноважень Верховної Ради, утворюються її комітети, які працюють постійно. При формуванні комітетів враховуються бажання депутатів, їх спеціальність і попередній досвід роботи. Комітети створюються з питань: • правової політики і судово-правової реформи; • державного будівництва і самоврядування; • соціальної політики та праці; • науки і освіти; • національної безпеки і оборони; • свободи слова та інформації; • охорони здоров'я, материнства й дитинства; • молоді, спорту і туризму; • економічної політики; • паливно-енергетичного комплексу; • фінансів і банківської діяльності; • екології тощо. Перший заступник, заступник Голови комітету та секретар комітету не можуть бути членами однієї фракції (групи). Для розгляду питань, що мають тимчасовий характер, Верховна Рада може створювати тимчасові спеціальні комісії. За необхідності проведення розслідувань, пов'язаних із питаннями, що зачіпають інтереси всього суспільства, Верховна Рада може створювати тимчасові слідчі комісії. Такі комісії не входять до системи правосуддя, а тому їхні висновки і пропозиції не є вирішальними для слідства й суду. Можна Говорити про те, що результати роботи тимчасових слідчих комісій мають насамперед політичне значення. Відповідно до Регламенту Верховної Ради народні депутати мають право об'єднуватись у депутатські групи (фракції), які формуються на підставі партійної належності депутатів. До кожної фракції має входити не менше 14 депутатів. Станом на травень 2005 року в складі Верховної Ради були такі фракції: "Наша Україна", "Комуністів", "Регіони України", "Народної партії", "Соціалістичної партії України", "Блок Юлії Тимошенко", "Української народної партії", "Соціал-демократичної партії України (о)", "Єдина Україна", "Партії промисловців та підприємців України", а також групи: "Демократична Україна", "Союз", "Демократичні ініціативи". Найчисельнішими є фракції "Наша Україна", "Комуністів" та "Регіони України". 140_____________________________________________ Верховною Радою створюються Рахункова палата Верховної Ради України та Інститут Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Зазначені органи підзвітні та підконтрольні Верховній Раді та відповідальні перед нею. Рахункова палата складається з Голови, першого заступника Голови, головних контролерів і секретаря. Голова та члени Рахункової палати призначаються Верховною Радою на 7 років. Основним завданням Рахункової палати є організація і здійснення контролю від імені Верховної Ради за використанням коштів Державного бюджету України, за обсягами та їх цільовим призначенням. Рахункова палата здійснює також контроль за утворенням і погашенням внутрішнього і зовнішнього боргу України, визначення ефективності і доцільності видатків державних коштів, валютних та кредитно-фінансових ресурсів, контроль за фінансуванням загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального і національно-культурного розвитку, охорони довкілля тощо. Конституцією України (ст. 101) передбачено здійснення парламентського контролю в Україні за дотриманням конституційних прав і свобод людини і громадянина Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини. Головною метою діяльності Уповноваженого з прав людини є забезпечення гарантій державного захисту прав і свобод людини, їх дотримання і поваги державними органами, організаціями місцевого самоврядування і посадовими особами. Така посада існує і в інших країнах (Іспанія, Росія, Швеція) і має різні назви: амбудсмен, народний захисник, посередник тощо. Згідно із Законом України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" Уповноваженим може бути громадянин України, який досяг 40 років, володіє державною мовою, має високі моральні якості, досвід правозахисної діяльності та протягом останніх 5 років мешкає в Україні. Посада Уповноваженого несумісна із заняттям іншими видами діяльності. Строк повноважень Уповноваженого становить п'ять років. Рішення щодо дострокового звільнення Уповноваженого ухвалює лише Верховна Рада. Підставами для такого рішення є: а) порушення присяги; б) порушення вимог щодо несумісності; в) припинення громадянства України; г) неспроможність протягом більше чотирьох місяців поспіль _________________________________________________________ 141 Уповноважений наділений правами: • бути присутнім на засіданнях будь-якого колегіального орга • перевіряти стан дотримання прав і свобод відповідними • у разі виявлення порушень прав і свобод людини і . звертатися до Конституційного Суду України з конституційними поданнями. Безпосереднє обслуговування законодавчого процесу, його науково-юридичне, інформаційне та організаційно-технічне забезпечення здійснює апарат Верховної Ради України. Згідно з відповідною постановою Верховної Ради щодо структури апарату Верховної Ради України визначено таку будову апарату парламенту: а) Секретаріат Верховної Ради (загальний секретаріат, б) Управління справами Верховної Ради; в) Інститут законодавства Верховної Ради; г) Видавництво Верховної Ради. Газетою Верховної Ради України є "Голос України", яка