 |
|
Нормативні документи, які регламентують проведення пошуково-розвідувальних робіт
В процесі геологорозвідувальних робіт проводиться геологічне вивчення надр. У відповідності з Кодексом України "Про надра" (1994 р.) геологічне вивчення надр здійснюється з метою одержання даних про геологічну будову надр, процеси, які відбуваються в них, виявлення і оцінки корисних копалин, вивчення закономірностей їх формування і розміщення, з'ясування гірничо-технічних та інших умов розробки родовищ корисних копалин і використання надр для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.
Тут під терміном "надра" розуміють частину земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.
Проведення робіт з геологічного вивчення надр організується та координується Департаментом геології Міністерства екології та природних ресурсів України на основі державних комплексних або цільових програм, міжгалузевих і галузевих планів, проектів, відповідних норм і правил.
Геологічне вивчення надр, передбачене державними програмами, здійснюється здебільшого за рахунок коштів, що відраховуються видобувними підприємствами до державного бюджету за раніше виконані геологорозвідувальні роботи. В окремих випадках геологiчного вивчення надр
може виконуватись за рахунок прямих видаткiв державного та мiсцевого бюджетiв.
Роботи з геологiчного вивчення надр пiдлягають обов'язковiй державнiй реєстрацiї та облiку з метою узагальнення i максимального використання результатiв вивчення надр, а також запобiгання дублювання зазначених робiт. Державна реєстрацiя та облiк робiт з геологiчного вивчення надр проводяться Державним iнформацiйним геологiчним фондом України.
Розвiданi родовища, запаси нафти i газу яких оцiнено, включаються до державного фонду родовищ корисних копалин i передаються нафтогазовидобувним пiдприємствам для промислового освоєння в порядку, що встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України.
Особи, якi вiдкрили невiдоме ранiше родовище, що має промислову цiннiсть, або виявили додатковi запаси корисних копалин чи нову мiнеральну сировину в ранiше вiдомому родовищi, що iстотно пiдвищують його промислову цiннiсть, визнаються першовiдкривачами. Першовiдкривачi мають право на винагороду згiдно з існуючим положенням.
Послiдовнiсть проведення геологорозвiдувальних робiт на нафту i газ регламентується спецiальним нормативним документом – галузевим стандартом України "Етапи i стадiї геологорозвiдувальних робiт на нафту i газ. Порядок проведення" (1999 р.), затвердженим вiдповiдними органами i є обов'язковим для всiх органiзацiй, що виконують роботи, пов'язанi з вивченням питань нафтогазоносностi, пошукiв та розвiдки покладiв нафти i газу в країнi, незалежно вiд їх вiдомчої належностi та пiдпорядкованостi.
Крiм цих документів, проведення геологорозвідувальних робіт на нафту i газ регламентується ще кiлькома нормативними документами, серед яких найбiльш важливими є:
– Класифiкацiя запасiв i ресурсiв корисних копалин державного фонду надр (1997 р.);
– Інструкція із застосування класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до геолого-економічного вивчення ресурсів перспективних ділянок та запасів родовищ нафти і газу (1998 р.);
– Інструкція про порядок обліку нафтогазоперспективних об’єктів(1999 р.);
– Інструкція про зміст, оформлення та порядок подання в ДКЗ України матеріалів геолого-економічної оцінки родовищ нафти і газу (1999 р.);