Главная | Обратная связь

Оцінка якості підготовлених структур

Якiснi критерiї пiдготовленої пастки визначаються трьома основними показниками: її об'ємом, глибиною висвiтлення розрiзу i ступенем кондицiйностi.

Об'єм пастки характеризує потенцiйно можливу величину покладiв нафти i газу та визначається розмiрами її площi та амплiтуди. При цьому цi параметри пастки вимiрюються за контуром iзогiпси з позначкою

Н=Н₀ – 1/2С,

де Н – позначка розрахункової iзогiпси, м;

Н₀ –позначка найбiльш глибокої замкненої iзогiпси, м;

С – величина перерізу iзогiпс, м.

Якщо структура пiдготовлена за кiлькома горизонтами, її розмiр визначається горизонтом з найбiльшою площею.

Амплітуда підготовленої структури визначається по перевищенню абсолютної позначки екстремальної точки її склепіння над абсолютною позначкою ізогіпси, що використовується для підрахунку площі. Амплітуда вимірюється в м.

При формуваннi фонду пiдготовлених структур використовується їх класифiкацiя за розмiрами площi пастки. При цьому розрiзняються такi пастки:

– величезнi (S>100 км²);

– великi (50–100 км²);

– середнi (10–50 км²);

– незначнi (5–10 км²);

– дрiбнi (до 5 км²).

Глибина висвiтлення розрiзу характеризується замикальною ізогіпсою нижнього (цільового) горизонту, для якого побудована структурна карта, і визначається одержуваними при пiдготовцi пасток даними про спiввiдношення структурних планiв реперів у рiзновiкових вiдкладах осадового чохла i фундаменту шляхом аналізу паспорта на структуру та графічних додатків до нього.

Кондицiйнiсть або достовiрнiсть структурних побудов за пiдготовленим до бурiння об'єктом забезпечується виконанням таких основних вимог:

– вибiр найбiльш надiйних лiтолого-стратиграфiчних або сейсмiчних реперiв (маркуючих горизонтiв);

– встановлення найбiльш рацiонального комплексу геолого-геофiзичних методiв (або одного методу), що вiдповiдає особливостям геологiчної будови конкретного району;

– додержання масштабiв робiт, що проводяться, i повноти геолого-геофiзичних спостережень;

– врахування сейсмогеологiчних умов розрiзу, а також якiсть i достовiрнiсть геологiчної iнтерпретацiї первинних документiв.

Проте вказанi вимоги до якiсних показникiв пiдготовки пошукових об'єктiв до бурiння не завжди повнiстю виконуються. Таке становище особливо характерно для районiв з добрим ступенем вивченостi верхнього структурного поверху, в зв'язку з чим пошуки та пiдготовка нових пасток здiйснюється в значно бiльш складних геологiчних умовах нижнiх структурних поверхiв, часто на значних глибинах. Недостатній же ступінь пiдготовки пасток приводить до необхiдностi бурiння зайвих пошукових свердловин, часто в неоптимальних структурних умовах, що значно знижує геолого-економiчну ефективнiсть всього пошуково-розвiдувального процесу.

Якість підготовки структури за даними сейсморозвідки зумовлена двома чинниками:

а) величиною ймовірності р (надійністю) існування структури, підготовленої сейсморозвідкою (“сейсмічної структури”); значення р, що відображає ймовірнісний характер даних сейсморозвідки, визначається за спеціально розробленими програмами оцінки достовірності побудови карт;

б) конформністю (подібністю, відповідністю) сейсмогоризонтів, для яких побудовані структурні карти, і горизонтів, перспективних на нафту і газ.

Структура вважається кондиційно підготовленою лише в тих випадках, якщо виконується умова

,

де k_підтв.– коефіцієнт підтверджуваності структур глибоким бурінням в досліджуваному районі; визначається за формулою

,

де n_підтв.– кількість структур, підтверджених глибоким бурінням;

n_опош.– кількість структур, опошукованих глибоким бурінням.

Якщо досліджувана структура характеризується р < k_підтв., але вона розташована на перспективній території, то її необхідно перевести із фонду підготовлених у фонд виявлених структур.

За значеннями р виділяється чотири категорії підготовки структур:

I категорія – структура досить надійна (р > 0,91);

II категорія – структура надійна (р = 0,71 – 0,90);

III категорія – структура ймовірна (р = 0,55 – 0,70);

IV категорія – структура малоймовірна (р < 0,55).

За співвідношенням горизонтів, по яких підготовлена структура, і нафтогазоперспективних горизонтів виділяється 3 групи структур:

група А – структура підготовлена по одному (якщо в розрізі один) або декількох горизонтах усередині продуктивної товщі;

група Б – структура підготовлена по одному або декількох горизонтах, що знаходяться вище або нижче відносно нафтогазоперспективних, в умовах принципового збереження структурних планів;

група В – структура підготовлена по одному або декількох горизонтах, що знаходяться вище або нижче відносно нафтогазоперспективних, при відсутності збігу і невідомому співвідношенні структурних планів.

Якість підготовки структури визначається за такою схемою:

 

Категорія	Група А	Група Б	Група В
I	Відмінна	Добра	Незадовільна
II	Добра	Задовільна	Незадовільна
III	Задовільна	Задовільна	Незадовільна
IV	Незадовільна	Незадовільна	Незадовільна

 

Підготовлені структури одержують відмінну, добру або задовільну оцінку підготовки лише при умові р к_підтв.. Структури, підготовлені незадовільно, рекомендуються до переведення із фонду підготовлених у фонд виявлених незалежно від перспективності регіону.

Згiдно з дiючими правилами пiдготовка об'єктiв до пошукового бурiння повинна проводитись за опорними горизонтами i лише у виняткових випадках– за умовними сейсмiчними горизонтами.

Величина випадкової похибки побудови карти при підготовці структури сейсморозвідкою встановлюється геофізичною організацією і вказується у відповідному звіті.