виходить з 1 січня 1991 р. §70. Статус народного депутата України Верховна Рада України складається з 450 народних депутатів України (конституційний склад), якими можуть бути лише громадяни України, що на день виборів досягай 21 року, мають право голосу і проживають в Україні протягом останніх п'яти років. Вимога щодо проживання депутата протягом п'яти років на території нашої держави спрямована на забезпечення знання і розкриття тих проблем, які постали перед суспільством і державою. Особи, обрані до парламенту, мають здійснювати депутатські повноваження на постійній основі. Це означає, що вони повинні 142________________________________________ відмовитися від іншого представницького мандата і не можуть перебувати на державній службі. Громадянин не може бути обраний до Верховної Ради, якщо він має непогашену і не зняту у встановленому законом порядку судимість за вчинення умисного злочину. Повноваження народних депутатів починаються від моменту складання ними перед Верховною Радою присяги такого змісту: "Присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут українського народу. Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників". Текст присяги перед відкриттям першої сесії новообраної Верховної Ради зачитує найстаріший за віком народний депутат України. Потім депутати ставлять свій підпис під текстом присяги, що й означає її складення. Якщо ж депутат відмовляється скласти присягу, він втрачає депутатський мандат. Конституція закріплює низку гарантій, покликаних забезпечити сприятливі умови для виконання депутатами своїх повноважень. Однією з таких гарантій є депутатська недоторканність. Народних депутатів не може бути притягнено до будь-якого виду юридичної відповідальності за діяльність, яку вони проводять у ході реалізації депутатських повноважень. Однак з цього є виняток: депутати несуть юридичну відповідальність за образу чи наклеп. Це має запобігати зловживанню народними обранцями своїм статусом, дисциплінувати їх, зобов'язує керуватися не емоціями, а неспростовними, юридично значущими фактами. Депутатська недоторканність означає й те, що народного депутата України не можна притягнути до кримінальної відповідальності, затримати чи заарештувати, якщо на це немає згоди Верховної Ради. Така згода має бути висловлена у відповідній постанові, прийнятій на пленарному засіданні парламенту. Депутатська недоторканність поширюється на членів практично всіх парламентів світу, але її зміст може відрізнятися від змісту недоторканності народних депутатів України. Так, у Росії та деяких інших країнах депутата можна затримати, заарештувати, обшукати, якщо він затриманий на місці вчинення злочину, без звернення до парламенту за одержанням згоди на це. Важливим елементом статусу народного депутата є так званий вільний депутатський мандат. Вільний депутатський мандат означає, _________________________________________________________ 143 що народний депутат є представником усього населення України, а не лише своїх виборців, і не може бути відкликаний своїми виборцями (з цієї підстави його повноваження не можуть бути достроково припинені). Проте це зовсім не означає, що парламентарій не має ніяких обов'язків перед народом України та своїми виборцями. Закон України "Про статус народного депутата України" зобов'язує депутата дбати про благо України і добробут українського народу, розглядати звернення виборців та постійно підтримувати зв'язки з ними. Народний депутат не повинен використовувати депутатський мандат в особистих, зокрема корисливих, цілях. Народні депутати України наділені широкими повноваженнями, їм, зокрема, надається: • право голосу у Верховній Раді; • право обирати і бути обраними в органи Верховної Ради; • право об'єднуватися і входити до однієї з депутатських • право законодавчої ініціативи у Верховній Раді; • право порушувати питання про перевірку діяльності Однією з важливих форм депутатської діяльності є депутатський запит — звернення народного депутата до Президента України, органів Верховної Ради, Кабінету Міністрів, керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо надання офіційного пояснення з питань, які належать до їхньої компетенції. Відповідно до регламенту депутатський запит у письмовій формі вноситься Голові Верховної Ради, оголошується ним на засіданні та передається до Секретаріату, який зобов'язаний негайно надіслати текст запиту відповідному адресату. Офіційна письмова відповідь на запит повинна бути надіслана Голові Верховної Ради України та депутатові, який його вніс. Народний депутат має право відвідувати будь-які державні органи, органи об'єднань громадян, підприємства, установи й організації з питань депутатської діяльності і одержувати від них повну і достовірну інформацію з цих питань. Народний депутат користується також правом невідкладного прийому керівниками та посадовими особами державних органів і установ тощо. Постійну допомогу народним депутатам надають помічники-консультанти. 144________________________________________ ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|