 |
|
Пошуковий етап. Стадія пошуку родовищ (покладів)
Метою пошукових робiт є виявлення родовищ нафти i газу або покладiв на ранiше вiдкритих родовищах з оцiнкою їх запасiв за категорiєю С2 i частково С1 та вибiр першочергових об'єктiв для розвiдки.
Виконання цiєї мети досягається вирiшенням таких окремих завдань:
– виявлення в розрiзi колекторiв i покришок i визначення їх геолого-геофiзичних властивостей (параметрiв);
– видiлення i випробовування нафтогазонасичених пластiв;
– одержання промислових припливiв нафти i газу;
– встановлення властивостей флюїдiв i фiльтрацiйно-ємнiсних характеристик пластiв;
– оцiнка запасiв вiдкритих покладiв за категорiєю С2 i частково С1 (в радіусі дренажу свердловини);
– вибiр об'єктiв для проведення деталiзацiйних геофiзичних i оцiнних бурових робiт;
– уточнення будови площi i пастки.
Обгрунтуванням для проведення робiт цiєї стадiї є позитивна оцiнка перспектив нафтогазоносностi пiдготовленого об'єкта за сукупнiстю геолого-геофiзичних дослiджень.
Типовий комплекс робiт на цiй стадiї включає:
– бурiння i випробовування пошукових свердловин;
– геохiмiчнi, гiдрогеологiчнi та iншi види дослiдження свердловин;
– геофiзичнi дослiдження свердловин;
– вiдбiр керна, шламу, проб води, нафти, газу та їх лабораторне вивчення;
– деталiзацiйна свердловинна i наземна (морська) сейсморозвiдка;
– спецiалiзованi роботи i дослiдження для прогнозування геологiчного розрiзу i положення контурiв покладiв.
Стадiя пошуку родовищ завершується одержанням першого промислового припливу нафти чи газу або обгрунтуванням безперспективностi дослiджуваного об'єкта. Iншими словами, завдання пошукового бурiння вважаються вирiшеними в тих випадках, коли однозначно доведена наявнiсть або вiдсутнiсть на данiй площi промислових припливiв нафти чи газу.
При цьому величина промислового припливу є поняття економiчне, може коливатись в широкому дiапазонi i визначається геолого-економiчними умовами i кон'юнктурою окремо для конкретного регiону.
Безперспективнiсть об'єкта може бути зумовлена вiдсутнiстю пастки, несприятливим лiтологiчним складом вiдкладiв, вiдсутнiстю колекторiв, їхньою обводненiстю тощо.
За результатами робiт на стадiї пошукiв родовищ нафти i газу при вiдкриттi таких складається проект розвiдки i проводиться оцiнка запасiв за категорiями С2 i С1, а у випадку негативного результату – звiт з обгрунтуванням безперспективностi об'єкта.
Для районiв з розвинутим видобутком нафти i газу на пошуковому етапi розом iз виявленням родовищ можуть виконуватись і завдання стадiї оцiнки родовищ (покладiв).
Пiсля аналiзу причин вiдсутностi родовища структура виводиться iз бурiння з негативними результатами. При цьому слiд мати на увазi, що в разi проведення пошукового бурiння до технiчно доступної глибини воно вважається завершеним тiльки в розкритiй частинi розрiзу вiдкладiв (тобто для певного стратиграфiчного комплексу).
Причинами часткового вирiшення поставлених завдань можуть бути:
– погана якiсть або вiдсутнiсть випробувань;
– слабкi припливи нафти i газу;
– неiнформативнiсть ГДС;
-– недостатнiй обсяг вiдбору керна з перспективних порiд та iн.
Завдання стадiї пошукiв можуть виявитись невирiшеними, якщо встановлено:
– невiдповiднiсть структурних побудов, одержаних за даними сейсмодослiджень i пошукового бурiння;
– неякiсне проведення ГДС при вiдсутностi випробувань в процесi бурiння та випробовування свердловин в колонi;
– складнi гiрничо-технiчнi та геологiчнi умови буріння, що визначають появу технiчно невдалих свердловин i необхiднiсть застосування нових технiчних засобiв або методiв.
Пiсля вияснення причин безуспiшностi бурiння приймається рiшення про припинення або продовження робiт на локальнiй площi. В останньому випадку обгрунтовується додатковий комплекс дослiджень i його оптимальний обсяг (деталiзацiйнi сейсмiчнi або iншi види геофiзичних дослiджень, структурне бурiння, закладання додаткових пошукових свердловин, тощо).
Пошуковi роботи можуть бути тимчасово призупиненi або законсервованi при необхiдностi:
– проведення додаткових геофiзичних дослiджень на пастцi;
– застосування нових технiчних засобiв i методiв;
– концентрацiї робiт на iнших, бiльш важливих об'єктах.
В останнiх двох випадках структури переводяться у фонд законсервованих.
Геологiчна ефективнiсть пошукового бурiння звичайно визначається двома найбiльш вiдомими в практицi робiт кiлькiсними показниками достовiрностi геологiчного прогнозу – коефiцiєнтом успiшностi i коефiцiєнтом удачi.
Коефiцiєнт успiшності (промислових вiдкрить) Кусп пошукового бурiння вiдображається відношенням кiлькості продуктивних пасток (n прп.) до загальної кількості введених в пошуки структур (Nстр.) в районi:
Кусп.= nпрп./ Nстр.
Цей показник дає в цiлому уявлення про правильнiсть вибору направлень пошукiв у даному регіоні. Аналiз статистичних даних показує, що сучасна величина цього коефiцiєнта в країнi становить не бiльше 30–33%. Iншими словами, майже 70% опошукованих площ виводяться iз пошукiв з негативними результатами.
Коефіцієнт удачі Куд. пошукового бурiння являє собою вiдношення кількості продуктивних свердловин (nпр.св.) до загальної їх кiлькостi на площi (nсв.)
Куд.=nпр.св./ nсв.
Цей коефiцiєнт оцiнює рацiональнiсть вибраної системи розташування пошукових i розвiдувальних свердловин та їх оптимальнi кiлькостi в межах пастки певного генетичного типу. В останнi роки вiн має тенденцiю зросту, але не перевищує в середньому по країнi 20%.
Пiдвищення геологiчної результативностi i якостi пошукової стадiї можна забезпечити такими шляхами:
– значне посилення наукової обгрунтованостi напрямкiв пошукiв скупчень вуглеводнів у регiонах i особливо вибору окремих районiв i об'єктiв для введення їх в пошукове бурiння. Це особливо актуально при здiйсненнi пошукiв в сучасних складних геологiчних умовах i збiльшеннi середнiх глибин пошукових свердловин. Вирiшення цьго завдання дозволить одним i тим же обсягом пошукового бурiння вiдкривати значно бiльше нових родовищ нафти i газу;
– збiльшення обсягів пошукового бурiння;
– рацiональне використання метражу як за рахунок проводки одиночних свердловин на значнiй кiлькостi об'єктiв, так i шляхом одночасного бурiння 2–3 свердловин на однiй площi. Останнє найбiльш доцiльно для районiв iз установленою промисловою нафтогазонаснiстю i доброю якiстю пiдготовки пасток;
– всебiчне пiдвищення якостi пiдготовки пасток;
– вибiр оптимальної кiлькостi пошукових свердловин i рацiональне розмiщення їх на об'єктi;
– розробка типізацiї пошукових об'єктiв i наукових основ оптимізацiї пошукiв скупчень вуглеводнів, що дозволяло би для кожної типової геологiчної ситуацiї мати набiр стандартних варiантiв систем бурiння (число пошукових свердловин, черговiсть їхнього бурiння, вiдстань мiж ними тощо);
– обов'язкове проведення пiсля вiдкриття родовища деталiзацiйної сейсморозвiдки в комплексi iз свердловинними геофiзичними методами, що дасть можливiсть створити об'ємну модель покладу для бiльш ефективного проведення наступних розвiдувальних робiт;
– цiлеспрямованi пошуки скупчень вуглеводнів в лiтолого-стратиграфiчних пастках у верхнiх частинах розрiзу осадового чохла (до глибини 3000 м), що до сих пiр є, по сутi, невикористаним резервом приросту нових ресурсiв нафти i газу. Значна геологiчна ефективнiсть цього напряму доказана у багатьох зарубiжних країнах;
– широке промислове впровадження прямих геофiзичних i геохiмiчних методiв пошукiв нафти i газу.